Справа  № 22- 2491/2010 р.                                                     Головуючий у 1 інстанції

                                                                                                    Клепка Л.І.                                                              

Категорія 26                                                                              Доповідач  Жданова В.С.

                                                              У  Х  В  А  Л  А

                                                       І м е н е м     У к р а ї н и

18 березня 2010 р.                                                                                  м. Донецьк

         Апеляційний суд Донецької області у складі :

                головуючої - судді Краснощокової Н.С.

                суддів : Жданової В.С.,  Прокопчук Л.М.,                                    

                при секретарі Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Димитров на рішення Димитровського  міського суду від  25 січня 2010  року в справі за позовом ОСОБА_2  до  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у  м. Димитров  про стягнення моральної шкоди,-

                                                        В  С  Т  А Н О  В  И В :

         Рішенням  Димитровського міського суду  від 25 січня 2010 р.  позовні вимоги   ОСОБА_2 до Відділення ВДФСС у м. Димитров  задоволені частково , з відповідача на  його користь у відшкодування моральної шкоди стягнуто 11000 грн.  

          Розглядаючи справу, суд встановив, що позивач під час роботи на шахті ім. Стаханова  ДП «Красноармійськвугілля» 27.05.2002 року.  При виконанні трудових обов»язків 18.09.2002 року  отримав виробничу травму. Висновком МСЕК від 2.04.2003 р. встановлено втрату  працездатності 40% з визнанням інвалідності 3 групи. Ушкодження здоров»я та втрата працездатності призвела до змін в житті позивача і негативних наслідків.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішенням суду скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки  судом не враховано , що  зупинено відшкодування моральної шкоди Фондом  незалежно від часу настання страхового випадку. Крім того,  вважає, що позивач не надав доказів про наявність моральних страждань, оскільки відсутній висновок МСЕК ,  наявність якого по даній справі вважає обов»язковим.

          Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач в наданій заяві просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

           Заслухавши  доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду  слід залишити без змін,  апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.  

           Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і обгрунтовано виходив з того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, а обов'язок по її відшкодуванню покладено на відповідача. При цьому суд правильно послався на те, що правовідносини по відшкодуванню шкоди в даному випадку виникли у 2003 році, тобто до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 р. № 717, яким з Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон)  виключені  положення, що регулювали обов'язок відповідача по відшкодуванню моральної шкоди.                                                                  

 Положення Закону України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що набрав чинності з 01.01.2008 року, не поширюються на відносини, які  виникли між сторонами у 2003 році. Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків. коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому суд обґрунтовано застосував закон, який діяв у період втрати працездатності позивачем.          

        Розмір суми на відшкодування моральної шкоди судом визначено з урахуванням  характеру і обсягу фізичних і душевних страждань позивача, неможливості відновлення професійної працездатності, стану його здоров'я. Визначений судом розмір відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

        Таким чином, суд  всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги відповідача не містять підстав для скасування рішення суду.

         Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                                         У  Х  В  А  Л  И  В :

          Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань  України у м. Димитров відхилити.  

       Рішення  Димитровського міського суду від 25 січня 2010 р. залишити без змін.                                                                                                                                                                                                                                                                    

        Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга на неї   може бути подана до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання законної сили.        

                                Головуючий               Судді