Справа № 2а-1261/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська молодшого сержанта міліції Пилипчука Миколи Дмитровича, третя особа – відділ державтоінспекції при УМВС України у Дніпропетровській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 173044 від 25 грудня 2009 року, складену інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції Пилипчуком М. Д., відповідно до якої на нього, позивача, було накладено штраф у розмірі 500.00 грн., за порушення Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КупАП). Також просить у позові закрити провадження по адміністративній справі за ч. 2 ст.122 КУпАП відносно нього у зв’язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дана постанова не відповідає вимогам законодавства та дійсними обставинами, у зв’язку з чим така постанова підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі відносно позивача – закриттю, у зв’язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та доповнивши їх тим, що 25.12.2009 року, він рухався в потоці автомобілів по пр. Гагаріна у м. Дніпропетровську, під’їжджаючи до регульованого перехрестя пр. Гагаріна – вул. Козакова, побачивши, що на світлофорі горить зелене світло, продовжив рух далі по пр. Гагаріна. За перехрестям його наздогнав автомобіль ДПС, та після того як він, ОСОБА_1, прийняв вправо та зупинився, до нього підійшов працівник органів ДАЇ, який представившись, пояснив йому, що він, ОСОБА_1, порушив проїхав вказане перехрестя на червоне світло. Далі, не прийнявши до уваги пояснень позивача, вказаним суб’єктом владних повноважень було складено протокол та постанову у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, разом з ним, інспектором ДПС також було зупинено автомобіль маршрутного таксі, що рухався за позивачем на перехресті, однак водію вказаного транспортного засобу інспектор ДПС вже говорив про перевезення пасажирів стоячи, а не про проїзд перехрестя на червоне світло.
Відповідач - інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАЇ молодшого сержант міліції Пилипчук Микола Дмитрович у судове засідання не з’явився, причину своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти адміністративного позову не надав.
Представник третьої особи - відділу державтоінспекції при УМВС України у Дніпропетровській області, в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомили.
За вказаних обставин суд, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути позов по суті на підставі наявних у справі доказів, направивши копії цієї постанови на адресу відповідачів. Позивач проти слухання справи у відсутність відповідача та представника третьої особи не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог розділу 3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 N 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері убезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ. Так, п. 3.7 вказаної Інструкції надає право співробітникам ДПС застосовувати в установленому порядку передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу до порушників правил дорожнього руху (далі – ПДР).
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що 25 грудня 2009 року відповідачем по даній справі, інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції Пилипчуком Миколою Дмитровичем, було складено протокол серії АЕ № 209111 (а.с. 6). У вказаному протоколі зазначено, що 25 грудня 2009 року о 10 год. 19 хв. позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем „Хюндай”, д/н НОМЕР_1 по пр. Гагаріна у м. Дніпропетровську проїхав регульований світлофором пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
На підставі вказаного протоколу відповідачем по справі, інспектором ДПС батальйону ДПС ВДАЇ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції Пилипчука Миколи Дмитровича, того ж дня - 25 грудня 2009 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 173044 (а.с. 5), відповідно до якої на позивача (ОСОБА_1) було накладено штраф у розмірі 500.00 грн.
Відповідно п. «а» ст. 21 Конвенції про дорожній рух, якщо рух транспортних засобів на пішохідному переході регулюється світловими дорожніми сигналами або регулювальником, водії повинні при наявності сигналу, що забороняє рух, зупинитись перед переходом.
Відповідно до п. 8.7.3.е ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи позивача наведені в позовній заяві та підтверджені ним у судовому засіданні, доказів, які б спростовували покази позивача, відповідач суду не надав, в ході судового розгляду доказів щодо порушення позивачем правил дорожнього руху справу не здобуто, спростувати його пояснення не має можливості. Отже, в судовому засіданні факт порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена чинним законодавством України, не знайшов свого підтвердження. Підстав для відмови у задоволенні позову судом не встановлено.
Щодо пропущеного позивачем терміну звернення до суду, як підстави для відмови у задоволені адміністративного позову відповідно до ст. 100 КАС України, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 289 КУпАП Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Від відповідача до суду заяви про відмову у позовних вимогах з огляду на пропущення строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення не надходило. Разом з цим судом встановлено, що позивачем вказана постанова фактично була отримана 25.12.2010 р. до суду позивач звернувся у січні 2010 року. Ухвалою суду від 14.01.2010 р. по справі № 2а-1005/10 його позов було залишено без руху, а ухвалою суду від 01.03.2010 р. – повернуто, що не позбавляє його права повторного звернення до суду. З огляду на проблеми з поштовим зв’язком, позивач вказані ухвали особисто не отримував, а ознайомився з ними безпосередньо у суді.
За вказаних обставин суд вважає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду не може служити підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до змісту ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України , з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до приписів ст. 293 КУпАП в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірки законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і необхідності скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 173044 від 25 грудня 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також про закриття провадження в адміністративній справі.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122, 247, 278, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 4,6,9,11,70, 71,104, 158-163, КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити .
2. Постанову інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАЇ молодшого сержанта міліції Пилипчика Миколи Дмитровича у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 173044 від 25 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП,- скасувати .
3. Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, 25 грудня 2009 року, - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання такої заяви. Постанова суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо заява про її апеляційне оскарження не була подана. Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга у двадцятиденний строк не була подана, постанова набирає чинності після закінчення двадцятиденного строку для подачі апеляційної скарги.
Суддя: Д. В. Мовчан