Справа № 428/4713/21

Провадження №3/428/1324/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року                                                м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі судді Сєвєродонецького міського суду Сініцина Е.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Луганській області ДПП в про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч.1 ст.124 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №013247 від 26.03.2021 року, встановлено, що 26.03.2021 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ИЖ27175 державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Т13-02, 96+400 м, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, виїхав за межі проїжджої частини, в наслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками ( хитка хода, невнятна мова, запах алкоголю з порожнини рота), перебував у стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №013061 від 26.03.2021 року, встановлено, що 26.03.2021 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ИЖ27175 державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Т13-02, 96+400 м, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався із керуванням, виїхав за межі проїжджої частини, де здійснив зіткнення з деревами, в наслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надав.  Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою відповідно до положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з`явився, про причини неявки не повідомив, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 ..

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130, ст. 124 КУпАП знайшла своє підтвердження.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що 26.03.2021 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ИЖ27175 державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Т13-02, 96+400 м, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, виїхав за межі проїжджої частини, в наслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками (хитка хода, невнятна мова, запах алкоголю з порожнини рота), перебував у стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків, що підтверджується наданими у судовому засіданні свідченнями та змістом досліджених у судовому засіданні наступних доказів, а саме:

-         протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №013247 від 26.03.2021 року;

-        письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких підтверджено свідчення, надані співробітником поліції у судовому засіданні;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.03.2021;

- розпискою ОСОБА_4 про отримання на відповідальне зберігання транспортного засобу ИЖ27175 державний номерний знак НОМЕР_1 ;

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, будучі особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та, у присутності двох свідків, запропоновано пройти ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 17 грудня 2008 року № 1103, на що ОСОБА_1 відмовився.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 виходячи з того, що останній відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, отримав посвідчення водія Республіки Молдова від 10.09.2015 категорії В, С.

Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП, суд виходить з наступного.

Так, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №013061 від 26.03.2021 року; схемою дорожньо-транспортної пригоди від 26.03.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких підтверджено свідчення, надані співробітником поліції у судовому засіданні; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.03.2021;.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється.

Обставин, що згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

 Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід призначити стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст. 130 КУпАП,  у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,  що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративні стягнення:

-за ст.124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;

-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених,  у виді  штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. 00 коп. (Отримувач коштів - ГУК у Луганськ. обл./ЛУГАНСЬКА ОБЛ./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Рахунок отримувача: UA098999980313070149000012001) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя                                                                Е. М. Сініцин