Справа № 2-2370/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 5 травня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Гаврилюк Н.Я .

за участю представника позивача по довіреності від 15.03.2010 року №26 Скрентовича Р.О.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритогоакціонерного товариства акціонерний банк “Укргазпромбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

встановив:

    Позивач звернувся в суд з позовом ОСОБА_2 стягнення заборгованості в сумі 226 833 грн. 15 коп., мотивуючи тим, що згідно договору банківського кредиту №265-Ф-К/08 від 28.05.2008 рокувідповідач отримав кредит в сумі 203 000 грн. з терміном погашення до 24.05.2013 року та зобов’язався проводити погашення кредиту щомісячно і сплачувати відсотки за користування кредитом в строки, визначені Графіком погашення кредиту, встановленого в додатку №1. Внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначених умовами кредитного договору, станом на 28.04.2009 року відповідач заборгував позивач у 226 833 грн. 15 коп., з яких 30565 грн. 63 коп. заборгованість по кредиту, залишок суми кредиту, що підлягає достроковому поверненню становить 171995 грн., заборгованість по процентам становить 18007 грн. 66 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 4500 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 1764 грн. 18 коп. У мовами договору встановлено, що наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту або процентів за користування кредитними коштами є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Тому вважав право банку порушеним та просив стягнути з відповідача вказану суму.

    В судовому засіданні 14.04.2010 року представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 224 330 грн. 15 коп. заборгованості за кредитним договором №265-Ф-К/08 від 28.05.2008 року, посилаючись на те, що за час перебування справи в провадженні суду відповідач на погашення кредиту та сплати процентів вніс кошти в загальній сумі 1950 грн. і не дивлячись на те, що згідно розрахунку заборгованості відповідача, проведеного позивачем станом на 14.04.2010 року, його борг перед банком становить в загальній сум і- 294 683 грн. 82  коп, з яких 71 905 грн. 63 коп. прострочена заборгованість по кредиту за період з липня 2008 року по 14 квітня 2010 року, 130 655 грн. - сума кредиту, що стягується достроково, 56 245 грн. 36 коп. - заборгованість по процентах за період з грудня 2008 року по 14 квітня 2010 року, 22 704 грн. 86 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту з серпня 2008 року по 14 квітня 2010 року, 13 172 грн. 97 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів з січня 2009 року по 14 квітня 2010 року, банк погодився відмінусувати від ціни первісного позову 226 833 грн. 15 коп. суму проплат, внесених відповідачем на погашення заборгованості за період з 14.10.2009 року по 02.03.2010 року в розмірі 1950 грн., що становить різницю 224 330 грн. 15 коп., які й просив стягнути з відповідача.

    Відповідач в судовому засіданні 15.03.2010 року позовні вимоги визнав частково, мотивуючи тим, що заборгованість за кредитними зобов'язаннями в нього виникла не навмисно, а у зв'язку з наслідками економічної кризи, яка вплинула на його фінансово-господарську діяльність як суб'єкта підприємницької діяльності. З а період з 14.10.2009 року по 02.03.2010 року ним внесено на погашення кредитної заборгованості та заборгованості по сплаті процентів 1950 грн., що підтверджується копіями квитанцій, долученими ним до матеріалів справи і таку суму проведених ним оплат просив відмінусувати від загальної суми заборгованості, визначеної позивачем станом на 28.04.2009 року. Крім того він веде переговори з банком про реструктуризацію заборгованості. Звернувся до позивача з наведеною письмовою заявою, відповіді на яку ще не отримав, у зв'язку з чим просив відкласти розгляд справи. В судовому засіданні 15.03.2010 року та 14.04.2010 року за клопотання відповідача оголошувалась перерва для вирішення з позивачем питання реструктуризації заборгованості за кредитним договором. В судове засідання 05.05.2010 року відповідач  не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

    З урахуванням обставин справи та думки представника позивача, який настоював га закінченні розгляду справи, оскільки добровільне врегулювання спору є неможливим, суд ухвалив про продовження розгляду справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права юридичної особи — кредитодавця на належне виконання умов кредитного договору.

За змістом ст. ст. 16, 20 ЦК України особа вправі захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    28 травня 2008 року між АБ “Укргазпромбанк”   та відповідачем укладено договір банківського кредиту № -Ф-К/08 ( а.с 4-6) за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 203 000 грн. для придбання транспортного засобу та зобов’язався повернути кредит до 24.05.2013 року. Умовами п.2.2. договору (а.с. 4) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 21% річних та п. 2.3. визначено фіксовану плату за надання кредиту у розмірі 1% від суми кредиту, яка сплачується одноразово. Відповідно до п. 6.1 Договору (а. с.5 ) відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту і процентів у терміни, які встановлені цим Договором. Згідно Графіку погашення кредиту (а.с. 7) позичальник (відповідач) зобов'язався погашати кредит щомісяця в сумі 3445 грн. Пунктом. 3.3 Договору (а. с. 4 ) сторони визначили, що позичальником оплата процентів за кредит має здійснюватись щомісячно, не пізніше 05 числа місяця, який йде за місяцем нарахування процентів.

    Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується випискою по особових рахунках позичальника ОСОБА_2 (а. с. 15-48), розрахунками пені за порушення відповідачем строку погашення кредиту та пені за порушення строку погашення процентів за користування кредитним коштами (а. с. 12,13), розрахунком заборгованості за договором № -Ф-К/08 від 28.05.2008 року (а. с. 85).

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

    Відповідно до п. 3.5 договору банківського кредиту, за кожну повну і неповну добу прострочення платежу, позичальник (відповідач) виплачує Банку пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу.

    У відповідності до п.5.2. Договору банківського кредиту банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, та неустойки у випадках невиконання позичальником умов  договору.

    За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

    Позивачем станом на  28.04.2009 року п роведено розрахунок заборгованості за договором банківського кредиту №-Ф-К/08 від 28.05.2008 року (а. с. 3 зв.,12,13), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитними зобов'язаннями в розмірі  226 833 грн. 15 коп., з яких 30565 грн. 63 коп. заборгованість по кредиту, залишок суми кредиту, що підлягає достроковому поверненню становить 171995 грн., заборгованість по процентам складає 18007 грн. 66 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 4500 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 1764 грн. 18 коп.

    Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

    В період перебування справи в провадженні суду відповідачем з 14.10.2009 року по 02.03.2010 року погашено борг на загальну суму 1950 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 14.10., 15.10., 15.10., 09.12., 10.12.2009 року та від 16.02., 01.03., 02.03 2010 року (а.с. 72, 74).

Різниця між сумою заборгованості, розрахованої позивачем станом на 28.04.2009 року та оплаченої відповідачем за вказаний період становить 224883 грн. 15 коп. (226 833 грн. 15 коп — 1950 грн.=224883 грн. 15 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором банківського кредиту №265-Ф-К/08 від 28.05.2008 року в загальній сумі 224 330 грн. 15 коп.

За змістом ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог. Тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в наведеній вище сумі є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 530, 611, 612, 1054 ч.2, 1050 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

      Позов Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазпромбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат задоволити.

    Стягнути з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 користь Відкритогоакціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазпромбанк”, місцезнаходження якого м. Київ, вул. Дніпровська набережна 13, на рахунок 373994 у АБ “Укргазпромбанк”, МФО 320843 — 224330 грн. 15 коп. (двісті двадцять чотири тисячі триста тридцять гривень 15 коп.) заборгованості за кредитним договором №265-Ф-К/08 від 28.05.2008 року, 1700 грн. судового збору і 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.