Справа № 545/272/19

н/п 2/953/150/21

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

                               головуючого – судді Попрас В.О.,

                               при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди за договором оренди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за неналежне виконання зобов`язань за договором оренди №1/2 нерухомого майна в сумі 8467703,23 грн.: прямих збитків 4000000 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 2928767,11 грн. 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 120000,00 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 1418936, 12 грн., витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір в розмірі 9605 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.09.2016р. між ОСОБА_1 (орендарем) та ОСОБА_2 (орендодавцем) укладено договір оренди № 1/2 нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення приватній діяльності. У той же день були підписані Додаткова угода №1 до Договору оренди №1/2 та акти приймання-передачі приміщення та грошових коштів. Позивачем була сплачена орендна плата одним платежем у розмірі 5000000,00 грн., про що було підписано акт приймання-передачі грошових коштів. Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач зобов`язався передати позивачу нежилі приміщення загальною площею: 1707,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за плату на строк та на умовах, встановлених договором, строк дії договору з 05.09.2016 р. по 04.09.2019 р. Відповідно до п. 4.2.1. Договору на ОСОБА_2 покладався обов`язок передати позивачу об`єкт оренди в 15-денний термін з моменту підписання Договору актом приймання-передачі майна, який є додатком до Договору оренди. Між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі приміщення, яке було оглянуте сторонами, але ключі від приміщення відповідач не віддав, пообіцявши це зробити на наступний день 05.09.2016 року, в перший день оренди згідно з Договором. Проте, відповідачем не було додержано вимог Договору, та фактично не передано у 15-денний строк об`єкт оренди та не усунено перешкод у користуванні орендованим позивачем приміщенням. Тобто, відповідач ОСОБА_2 , як орендодавець, порушив свої зобов`язання за Договором, оскільки не передав позивачу у користування об`єкт оренди за договором. Позивач вважає, що сплачена позивачем орендна плата є прямими збитками та має бути відшкодована відповідачем у повному обсязі за період з 05.09.2016р. по 05.02.2019р., також сплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди пеня складає 2928767,11 грн, 3% річних у розмірі 120 000,00 грн., сума втрат від інфляції 1418 936, 12 гри. Відповідач перешкоджє використання позивачем орендованого приміщення, не повертаючи кошти сплачені позивачем, тому він змушений звернутись до суду.

       В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач не з`явився, подав заяву в якій позов підтримав та просить розглядати справу в його відсутність.

       Відповідача подав заяву в якій просить в задоволенні позову відмовити та розглядати справу в його відсутність, наддав суду відзив на позов та додаткові пояснення, в яких зазначає, що зі змісту п. 1 Акту прийому-пере дачі від 04.09.2016 р. ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв відповідно до умов Договору оренди № 1/2 від 04 вересня 2016 р. приміщення загальною площею 1707,4 кв.м. В договорі акту передачі від 04.09.2016 р. вказано, що сторони спільно при прийомі-передачі приміщення оглянули його і дійшли згоди, що приміщення, яке передається в оренду, перебуває в нормальному стані, що відповідає вимогам та умовам Договору оренди № 1/2 від 04 вересня 2016 p., орендар будь-яких претензій до орендодавця при передачі об`єкту не має. Тобто відповідачем виконані всі умови договору, тому просить відмовити в задоволені позовних вимог.

       Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, сторони належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у їх відсутність.

         Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

04.09.2016р. між ОСОБА_1 (орендарем) та ОСОБА_2 (орендодавцем) укладено договір оренди № 1/2, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю нежилі приміщення загальною площею: 1707,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за плату на строк та на умовах, встановлених договором. Строк дії договору встановлено з 05.09.2016 р. по 04.09.2019 р.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору на ОСОБА_2 покладений обов`язок передати позивачу об`єкт оренди в 15-денний термін з моменту підписання Договору актом приймання-передачі майна, який є додатком до Договору оренди.

Відповідно до 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

04.09.2016р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був підписаний акт прийому-передачі нежилі приміщеннязагальною площею: 1707,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до умов договору оренди №1/2 від 04.09.2016р.

Позивач зазначає, що при підписанні Акту приймання-передачі приміщення було оглянуте, але ключі від приміщення орендодавець не віддав, пообіцявши це зробити на наступний день 05.09.2016 року, в перший день оренди згідно з Договором. Однак, відповідачем ОСОБА_2 не було додержано вимог Договору, та фактично не передано у 15-денний строк об`єкт оренди, чим порушив свої зобов`язання за Договором.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Розумність розуміється як властивість поведінки учасника цивільних відносин з точки зору правомірності, обґрунтованості, доцільності такої поведінки, а також можливості передбачення таким учасником обставин, які можуть вплинути на його права та обов`язки інших учасників цивільних відносин. Розумність дій пов`язують з питанням дотримання загальних принципів права, публічного порядку, вимогам моралі.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

04.09.2016р. між ОСОБА_1 (орендарем) та ОСОБА_2 (орендодавцем) укладено договір оренди № 1/2, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю нежилі приміщення загальною площею: 1707,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за плату на строк та на умовах, встановлених договором. Строк дії договору встановлено з 05.09.2016 р. по 04.09.2019 р.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідне також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 795 ЦК України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

04.09.2016р. позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 підписали акт прийому-передачі додаток №1 до договору оренди № 1/2 від 04.09.2016р., відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв відповідно до умов договору оренди № 1/2 від 04.09.2016р. приміщення загальною площею 1707,4 кв.м. Сторони спільно при прийомі-передачі приміщення оглянули його і дійшли згоди, що приміщення, яке передається в оренду, перебуває у нормальному стані, що відповідає вимогам та умовам договору оренди №1/2 від 04.09.2016р.

Згідно п.2 Акту прийому-передачі від 04.09.2016 р. додаток №1 до договору оренди № 1/2 від 04.09.2016р., ОСОБА_1 (орендар) будь-яких претензій до ОСОБА_2 (орендодавця) при передачі об`єкту не має.

Тобто, позивач ОСОБА_1 прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 1707,4 кв.м., без зауважень, будь-яких претензій при передачі об`єкту не мав.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, підтверджуючих, що відповідачем ОСОБА_2 порушені умови договору оренди № 1/2 від 04.09.2016р., не було передано у користування за договором нежитлові приміщення, позивачем ОСОБА_1 не надано.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пред`явлені позивачем ОСОБА_1 вимоги про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором оренди № 1/2, стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, задоволенню не підлягають, в зв`язку з недоведеність позивачем своїх позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 626, 627, 628, 640, 759, 795 ЦК України, -

В И Р І Ш И В  :

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення. 

Повний текст рішення виготовлено 16.07.2021 року.  

СУДДЯ