Справа № 2-3578/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
31 травня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Бабій О.М.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправною відмову щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 грн. 93 коп., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 грн. 26 коп., з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1240 грн. 20 коп., -
встановив:
Позивачка звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дії щодо відмови і перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по день постановлення судового рішення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум такого підвищення до пенсії за вказані періоди.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути недоплачену суму підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 грн. 93 коп., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 грн. 26 коп., з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1240 грн. 20 коп.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни, до яких вона відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” вказану статтю викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% мінімальної пенсії за віком.. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 року визнано неконституційними вказані положення Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік”. Однак, відповідач не провів їй таке підвищення пенсії і не виплачував протягом 2007-2009 р.р. пенсію з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. На її письмову заяву провести підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідач відповів відмовою.
Представник відповідача — Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що мається відмітка на розписці до повістки (а. с.18). Причину неявки суду не повідомив.
З урахуванням думки позивачки про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права пенсіонера, наділеного статусом “дитина війни” на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка народилась 01.08.1939 року і є пенсіонером (а.с.4). Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 р., вона набула статусу “дитина війни” (а. с. 4), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 р. було зупинено статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Отже, з 09.07.2007 р. відновлено дію 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” щодо встановлення розміру підвищення до пенсії.
У силу Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону надбавки до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.
Однак, всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач УПФУ в м. Івано-Франківську за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. провів виплату позивачці пенсії без урахування тридцятивідсоткового підвищення мінімальної пенсії за віком, про що повідомив позивачці у відповіді на її звернення від 05.03.2010 року №710 (а.с.6).
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням встановленого ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” мінімального розміру пенсії за віком, згідно якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1% (з 01.04.2007 р. – 406 грн.+1%=410,06 грн., з 01.10.2007 р. – 411 грн.+1%=415,11 грн.), сума невиплаченого підвищення до пенсії позивачки становить 710,93 грн. , виходячи з наступного розрахунку. За 23 дні липня підвищення складає 91,29 грн. (410,06:31=13,23х23=304,29х30%); за серпень-вересень – 246,04 грн. (410,06х2х30%); за жовтень-грудень – 373,60 грн. (415,11х3х30%).
Стосовно вимоги за 2008 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд. П Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року нарахував та виплатив позивачці підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до даних відповідача від 05.03.2010 року №710 (а. с.6) позивачці з 01.01.2008 року виплачено 47 грн. підвищення до пенсії як дитині війни. З 22 травня 2008 року відповідно до постанови КМ України №530 від 28.05.2005 року виплачено 48,10 грн., з 1 липня — 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 р. по даний час 49,80 грн.
Таким чином, при виплаті пенсії позивачці з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. відповідачем не дотримано вимог ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”. Посилання відповідача на врегулювання даного питання постановою КМ України №530 від 28.05.2008 року не заслуговує на увагу, оскільки згідно з положенням ч.4 ст. 4 ЦК України у разі якщо постанова КМУ суперечить положенням цього Кодексу або іншого закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону Також згідно ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В иходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, враховуючи, що ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є чинною, з урахуванням встановленого ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04. – 481 грн., з 01.07. – 482 грн., з 01.10. – 498 грн.), сума невиплаченого позивачці підвищення до пенсії становить 715,26 грн. , виходячи з наступного розрахунку. За 10 днів травня підвищення складає 46,56 грн. (481:31=15,52х10=155,20х30%); за червень – 144,30 грн. (481х30%); за липень-вересень – 433,80 грн. (482х3х30%); за жовтень-грудень – 448,20 грн. (498х3х30%), тобто за вказаний період позивачка мала отримати 30% підвищення до пенсії у розмірі 1072,86 грн., а фактично отримала 357,60 грн. (15,50 грн. за 10 днів травня – 48,10:31=1,55х10; і решту сум за червень – грудень у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Що стосується вимоги за 2009 рік, то незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено діюст. 6 „Про соціальний захист дітей війни” у попередній редакції, і її чинність станом на 2009 рік, відповідач неправомірно провів виплату позивачці підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2005в розмірі 49,80 грн.
З урахуванням встановленого ст.54 Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік” розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що дорівнює розміру, який діяв у грудні 2008 р. (498 грн.), з 01.11. 2009 р. встановлений в розмірі 573 грн., відповідач недоплатив позивачці за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - 1240 грн. 20 коп. (1837 грн. 80 коп. - 597 грн. 60 коп.) підвищення до пенсії, виходячи з розрахунку: за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року позивачка мала отримати 1494 грн. (498х10х 30%), з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року — 343 грн. 80 коп. (573х2х30%), всього 1837 грн. 80 коп. (1494 + 343,80) підвищення до пенсії, а фактично отримала 597 грн. 60 коп.(49,80х12).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги підлягають до задоволення. Слід визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови позивачці у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року та стягнути з відповідача на користь позивачки недоплачену суму підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 грн. 93 коп., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 грн. 26 коп., з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1240 грн. 20 коп.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 55, 124, 152 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст.54 Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. 54 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3-11, 15, 60 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задоволити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, недоплачену суму підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 грн. 93 коп., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 грн. 26 коп., з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1240 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.