Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа № 932/7574/20

Провадження № 2/932/3504/20

08 липня 2021 року                                                                        м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Куцевола В.В.

при секретарі – Громовику Д.О.                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

02.07.2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову посилається на те, що 16.08.1997 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Київським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, актовий запис № 544. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок погіршення стосунків, втрати почуття любові, порозуміння, фізичних і духовних зв`язків вони припинили шлюбні відносини та спільне проживання у грудні 2019 року. Оскільки нормальні стосунки між подружжям неможливі, як неможливе і примирення, прохає розірвати шлюб.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився. До суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідно якої позовні вимоги підтримав та не заперечував проти винесення заочного рішення суду.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалась, у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, письмових заяв та клопотань не надала.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлена про день, час та місце проведення судового засідання, правом на подання відзиву не скористалась, клопотань про відкладення справи розглядом до суду не надходило, суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 16.08.1997 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Київським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, актовий запис № 544. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем, ведення ними спільного господарства та проживання, припинені у грудні 2019 року. Причиною цього стали різні погляди на шлюб та сім`ю, внаслідок чого, позивач вважає, що спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливими та суперечить його інтересам.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у провадженні суду не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, понесений позивачем при поданні позову до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 288, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.08.1997 Київським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, актовий запис № 544- розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя                                                                                         В.В. Куцевол