Справа № 1-215/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 травня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Кишакевич Л. Ю.

секретаря:               Кантурак Н.П.,

прокурора                  Баландіної Ю.Ю.,  

захисника                  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Горожанка Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1  громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм-експедитором ВАТ “Івано-Франківський міськмолокозавод”, несудимого,  

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

встановив:

    ОСОБА_2 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, 14.05.2009 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи на території ВАТ “Івано-Франківський міськмолокозавод” по вул. Ушинського, 2, в м. Івано-Франківську на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 удар ногою в ліву руку та один удар ногою в область попереково-крижової ділянки справа, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що викликали тривалий розлад здоров’я; а також у вигляді садна в попереково-крижовій ділянці справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

 У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та суду показав, що 14.05.2009 року приблизно о 16.00 год.  знаходився на роботі в ремонтній зоні ВАТ “Івано-Франківський міськмолокозавод”, де спілкувався з колегами по роботі. Через деякий час до них підійшов потерпілий ОСОБА_3, руки якого були забруднені фарбою, та в ході розмови ОСОБА_3 залишив відтиск фарби своєю рукою на його одязі. З цього приводу зробив ОСОБА_3 зауваження, на яке той відреагував агресивно. На цьому ґрунті між ними виник конфлікт, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 ще два рази вимастив його одяг фарбою і між ними почалася шарпанина. Згодом конфлікт був припинений колегами по роботі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Побачивши, що весь його одяг забруднений фарбою, підійшов до потерпілого ОСОБА_3, який присів біля заднього колеса свого автомобіля, щоб вирішити питання з приводу забруднення ОСОБА_3 його одягу, на що ОСОБА_3 відреагував нецензурною лайкою. Тоді обурився і наніс два удари потерпілому  ОСОБА_3 ногою в область тулуба. Від другого удару потерпілий ОСОБА_3 впав на землю. Визнає вину у тому, що наніс потерпілому удари, але не мав на меті спричинити йому середньої тяжкості  тілесні ушкодження. Вважає, що рука у потерпілого могла переламатися як від удару ногою, так і внаслідок падіння та удару рукою об землю. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.

 Вина підсудного ОСОБА_2  у вчиненні  інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями потерпілого та свідків.  

 Так, потерпілий  ОСОБА_3 суду показав, що   14.05.2009 року перебував на робочому місці в ремонтній зоні ВАТ “Івано-Франківський міськмолокозавод” та фарбував службовий автомобіль. Приблизно о 16.00 год., з метою поспілкуватись підійшов до колег по роботі, серед яких був і ОСОБА_2 У ході розмови між ним і ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого своїми руками, які були вимазані фарбою, торкнувся до одягу ОСОБА_2 та забруднив його. Колеги по роботі припинили даний конфлікт і всі розійшлись в різні сторони ремонтної зони. Після цього присів біля свого автомобіля і продовжив фарбувати автомобіль. Через деякий час ззаду до нього підійшов ОСОБА_2 і нічого не пояснюючи наніс удар ногою в ділянку тулуба, а другий удар в область лівої руки, тоді відчув різку біль в лівій руці і від чого впав. Вважає, що саме внаслідок удару ОСОБА_2 ногою в його руку, у нього переламалася рука. При падінні - впав на праву сторону і лівою рукою не вдарявся об жодні предмети.  

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що  14.05.2009 року приблизно о 16.00 год. перебував в ремонтній зоні ВАТ “Івано-Франківський міськмолокозавод” та ремонтував з колегою по роботі ОСОБА_4 службовий автомобіль в гаражі. Коли там розмовляли з ОСОБА_2, то підійшов  ОСОБА_3 Під час розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 забруднив фарбою одяг ОСОБА_2 Після чого між ними розпочалась сварка, в ході якої ОСОБА_3 вдруге забруднив фарбою одяг ОСОБА_2 і між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почалась взаємна шарпанина. Тоді разом з ОСОБА_4 припинили вказаний конфлікт та пішли ремонтувати автомобіль, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжували сперечатись. Чи даний конфлікт у подальшому переріс у бійку - йому невідомо.  

З показань свідка ОСОБА_4 (а.с. 48-49),  оголошених у судовому засіданні, слідує, що його свідчення є аналогічними показанням свідка ОСОБА_5

Вина підсудного ОСОБА_2  у вчиненні  інкримінованого йому злочину підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Так, із протокол-заяви потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 9), слідує, що потерпілий звернувся в органи внутрішніх справ з повідомленням про те, що 14.05.2009 року, приблизно о 16.00 год. на території ВАТ “Івано-Франківський міськмолокозавод” по вул. Ушинського, 2, в м. Івано-Франківську, ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 861/562-Е від 09.07.2009 року (а.с. 52-54) у потерпілого ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, що потребувало проведення операції металоостеосинтезу уламків металевою пластиною і шурупами, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; а також у вигляді садна в попереково-крижовій ділянці справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження  могли утворитись від дії тупих твердих предметів, при нанесенні 2 ударів такими (можливо руками, ногами) в ділянки лівого передпліччя та попереково-крижову ділянку справа, так і при ударах до таких; розташування перелому в середній третині ліктьової кістки не характерне для падіння на витягнуту руку.  

Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази та оцінивши їх в своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні  інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що він не мав умислу нанести тілесні ушкодження потерпілому є необґрунтованим і є способом захисту, який направлений на ухилення від відповідальності. Суд відкидає такі показання підсудного ОСОБА_2, оскільки вони спростовані послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_3, який прямо вказав на ОСОБА_2, як на особу, яка нанесла йому удар ногою в ліву руку і внаслідок саме цього удару, потерпілий ОСОБА_3 відчув різку біль в руці і отримав перелом даної руки. Наведені показання потерпілого, в свою чергу, узгоджуються з показаннями свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи, зокрема вищенаведеним висновком судово-медичної експертизи.  

Підстав для обмови підсудного ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_3 - судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше несудимий, злочин вчинив вперше, працює, позитивно характеризується по місцю проживання і праці, та обставини, які обтяжують і пом’якшують його покарання. Обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання підсудного – не встановлено.

За таких обставин справи, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, тому покарання йому слід обрати в межах санкції ч. 1 ст.122 КК України у виді виправних робіт.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, слід задовольнити повністю на суму 2708 гривень 59 копійок, яка складається з суми, витраченої на лікування потерпілого, а також з суми втраченого потерпілим заробітку, які у свою чергу, підтверджені в судовому засіданні документально. Суд вважає, що потерпілому ОСОБА_3 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду: внаслідок одержаних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, він переніс, як фізичну біль, так і психологічні страждання з-за втрати здоров’я, звичного нормального способу життя. Тому, враховуючи конкретні  обставини  справи, глибину та характер моральних страждань потерпілого ОСОБА_3, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, позов потерпілого в цій частині слід задовольнити повністю, та стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 - 2500 гривень. Також, відповідно до ст. 84 ЦПК України, на користь ОСОБА_3 слід стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката, підтверджені в судовому засіданні документально - 250 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

    ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання – 1 (один) рік   6 (шість) місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків заробітку щомісячно.  

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – підписку про невиїзд.  

Цивільний позов потерпілого  ОСОБА_3  - задовольнити повністю. Стягнути на користь ОСОБА_3  з засудженого ОСОБА_2 - 2708   гривень 59 копійок матеріальної шкоди, 2500 гривень моральної шкоди та 250 гривень витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя:                                  Кишакевич Л. Ю.