Судове рішення #9552854

                                                                                              Справа № 2а-1240/2010 р.

П О С Т  А Н О  В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року                                           м.  Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                            головуючого судді                                  Мовчан Д.В.                                                                                       при секретарі                                           Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження підпорядкованого УДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Диброва Владислава Вікторовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В:

           Позивач звернулась до суду з вищеназваним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АН № 522096 від 19 листопада 2009 року, складену інспектором забезпечення супроводження підпорядкованого УДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Дибровим В. В., відповідно до якої на неї, ОСОБА_1, було накладено штраф у розмірі 300.00 (триста) грн., за порушення Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП). Також просить у позові закрити провадження по адміністративній справі за ч.1 ст.122 КУпАП відносно неї у зв’язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, та відсутності самої події правопорушення.

    В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказана постанова є необґрунтованою, складеною всупереч приписам КУпАП, при розгляді справи відносно неї суб’єктом владних повноважень не були доведені та з’ясовані певні обставини справи, у зв’язку з чим така постанова  підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі відносно позивача – закриттю, у зв’язку із  відсутністю у її  діях складу адміністративного правопорушення та відсутності самої події правопорушення.

Позивач в судовому засіданні свій позов підтримала, посилаючись на обставини  викладені в позовній заяві та доповнивши їх тим, що 19 листопада 2009 року безпосередньо вона транспортним засобом BMW 520i, р/н НОМЕР_1 не керувала, взагалі не має посвідчення водія,  фактичним користувачем транспортного засобу є ОСОБА_3 Також зазначає про те, що у                 м. Дніпропетровську відсутня вул. Карла Маркса, на який начебто було скоєно адміністративне правопорушення, а сама фіксація такого правопорушення не відповідає вимогам закону.

Відповідач - інспектор ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження підпорядкованого УДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області прапорщик міліції Дибров Владислав Вікторович у судове засідання не з’явився, надав суду заяву у який заперечував проти позову, зазначивши що адміністративний матеріал ним було складено правомірно, просив розглянути  справу без його участі та ухвалити постанову з урахуванням вимог чинного законодавства, у тому числі щодо встановленого строку оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення .  

За вказаних обставин суд, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути позов по суті  на підставі наявних у справі доказів, направивши копії цієї постанови на адресу відповідачів. Позивач проти слухання справи у відсутність представника відповідача не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши показання свідка, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку  у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені  Конституцією та законами України.

    Відповідно до вимог розділу 3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 N 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього  руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ. Так, п. 3.7 вказаної Інструкції надає право співробітникам ДПС застосовувати в установленому порядку передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу до порушників правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що 19 листопада 2009 року постановою АН № 522096  (а.с. 5) притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за порушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що вона здійснила стоянку в зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено». Вказана постанова винесена за результатами застосування засобу фіксації, приладу ВІЗІР №0812585, свідоцтво про перевірку №22-2/0843428, чинне до 14.01.2010 р. Протокол про вчинення адміністративного проступку  Відповідачем не складався.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3, пояснив суду, що в день винесення постанови, тобто 19 листопада 2009, транспортним засобом BMW 520i, р/н НОМЕР_1  керував особисто він, а не позивач. Ніякого правопорушення не вчиняв. У той день, 06 грудня 2009 року, службові особи органів ДАІ з приводу вчинення ним, ОСОБА_3, порушення правил дорожнього руху до нього не зверталися, ніякої постанови у справі про адміністративне правопорушення чи протоколу особисто він у той день не отримував, у зв’язку з чим він ніде не розписувався та не уявляв про нібито скоєне ним 19 листопада 2009 адміністративне правопорушення.      

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір» (Департамент ДАЇ МВС України, вх. № 7669 від 07.08.2008 р.), робота ВШ «Візір» здійснюється безпосередньо інспектором (п.5 Методичних рекомендацій), тобто вбачається, що ВШ «Візір» не є приладом, що працює в автоматичному режимі.

Таким чином, суд доходить висновку, що постанову від 19 листопада 2009 року АН № 522096, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП складено суб’єктом владних повноважень з порушенням норм та принципів КУпАП, оскільки інспектором порушено процедуру накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, всупереч приписів ст.ст. 254, 258 КУпАП не складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, справу розглянуто без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в результаті порушено права позивача на захист гарантовані ст. 268 КУпАП тощо.

Однак, разом з цим, судом встановлена наступна підстава для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до змісту  ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про  адміністративне правопорушення здійснюється  у    порядку,    визначеному    Кодексом адміністративного    судочинства    України,   з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу  на  постанову  по справі    про    адміністративне правопорушення  може  бути  подано   протягом  десяти  днів  з  дня винесення постанови.  В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин  цей строк за заявою особи, щодо  якої  винесено  постанову, може  бути  поновлено  органом  (посадовою  особою),   правомочним  розглядати скаргу.

Постанова АН № 522096 була винесена суб’єктом владних повноважень 19 листопада 2009 р.,  а  фактично отримана позивачем 03 грудня 2009 року, про що свідчить відбиток печатки підприємства поштового зв’язку на конверті (а.с.4), та що не заперечує сама Позивач.

Отримавши вказану постанову, Позивач 19.12.2009  р. звернулась зі скаргою на протиправні дії суб’єкта владних повноважень до Управління ДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області. Судом встановлено, що відповідь Управління ДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області вих. № В-2240 від 3012.2009 р. (а.с. 9-10)  на свою скаргу позивач безпосередньо отримала 19.01.2010  р. До суду позивач звернулась лише 17.02.2010 року .

За вказаних обставин суд доходить висновку, що Позивач реалізував своє право на звернення до суду із порушенням встановленого чинним законодавством строку на оскарження постанови  по справі    про    адміністративне правопорушення, за обставин які судом першої інстанції не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до ч.1  ст. 100 КАС України пропущення  строку  звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як зазначалося вище, Відповідач у своїй заяві (а.с. 23) просив ухвалити постанову по даній справі з урахуванням вимог чинного законодавства, у тому числі щодо встановленого строку оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення .  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 КАС України при  вирішенні  справи  по  суті  суд  може   задовольнити  адміністративний  позов  повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

  На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122, 247, 278, 280, 287-289, 293  КУпАП,  ст. ст. 4,6,9,11,70, 71,104, 158-163, КАС України суд, -

                                                               П О С Т А Н О В И В:  

1.   В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження підпорядкованого УДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області прапорщика міліції Диброва Владислава Вікторовича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі-  відмовити .

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського  апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд  м. Дніпропетровська.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання такої заяви. Постанова суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо заява про її апеляційне оскарження не була подана. Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга у двадцятиденний строк не була подана, постанова набирає чинності після закінчення двадцятиденного строку для подачі апеляційної скарги.

Суддя:                                             Д. В. Мовчан

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація