Справа № 415/2817/21

Провадження № 33/810/131/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2.07.2021 р.                                                        м. Сєвєродонецьк

Суддя Луганського апеляційного суду Белах А.В., за участю секретаря Погрєбної Л.М., захисника Оверченко О.А., особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Оверченко О.А. на постанову Лисичанського міськсуду Луганської обл. від 1.06.2021 р., -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у

                                                       м. Сєвєродонецьк Луганської обл., громадя-

                                                       нина України, має загальну повну середню

освіту, одруженого, має на утриманні двох

неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює водієм у ПП «Автолайн компа-

ні», проживає

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одні-єї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., стягнуто судовий збір 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.04.2021 р. о 6 год. 03 хв. в районі буд. № 147 по пр-ту Перемоги у м. Лисичанськ Луганської обл. водій ОСОБА_4 , керуючи маршрут-ним транспортним засобом марки РУТА СПВ-20 р/номер НОМЕР_1 , що рухався за марш-рутом «Сєвєродонецьк - Лисичанськ РТІ», перевозив пасажирів понад встановлену кількість, а саме: 23 (двадцять три) пасажира замість 20 (двадцяти) встановлених дозволених місць для сидіння, що передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, визначеною в реєстраційних документах на такий транспортний засіб, чим порушив п. п. 8 п. 3 Постанови КМУ № 1236 від 9.12.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежуваль-них протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Захисник Оверченко О.А. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду пер-шої інстанції, ухвалити нову постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 інкримінує-ться порушення вимог п. 10 Постанови КМУ № 1236 від 9.12.20 р., який втратив чинність 9.12.2020 р. Така заборона міститься в п. п. 8 п. 3 цієї Постанови КМУ. Суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_4 визнав свою провину повністю, але це суперечить дійсності, оскільки ОСОБА_4 в суді пояснював, що не пам`ятає обставин подій 16.04.2021 р. До того ж у нього склалися неприязні стосунки з деякими поліцейськими. Матеріали справи не містять належ-них і допустимих доказів того, що ОСОБА_4 керував маршрутним транспортом РУТА СПВ-20 р/номер НОМЕР_1 , що рухався за маршрутом «Сєвєродонецьк - Лисичанськ РТІ» та пе-ревозив пасажирів понад встановлену кількість. Протокол про адмінправопорушення не міс-тить навіть номеру свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Відеозапис не містить будь-яких доказів перевезення пасажирів в більшій кількості ніж місць для сидіння, що пере-дбачена технічною характеристикою транспортного засобу та визначена в реєстраційних до-кументах на транспортний засіб. В матеріалах справи взагалі відсутні пояснення свідків про вказані обставини, а саме пасажирів.

Заслухавши доповідь судді, захисника Оверченко О.А. та Васильєва, які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову суду як незаконну і необґрунтовану у зв`яз-ку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 3 КУпАП, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, досліди-вши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослід-женні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній ві-дповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністра-тивним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Прова-дження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого до-держання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Однак, даних вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи стосовно ОСОБА_5 не дотримався, належним чином не з`ясував обставини справи та не надав належної оцін-ки наявним доказам, що потягло передчасний висновок про те, що ОСОБА_4 вчинив адмініс-тративне правопорушення, передбачене ст. 443 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 175234 від 16.04.2021 р., 16.04.2021 р. о 6 год. 03 хв. в районі буд. № 147 по пр-ту Перемоги у м. Лиси-чанськ Луганської обл. водій ОСОБА_4 , керуючи маршрутним транспортним засобом марки РУТА СПВ-20, р/номер  НОМЕР_1 , що рухався за маршрутом «Сєвєродонецьк-Лисичанськ РТІ», перевозив пасажирів понад встановлену кількість, а саме: 23 пасажира замість 20 вста-новлених дозволених місць для сидіння, що передбачено технічною характеристикою транс-портного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб, чим порушив п. 10 Постанови КМУ № 1236 від 9.12.2020 р. «Про встановлення карантину та зап-ровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2» (а. пр. 1).

27.04.2021 р.постановою Лисичанського міськсуду Луганської обл. адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності повертався до УПП в Луганській обл. для дооформлення.

12.05.2021 р. адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_4 до адміністратив-ної відповідальності повторно надійшов до Лисичанського міськсуду Луганської обл. з пояс-ненням поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Луганській обл. Департамен-ту ПП Оридороги О.О., в якому він вказав, що при складанні протоколу відносно ОСОБА_4 було допущено механічну помилку, а саме зазначений п. 10 Постанови КМУ від 9.12.2020 р., просить вважати недійсним, а дійсним вважати п. п.8 п. 3 Постанови КМУ від 9.12.2020 р.

       В матеріалах провадження відсутні відомості, що ОСОБА_4 був ознайомлений з пояс-неннями та змінами до протоколу про адмінправопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні адмінправопорушення суд першої інс-танції послався на протокол про адмінправопорушення та рапорт поліцейського, який склав цей адмінпротокол. Також, суд послався на визнання вини ОСОБА_4 під час судового роз-гляду, але перевірити ці обставини апеляційний суд позбавлений можливості, тому що ОСОБА_6 судового засідання та аудіозапис не велися. Проте і в апеляційній скарзі, і під час судово-го розгляду ОСОБА_4 заперечував визнання вини, пояснював, що судді сказав, що взагалі не пам`ятає події саме цього дня.

Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності пе-ред судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнає-ться протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на грома-дський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення за-значаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка скла-ла протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; норматив-ний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення осо-би, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для ви-рішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазна-чається в протоколі.

У ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 6.04.2000 р. визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що зас-тосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст. 29 цього Закону карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міні-стрів України.

Диспозиція ст. 443 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передба-чених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами за-конодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекці-йними хворобами.

Так, диспозиція зазначеної статті є бланкетною, тобто такою, де закріплюється лише загальні правила поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до поло-жень іншого нормативного акту іншої галузі права. Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб`єкта реалізації до інших правових норм.

Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов`язковим та за відсутності поси-лання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено частину та пункт нормативно-правового акту, який встановлює певну заборону. Таким чином, фабула події адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не містить чіткого посила-ння на правові норми, а отже при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушені приписи ст. 256 КУпАП.

Положеннями п. п. 8 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 9.12.2020 р., передбачено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі мар-шрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транс-портного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів стосовно технічних характеристик транспортного засобу, яким керував ОСОБА_4 , дозволеної в ньому кількості сидячих місць для перевезення пасажирів, передбаченої його технічною характеристикою або визначеною в реєстраційних документах. Відсутність таких доказів ви-ключає можливість перевірки судом всіх обставин, викладених в протоколі та зафіксованих на відеозаписі, долученому до протоколу. Сам по собі протокол не може слугувати однознач-ним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім того, особа яка складала протокол про адмінправопорушення, не долучила до нього належним чином складений процесуальний документ (протокол огляду місця події, акт, тощо) який би підтвердив фактичну кількість пасажирів в салоні транспортного засобу. Долучені до протоколу 2 файли з відеозаписом також не дають можливості суду належним чином перевірити ці обставини, тому що на них зафіксовано спілкування поліцейських з Ва-сильєвим, а не процесуальні дії під час складання протоколу про адмінправопорушення.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 443 КУпАП, з урахуван-ням бланкетної норми, визначає спеціального суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарю-вання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного коде-ксу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарсь-кого кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до за-кону як підприємці.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_4 працює водієм маршрутного транспортного засобу, відсутні відомості про суб`єкта господарювання - пере-візника, а саме суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП.

У якості доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення полі-цейським надано протокол про адміністративне правопорушення. Також, до нього долуче-ний рапорт цього поліцейського на ім`я керівника УПП в Луганській обл.

При цьому, не надано доказів того, що ОСОБА_4 здійснює господарську діяльність, зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець, а згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, працює водієм маршрутного таксі.

Крім того, порушення допущенні і при складанні протоколу про адмінправопорушен-ня, а саме у протоколі не зазначено про наявність будь-яких свідків адміністративного право-порушення.

Порушення вимог КУпАП, допущені при складанні та оформленні адміністративного протоколу перешкоджають правильно, об`єктивно, з додержанням законності розглянути справу і прийняти рішення по суті.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова осо-ба) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснен-нями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, вис-новком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеоза-пису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосу-ються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і докумен-тів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

На підтвердження винуватості вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП, суду першої інстанції було надано тільки протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 175234 від 16.04.2021 р., який лише фіксує певні обставини правопорушення, однак не підтверджує факт перевезення ОСОБА_4 більшої кількості па-сажирів, ніж кількість місць для сидіння, яка передбачено технічною характеристикою тран-спортного засобу.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР № 175234 від 16.04.2021 р., який складений поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Луганській обл. ДПП Оридорогою О.О. зазначено, що ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідаль-ності та на нього складалися адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 443 КУпАП від 14.04.2021 р., за ч. 1 ст. 443 КУпАП від 24.03.2021 р., за ч. 1 ст. 443 КУпАП від 10.11.2021 р., однак не додано ніяких письмових доказів, які підтверджують складання зазначених протоколів та результати розгляду протоколів.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публіч-ний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, вста-новленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кри-мінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи викори-стовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд або за браком доста-тніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплат-но, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «криміна-льним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адмінправо-порушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/ 02).

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 3667-3/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підго-туватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наяв-ності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на се-бе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від вису-нутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

При цьому, апеляційний суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполуче-ного Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. ЄСПЛ повто-рює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чіт-ких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду було встановлено, що суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопору-шення, передбаченого ст. 443 КУпАП, без належних та допустимих доказів.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням наведеної практики ЄСПЛ, при від-сутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчинен-ні правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адмінправопорушення, апеляці-йний суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинен-ня Васильєвим правопорушення, передбаченого ст. 443 КУпАП.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 245 та

252 КУпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності ли-ше за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встанов-лений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 443 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги є цілком слушними та такими, підлягають задово-ленню.

Згідно вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апе-ляційної інстанції, скасувавши постанову, має право закрити провадження по справі або при-йняти нову постанову.

На підставі викладеного, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а проваджен-ня по справі закриттю, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адмінправопорушен-ня, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Лисичанського міськсуду Луганської обл. від 1.06.2021 р., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 443 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї ти-сячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять ти-сяч) грн., стягнуто судовий збір 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. - скасувати та на підс-таві п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу захисника Оверченко О.А. - задовольнити.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                Белах А.В.