Справа № 22ц- 4133/2010р. Головуючий у 1 інстанції – суддя Стріжакова Т.В.
Категорія: 57 Доповідач – Новікова Г.В.
УХВАЛА
Іменем України
28 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Новікової Г.В.
суддів: Хейло Я.В., Стратіло В.І.
при секретарі: Шатун Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу представника управляння Пенсійного фонду України в м. Торезі на постанову Торезького міського суду від 21 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою зазначала, що вона віднесена до дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення пенсії у розмірі 30%. Просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав визнати право на допомогу та її отримання, визнати дії неправомірними, зобов»язати УПФУ нарахувати та виплатити на його користь недоплачену соціальну допомогу за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2007р. в сумі 2 733 грн. 30 коп.
01.07.2009 позивачкою було змінено позовні вимоги. Просила визнати протиправною бездіяльність відповідача по нездійсненню нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року ; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії як « дитині війни» з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Постановою Торезького міського суду від 21 липня 2009 року п озовні вимоги задоволені. Визнано протиправними бездіяльність відповідача, зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивачки за період з 22 травня 208 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням фактично отриманих сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд правомірно виходив з того, що Управління, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-1V і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат є вірним.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „ Про Державний бюджет на 2007 рік ” та статті 113 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Також не приймається до уваги посилання на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Доводи відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду з позовною заявою не можуть бути прийнятими до уваги,так як, судом першої інстанції вирішено питання про поновлення позивачу строку звернення до суду за захистом свої прав шляхом розгляду справи по суті заявлених вимог . За статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі « Воловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року). Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за виборам громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами статті 8 Конституції України при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений річний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові та при наявності заяви сторони відновлюється судом.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з урахуванням фактично здійснених виплат відповідає вимогам закону.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 308,314 ЦПК України, апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі відхилити.
Постанову Торезького міського суду від 21 липня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді :