Справа № 2а-1204/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу ДПС з забезпечення супроводження старшого лейтенанта міліції Цапко А. А. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по адміністративній справі,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з вищеназваним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 067244 від 02.12.2009 року, складену старшим інспектором ДПС взводу ДПС з забезпечення супроводження старшим лейтенантом міліції Цапко А. А., відповідно до якої на неї, позивача, було накладено штраф у розмірі 300.00 грн. за порушення Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП). Також просить у позові закрити провадження по адміністративній справі за ч. 1 ст.122 КУпАП відносно неї у зв’язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказана постанова є необґрунтованою, а сама постанова не відповідає вимогам процесуального законодавства, прийнята з порушення процедури, що встановлена КУпАП, на підставі чого така постанова підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі відносно позивача – закриттю, у зв’язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні свій позов підтримала, просила його задовольнити по мотивам викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, у якій заперечував проти позову, зазначивши що адміністративний матеріал ним було складено правомірно, просив розглянути справу без його участі та ухвалити постанову з урахуванням вимог закону щодо встановленого строку оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення .
За вказаних обставин суд, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути позов по суті на підставі наявних у справі доказів, направивши копію цієї постанови на адресою відповідача. Позивачка проти слухання справи у відсутність відповідача не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог розділу 3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 N 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ. Так, п. 3.7 вказаної Інструкції надає право співробітникам ДПС застосовувати в установленому порядку передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу до порушників правил дорожнього руху (далі – ПДР).
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що 02 грудня 2009 року постановою АЕ № 067244 (а.с. 7) притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що вона здійснила зупинку в зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено». Вказана постанова винесена за результатами застосування засобу фіксації, приладу ВІЗІР №0812585, свідоцтво про перевірку №22-2/0843428, чинне до 14.01.2010 р. Протокол про вчинення адміністративного проступку Відповідачем не складався.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3, пояснив судові, що в день винесення постанови, тобто 02 грудня 2009 року, транспортним засобом DAEWOO-LANOS, рн НОМЕР_1керував особисто він, а не позивач. Ніякого правопорушення не вчиняв, у той день, 02 грудня 2009 року, службові особи органів ДАЇ з приводу вчинення ним, ОСОБА_3, порушення правил дорожнього руху до нього не звертались, ніякої постанови у справі про адміністративне правопорушення не отримував, а протокол у справі про адміністративне правопорушення не складався, у зв’язку з чим він ніде не розписувався та не уявляв про нібито скоєне ним 02 грудня 2009 року таке правопорушення.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір» (Департамент ДАЇ МВС України, вх. № 7669 від 07.08.2008 р.), робота ВШ «Візір» здійснюється безпосередньо інспектором (п.5 Методичних рекомендацій), тобто вбачається, що ВШ «Візір» не є приладом, що працює в автоматичному режимі.
Таким чином, суд доходить висновку, що постанову № АН № 543409 від 27.11.2009 року, якою на позивачку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП складено суб’єктом владних повноважень протиправно, з порушенням норм та принципів КУпАП, оскільки інспектором порушено процедуру накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, всупереч приписів ст.ст. 254, 258 КУпАП не складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, справу розглянуто без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в результаті порушено права позивача на захист гарантовані ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав заперечення на позов, в судове засідання не з’явився, не довів правомірність свого рішення. В самих же матеріалах справи відсутні прямі докази, які б підтверджували правомірність винесеного рішення.
На підставі вищевикладеного вбачається, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
Підстав для відмови у задоволенні позову судом не встановлено.
Щодо пропущеного позивачкою терміну звернення до суду, як підстави для відмови у задоволені адміністративного позову відповідно до ст. 100 КАС України, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 289 КУпАП Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Судом встановлено, що позивачка з вказаною постановою фактично ознайомилася лише 03.02.2010 року, до суду позивач звернулася 04.02.10 року. За вказаних обставин суд вважає, що у даному випадку причина пропущення строку звернення до суду є поважною, а тому не може служити підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до змісту ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України , з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до приписів ст. 293 КУпАП в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірки законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме: необхідності скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 543409 від 27.11.2009 року про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також про закриття провадження в адміністративній справі та відмови у решті позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122, 247, 278, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 4,6,9,11,70, 71,104, 158-163 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити .
2. Постанову старшого інспектора ДПС взводу ДПС з забезпечення супроводження старшого лейтенанта міліції Цапко А. А. у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 067244 від 02.12.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП,- скасувати .
3. Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, від 02 грудня 2009 року, - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання такої заяви Постанова суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо заява про її апеляційне оскарження не була подана Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга у двадцятиденний строк не була подана, постанова набирає чинності після закінчення двадцятиденного строку для подачі апеляційної скарги.
Суддя: Д. В. Мовчан