Справа № 336/5481/21

Провадження № 2/336/3904/2021

УХВАЛА

про забезпечення позову

12 липня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

9 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення позову та просив зупинити виконавче провадження № 59066286 з примусового виконання виконавчого напису, відкритому приватним виконавцем виконавчого органу м. Києва Юхименко О.Л. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 7291 від 21.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором № 501035543 від 15.06.2018 року за період з 07.08.2018 року по 16.01.2019 р у сумі 61157, 97 грн. та заборонити здійснення будь-яких дій відносно виконання зазначеного виконавчого напису.

Про розгляд заяви сторони не повідомлялись, що узгоджується з положенням ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали додані до неї, суд доходить наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Статтею 150 ЦПК України передбачено перелік видів забезпечення позову.

За положеннями п. 2, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову, 10.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого органу м. Києва Юхименко О.Л.. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 7291 від 21.03.2019 року виданого приватним нотаріусом Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором у розмірі 61157, 97 грн.

Про вказане виконавче провадження заявнику стало відомо з електронного додатку «Дія». Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, в зв`язку з чим подав позов до суду.

Так, в прохальній частині заяви ОСОБА_1 наполягає на вжитті такого заходу забезпечення позову, як зупинення виконавчого провадження. Проте, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Тобто, саме зупинення виконавчого провадження не належить до компетенції суду.

Зупинення вчинення виконавчих дій належить до компетенції виконавця, тому немає підстав зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Оскільки законодавством встановлено вичерпний перелік видів забезпечення позову, а забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження та заборони стягнення по виконавчому провадженню, заборони вчинення будь-яких дій відносно виконавчого провадження є недопустимим, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: О.А. Савеленко