Справа № 2а-1228/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ОВ ДАЇ м. Дніпродзержинська прапорщика міліції Шкурацького А.В., УДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по адміністративній справі ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з вищеназваним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 096743 від 06 березня 2009 року, складену інспектором ОВ ДАЇ м. Дніпродзержинська прапорщиком міліції Шкурацьким А.В., відповідно до якої на неї, позивачку, було накладено штраф у розмірі 300.00 грн., за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КупАП). Також просить у позові закрити провадження по адміністративній справі за ч. 1 ст.122 КУпАП відносно неї у зв’язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вказана постанова є необґрунтованою, а сама постанова не відповідає вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим така постанова підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі відносно позивачки – закриттю, у зв’язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Позивачка в судовому засіданні свій позов підтримала, просила його задовольнити по мотивам викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщання належним чином, про прочини неявки суду не повідомив, письмових заяв чи заперечень від нього не надходило.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог розділу 3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 N 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ. Так, п. 3.7 вказаної Інструкції надає право співробітникам ДПС застосовувати в установленому порядку передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу до порушників правил дорожнього руху (далі – ПДР).
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 06 березня 2009 року постановою АЕ № 096743 (а.с.3) притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що вона керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул.. Дніпропетровській в районі Польовий заїзд у м. Дніпродзержинську в населеному пінті рухалася зі швидкістю 87 кмчас, чим перевищила встановлену швидкість руху на 27 кмчас. Протокол про вчинення адміністративного проступку відповідачем не складався, у постанові відсутні посилання на вимірювальний засіб, яким було встановлено таке перевищення швидкості.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з’ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд доходить висновку, що постанову № АЕ № 109450 від 02.04.2009 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП складено суб’єктом владних повноважень протиправно, з порушенням норм та принципів КУпАП, оскільки інспектором порушено процедуру накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, всупереч приписів ст.ст. 254, 258 КУпАП не складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, справу розглянуто без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з постанови не вбачається який вимірювальний пристрій (тип та номер) використовувався для встановлення факту перевищення швидкості.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав заперечення на позов, в судове засідання не з’явився, не довів правомірність свого рішення. В самих же матеріалах справи відсутні прямі докази, які б підтверджували правомірність винесеного рішення.
На підставі вищевикладеного вбачається, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
Підстав для відмови у задоволенні позову судом не встановлено. Щодо пропущеного позивачем терміну звернення до суду, як підстави для відмови у задоволені адміністративного позову відповідно до ст. 100 КАС України, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Від відповідача заперечень на позов з посиланням попуску строку звернень до адміністративного суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до змісту ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України , з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до приписів ст. 293 КУпАП в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірки законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме: необхідності скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 096743 від 06.03.2009 року про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також про закриття провадження в адміністративній справі та відмови у решті позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122, 247, 278, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 4,6,9,11,70, 71,86, 104, 158-163,167 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити .
2. Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 096743 від 06.03.2009року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, - скасувати .
3. Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, від 06.03.2009 року, - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання такої заяви Постанова суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо заява про її апеляційне оскарження не була подана Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга у двадцятиденний строк не була подана, постанова набирає чинності після закінчення двадцятиденного строку для подачі апеляційної скарги.
Суддя: Д. В. Мовчан