Справа № 2а -1199/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС відділу ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська прапорщика міліції В. М. Гулакова, Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 089941 від 13 грудня 2009 року, складену інспектором ДПС батальйону ДПС відділу ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська прапорщиком міліції В. М. Гулаковим., відповідно до якої на нього, позивача, було накладено штраф у розмірі 260.00 грн., за порушення п. Правил дорожнього руху України (невиконання вимог знаку 5.16. „Напрямки руху по смугам”), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КупАП). Також просить у позові закрити провадження по адміністративній справі за ч. 1 ст.122 КУпАП відносно нього у зв’язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена без урахування фактичних обставин справи, у зв’язку з чим така постанова підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі відносно позивача – закриттю.
Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач - інспектор ДПС батальйону ДПС відділу ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська прапорщик міліції В. М. Гулаков, надав суду заяву у який заперечував проти позову, зазначивши що адміністративний матеріал ним було складено правомірно та обґрунтовано, просив розглянути справу без його участі та ухвалити постанову з урахуванням вимог чинного законодавства, з урахування терміну, встановленим законодавством для оскарження постанов у правах про адміністративні правопорушення.
Представник відповідача - відділу ДАЇ при УМВС України у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, відповідач повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав, причин неявки суду не повідомили.
За вказаних обставин суд, на підставі приписів ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути позов по суті на підставі наявних у справі доказів, направивши копії цієї постанови на адресу відповідачів. Представник позивача проти слухання справи у відсутність відповідачів не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 13 грудня 2009 року відповідачем по даній справі, ДПС батальйону ДПС відділу ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська прапорщиком міліції В. М. Гулаковим, було складено протокол серії АЕ № 153423 ( (а.с. 9). У вказаному протоколі зазначено, що 13 грудня 2010 о 20 год. 10 хв. позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем по вул. Шолохова у м. Дніпропетровську не виконав вимог знаку 5.16. „Напрямки руху по смугам”.
На підставі вказаного протоколу відповідачем по справі, того ж дня - 13 грудня 2009 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 089941 (а.с. 8), відповідно до якої на позивача (ОСОБА_1) було накладено штраф у розмірі 260.00 грн., за чинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вимог розділу 3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 N 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ. Так, п. 3.7 вказаної Інструкції надає право співробітникам ДПС застосовувати в установленому порядку передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу до порушників правил дорожнього руху (далі – ПДР).
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Діючий КУпАП, в ст. ст. 10 та 11 передбачив умисне вчинення адміністративного правопорушення, коли особа усвідомлює протиправний характер своїх дій та необережне вчинення адміністративного правопорушення, коли особа не передбачає настання шкідливих наслідків від своїх дій, хоча могла та повинна була їх передбачити.
Відповідно п. 2.3. п. п. "б" Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу повинен бути уважним та слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагуючи на її зміни та не відволікатись від керування транспортним засобом в дорозі.
Виходячи з цих положень Правил дорожнього руху України, законодавець і встановив адміністративну відповідальність водіїв за зазначених ПДР, при цьому не обов'язково, щоб водій вчиняв це правопорушення умисно, його склад присутній і тоді, коли водій не побачив знаку, хоча повинен був його бачити.
В той-же час, для наявності умисної чи необережної вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, необхідно те, щоб вимоги дорожніх знаків були доведені до нього належним чином.
Згідно п. 10.1 Національного стандарту України "Знаки дорожні. Загальні умови.", введеного в дію наказом Держстандарту України № 326, від 03.06. 2002 року, дорожні знаки повинні розміщуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху з забезпеченням спрямованості інформації яку вони передають, тільки для тих учасників руху, для яких її призначено.
Як було встановлено в судовому засіданні, це визнається та не оспорюється сторонами, - вказаний знак номер 5.16. „Напрямки руху по смугам” розміщений на металевій стелі з однієї її частини по з правої сторони проїзної частині, біля виїзду з комплексу АЗС, дубляж цього знаку біля перехрестя відсутній.
Оглядом протоколу про адміністративне правопорушення встановлено те, що при його складанні, позивач ОСОБА_1, вказав на те, що вказаний знак не видно з проїзної частини, оскільки його повністю закривають вантажні автомобілі, що зупинились біля вказаного знаку. Вказані відомості позивач вніс власноручно до протоколу (а.с. 9).
У судовому засіданні, посилання позивача на ці обставини відповідачами не спростовані, а правомірність своїх дій ними не підтверджена належними доказами. В силу цього, дії відповідачів по притягненню до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 суд вважає неправомірними, у зв’язку з чим, вказана постанова підлягає скасуванню з одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо пропущеного позивачем терміну звернення до суду, як підстави для відмови у задоволені адміністративного позову відповідно до ст. 100 КАС України, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Судом встановлено, що позивачем вказана постанова фактично була отримана 13 грудня 2009 року. 21.12.2009 року позивачем було подано адміністративний позов про оскарження зазначеної постанови у справі про адміністративне правопорушення до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2010 р. (а.с.6) в прийнятті зазначеного позову було відмовлено. Вказану ухвалу позивачу було надіслано лише 05.02.2010 р, що підтверджується копією супровідного листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.10 р. за вих. № 310 (а.с.5). До Ленінського районного суду позивач звернувся 09.02.2010 року. За вказаних обставин суд дійшов висновку щодо поважності пропуску терміну звернення до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з зазначеним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до змісту ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України , з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до приписів ст. 293 КУпАП в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірки законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122, 247, 278, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 4,6,9,11,70, 71,104, 158-163 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити .
2. Постанову інспектора ДПС батальйону ДПС відділу ДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська прапорщика міліції В. М. Гулакова у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 089941 від 13 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП,- скасувати .
3. Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, 13 грудня 2009 року, - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання такої заяви. Постанова суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо заява про її апеляційне оскарження не була подана. Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга у двадцятиденний строк не була подана, постанова набирає чинності після закінчення двадцятиденного строку для подачі апеляційної скарги.
Суддя: Д. В. Мовчан