Справа № 203/1848/21

Провадження № 3/0203/1662/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 липня 2021 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Черваньова Ю.М., розглянувши матеріал, що надійшов від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

        ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр.. Б.Хмельницького, 8, о 13год.00хв справляв природну необхідність у під`їзді, внаслідок чого порушив громадський порядок, спокій громадян.

       Відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська суду від 24.05.2021матеріали адміністративної справи у відношенні ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП було повернуто до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області для усунення недоліків, зокрема,зазначення дати вчинення адміністративного правопорушення.        

На виконання постанови суду в рапорті інспектором взводу2 роти2 батальйону1 Управління патрульної поліції вказано дату скоєння адміністративного правопорушення – 04.05.2021 року.

       За вищезазначених обставин, судомбуло встановлено дату скоєння адміністративного правопорушення – 04.05.2021 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будь-яких пояснень або заяв до суду не надав. Викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом із повідомленням за адресою місця його проживання та реєстрації вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення– АДРЕСА_1 . Відповідно до поштового повідомлення №4910110487380 від 24.06.2021 року ОСОБА_1 особисто отримав судову повістку про виклик до суду.

       Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

       Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

       В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

       Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

       Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

       За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з`явилася в судове засідання при тому, що вона обізнана про наявність протоколу про адміністративне правопорушення та про дату судового засідання з його розгляду,суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без його участі.

       Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши інші матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

       Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

       Згідно зі ст. 252 КУпАПсуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

       Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       За положеннями ст.173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

       Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

       Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

       Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушеннясерія ГП№304307 від 04.05.2021 року, ОСОБА_1 04 травня 2021 року о 13год.00хв., знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр.. Б.Хмельницького, 8, справляв природну необхідність у під`їзді, внаслідок чого порушив громадський порядок, спокій громадян.        Такі ж обставини викладені в рапорті (а.с.4).

       Пояснення свідка ОСОБА_2 суд, з урахування принципу безпосередності, не бере до уваги, оскільки така особа в судовому засіданні не допитувались.

       З оглянутого відеозапису DM 4476 вбачається, що ОСОБА_1 04.05.2021 року близько 13год. 00хв. перебував в стані алкогольного сп`яніння та спілкувався з працівниками поліції в нецензурною лайкою, тому не є доказом підтвердження скоєння останнім адміністративного правопорушення, яке ставиться йому за провину.

       Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки він з мотивів прояву неповаги до суспільства вчинив дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

       Враховуючи викладене, суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особувинного, який притягається до адміністративної відповідальності вперше, його майновий стан, за відсутностіобтяжуючих обставин, суддя вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

       Згідно зіст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

       Керуючись ст.ст.40-1, 173, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

        ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 51 (п`ятдесят одна) гривня.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

       Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

       Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

       Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

       Суддя                                                           Ю.М. Черваньова