ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1939/21

15 липня 2021 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовий квиток НОМЕР_1 виданий 13.05.2013 Костопільським військовим комісаріатом Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце служби: військова частина А0532, начальник станції радіоперешкод, старший сержант, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2021 року у м.Рівне офіцером відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Рівненського зонального відділу Військової служби правопорядку, старшим лейтенантом Голодняком В.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол ЛВР №167 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП з якого вбачається, що 12 липня 2021 року, о 07 год. 30 хв., старший сержант ОСОБА_1 перебував на контрольно-пропускному пункті військової частини А0532, розташованої в м.Костопіль Рівненського району Рівненської області в нетверезому стані в умовах особливого періоду. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у своїй заяві просить суд розглядати справу без його участі, вину визнає.

Відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Таким чином, при розгляді справи адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали додані до протоколу, встановив наступне.

Так 12 липня 2021 року, о 07 год. 30 хв., старший сержант ОСОБА_1 перебував на контрольно-пропускному пункті військової частини А0532, розташованої в м.Костопіль Рівненського району Рівненської області, в нетверезому стані в умовах особливого періоду. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився.

Вказане підтверджується: протоколом ЛВР №167 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 13.07.2021; Витягом №1285 із журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.07.2021 відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які мітяться у протоколі та у яких останній вказав, що вину визнає.

Відповідно до ч.1 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Таким чином, суд дійшов переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатнім для його виправлення.

Згідно ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 /три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Костопільський районний суд Рівненської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. В. Левчук