Справа № 22ц- 6246/2010р. Головуючий у 1 інстанції : Домарєв О.В.
Категорія: 57 Доповідач – Новікова Г.В.
УХВАЛА
Іменем України
02 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого:Новікової Г.В.
суддів:Хейло Я.В., Стратіло В.І.
при секретарі: Яменко А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 05 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про поновлення строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання неправомірною бездіяльності відповідача, зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги з 01.01.2007 по 31.07.2009 рік.
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 05 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Поновлено строк для звернення до суду. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31.12.2008 року у загальному розмірі – 1426 грн. 14 коп. В інший частині позовних вимог відмовлено
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд правомірно виходив з того, що Управління , як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-1V і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Висновок суду підтверджується положеннями Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 вказаного закону позивач має правовий статус дитини війни. Крім того, згідно зі статтею 6 цього Закону він має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є вірним.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 є вірним.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „ Про Державний бюджет на 2007 рік ” та статті 113 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Також не приймається до уваги посилання на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Постановлене судом рішення в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
В іншій частині рішення не оскаржувалося.
Керуючись ст. ст. 308,314 ЦПК України, апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька відхилити.
Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 05 жовтня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді :