Єд. унік. № 243/6483/21

Провадження № 3/243/2557/2021

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2021 року                                                 м. Слов`янськ                

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Агеєва О.В., за участю:

- секретаря судового засідання Чуйко Д.М.,

- прокурора Борисова А.А.,

-особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Слов`янськ Донецької області, працюючого фізичною особою - підприємцем, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу № 377 від 10.06.2021, 02.06.2020 об 13 годині 37 хвилин ОСОБА_1 , будучи депутатом Святогірської міської ради та згідно п.п. «б» п.1. ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.1726 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні, вбачаючи в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, та посилаючись на норми статей Закону України «Про запобігання корупції», вважає, що є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1726 КУпАП, також зазначив, що строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений ст. 38 КУпАП, не сплинув, тому просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАп та накласти адміністративне стягнення за цим правопорушенням.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності,  ОСОБА_1 ,  визнав себе винним у частині несвоєчасного подання декларації, зазначив, що дійсно подав декларацію 02.06.2020, тобто з пропуском встановленого строку. Пояснив, що він виконував повноваження депутата Святогірської міської ради з 2015 року по 2020 рік. У 2020 році його старший син знаходився у зоні бойових дій, всі його думки були за сина, крім того через постійні турботи у нього загострилась гіпертонічна хвороба та він весь час потребував лікування. Відразу ж подав декларацію при першій можливості, коли згадав про це. Ніякого умислу на неподання декларації у нього не було, його статки ніяким чином не змінювались у порівнянні з попередньою декларацією, тому приховувати будь-що не мало сенсу.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч.1 ст.1726 КУпАП визнається несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За змістом примітки до ст. 1726 КУпАП суб`єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах “а” та “в” пункту 2 частини першої статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. “б” п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено депутатів.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 377 від 10.06.2021 вбачається, що 02.06.2020 об 13 годині 37 хвилин ОСОБА_1 , будучи депутатом Святогірської міської ради та згідно п.п. «б» п.1. ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.1726 КУпАП.

Рішенням Святогірської міської ради № 1-1-7 від 30.12.2015 «Про підсумки виборів депутатів Святогірської міської Ради 7 скликання і визнання їх повноважень», ОСОБА_1 було обрано депутатом Святогірської міської Ради 7 скликання, визнано його повноваження та згідно п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст.45 Закону України “Про запобігання корупції”, особи, зазначені у пункті 1, підпункті «б» частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Положенням п.п. 3 п.5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, суб`єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «б» частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному кабінеті після реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 3 розділу II Порядку також визначено, що суб`єкт декларування повинен зареєструватися у Реєстрі з використанням особистого ключа та посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису.

Відповідно до вимог законодавства останнім днем подання декларації за 2019 рік для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є 31 березня 2020 року. Але, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19 )» внесено зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві положення», якими встановлено, що декларації, які відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Отже, у 2020 році термін подання щорічних декларацій продовжено до 1 червня.

Як вбачається з роздруківки послідовності дій користувача “Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, вчинених ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 02.06.2020, 02.06.2020 у період часу з 11:07:42 години до 13:37:19 години з використанням ІР-адреси НОМЕР_2 вчинені дії з заповнення розділів декларації та збереження її чернетки, 02.06.2020 о 13:37:17 год. декларацію успішно подано (а.с. 19).

Зі змісту пояснень ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що він виконував повноваження депутата Святогірської міської ради з 2015 року по 2020 рік. Несвоєчасно подав декларацію за 2019 рік у зв`язку із захворюваністю на гіпертонічну хворобу, лікувався вдома. При першій можливості, після того як йому стало легше, він подав декларацію за 2019 рік. Декларація була ним подана 02.06.2020 о 13:37:17 годині.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.  

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який, в свою чергу, є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що в порушення вказаних вище вимог протокол щодо ОСОБА_1 було складено з суттєвим порушенням строків його складання.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

На думку суду, на порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення розповсюджується принцип розумності строку розгляду справи, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому коли між моментом фактичного виявлення правопорушення та моментом складання протоколу існує тривалий термін (місяць і більше), то в таких випадках має місце порушення принципу розумності та правової визначеності, що може становити питання про незаконність складення протоколу (така позиція висловлена в Узагальненні Донецького апеляційного суду щодо дотримання місцевими загальними судами законодавства при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією 2021 року)

Діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23.02.2006 р., суди застосовують рішення ЄСПЛ як джерело права.

У рішеннях ЄСПЛ неодноразово зверталась увага на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, про що наголошено у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 р., «Фельдман проти України» від 08.04.2010 р., та «Харченко проти України» від 10.02.2011 р, тощо.

У рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Така правова позиція узгоджується зі ст. 8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, до протоколу, крім іншого, додана роздруківка з Єдиного державного реєстру декларацій за період з 01.01.2020 по 02.06.2020, згідно з якою ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік подав 02.06.2020 о 13:37:17.

З цього приводу слід зазначити, що з моменту оприлюднення вказаної декларації у Єдиному реєстрі декларацій на офіційному сайті НАЗК, відомості, що містяться в цій декларації, в т.ч. і щодо дати її подання, набули статусу загальнодоступних.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, перевірка відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» за фактом несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації НАЗК не проводилась, та тільки 07.04.2021 перевірку ініційовано Управлінням стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України  шляхом надіслання листа № 1722/55/104/03-2021 до Голови Святогірської ради, для вжиття заходів з перевірки цих фактів, та у разі встановлення підстав складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідь за № 774/02.01-15 від 30.04.2021 на який було отримано Управлінням стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України  14.05.2021.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що подання декларації ОСОБА_1 02.06.2020 та її оприлюднення у такий спосіб зробило її загальнодоступною саме з цього часу, та станом на 10.06.2021 спеціально уповноважений суб`єкт у сфері протидії корупції (яким в т.ч. є органи поліції, згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»), володів достатньою інформацію про вказаний вище факт.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 14.05.2021  доУправління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Головою Святогірської ради було направлено Постанову Святогірської міської виборчої комісії № 94 від 29.12.2015; Рішення Святогірської міської ради № 1-1-7 від 30.12.2015 «Про підсумки виборів депутатів Святогірської міської ради 7 скликання та визнання їх повноважень»; Рішення Святогірської міської ради №1-1-8 від 26.11.2020 «Про визнання повноважень депутатів Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області»; Повідомлення депутату Святогірської ради 7 скликання ОСОБА_1 щодо ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», проте наданою відповіддю нових даних ніж ті, які вже містили матеріали провадження, здобуто не було.

Враховуючи викладене вище, на думку суду, на час надходження матеріалів до Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України  14.05.2021 факт неподання  ОСОБА_1  декларації особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік вже був виявлений.

Посилання на те, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу – 10.06.2021, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності, не можна вважати переконливими, оскільки такий підхід не узгоджується з принципом правової визначеності, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права та елементом справедливого судочинства.

На переконання суду, несвоєчасне проведення ефективної адміністративної перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути підставою для штучного продовження строків, визначених у ст. 38 КУпАП.

Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п. 16 Постанови ПВСУ №13 від 25.05.1998 р. «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією».

А тому з урахуванням наведеного вище суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням строку, визначеним ч. 2 ст. 254 КУпАП, а тому є недопустимим доказом по справі.

Крім наведеного вище суд вважає необхідним звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено:«…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства" При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».

Крім того, судом встановлено, що 07.04.2021Управлінням стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надано запит до Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання інформації про послідовність дій користувача ІТС Реєстр із зазначенням дати, часу, ір-адрес та тривалості сесій громадянина ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у період часу з 01.01.2020 по 02.06.2020.

У подальшому, 18.05.2021 з НАЗК до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - ДВБ НПУ) надійшов лист з додатками № 47-06/31775/21 від 12.05.2021, в якому Управлінням проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлялась інформація про послідовність дій користувача “Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, вчинених ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 02.06.2020, 02.06.2020 у період часу з 11:07:42 години до 13:37:19 години з використанням ІР-адреси НОМЕР_2 вчинені дії з заповнення розділів декларації та збереження її чернетки, 02.06.2020 о 13:37:17 год. декларацію успішно подано ( а.с. 19).

Відповідно до Рапорту від 19.05.2021, перевірка щодо ОСОБА_1 була доручена ст. о/у управління стратегічних розслідувань в Донецькій області ДСР НП України капітану поліції О. Касьянову.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, 02.06.2020 о 13-37 годині ( а.с. 23).

10.06.2021 оперуповноваженим УСР в Донецькій області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції був складений протокол № 377 від 10.06.2021 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 (а.с. 5-10).

Слід наголосити, що згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції та центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такий вид контролю - щодо своєчасності подання декларацій.

Порядок встановлення своєчасності подання декларацій визначений положеннями ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють відповідно до цього Закону декларації та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, НАЗК письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації і одночасно письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику юридичної особи публічного права про факт неподання декларації суб`єктом декларування.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити достатні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки конкретного правопорушення. Об`єктивними такі дані можуть бути лише у зв`язку з їх виявленням та встановленням компетентним державним органом в установленому законом порядку. Викладені вище норми законодавства дають підстави для висновку, що таким порядком перед початком перевірки щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, є здійснення НАЗК контролю щодо своєчасності подання декларації суб`єктом декларування, встановлення за результатами такої перевірки факту порушення антикорупційного законодавства, а також відображення цього факту у відповідному рішенні НАЗК.

Проте, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення у   протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та в доданих до протоколу документах відсутня інформація з приводу того, чи був дотриманий визначений положеннями ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» порядок встановлення своєчасності подання декларації ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про те які заходи було вжито уповноваженими особами НАЗК відповідно до вимог ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції», а саме письмового повідомлення особи про факт неподання декларації або її несвоєчасного подання, витребування у неї пояснень з цього питання, та складання за даним фактом відповідного висновку.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного суду, викладеної в Постанові від 11.12.2019 р. (Справа №П/811/593/17, провадження №К/990126138/18), а також неодноразово зазначив і підтвердив (постанова від 17.07.2020 р. по справі №816/2108/17; постанова від 02.10.2019 р. по справі № 1440/2177/18; постанова від 10.06.2020 р. у справі № 560/1779/19) наголошено, що контроль за своєчасністю подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також перевірка достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації належить до виключної компетенції НАЗК. Тобто, якщо НАЗК встановить факт несвоєчасного подання чи неподання декларацій або повідомлення про зміни у майновому стані особою, яка в розумінні Закону № 1700-VIII є суб`єктом декларування і в якої виник обов`язок подати таку декларацію чи повідомлення, то лише висновок цього органу може бути підставою для притягнення такої особи до юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Спеціальним законом («Про запобігання корупції»), який регулює питання запобігання корупції, право проводити перевірки дотримання законодавства про запобігання корупції належить виключно НАЗК, а не іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, в тому числі і органам Національної поліції.

       Тобто, виключно після проведення перевірки НАЗК і направлення висновку НАЗК спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції (в тому числі і Національній поліції), у останніх виникають повноваження на складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Закон України «Про запобігання корупції» є спеціальним, а тому має пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами.

       Отже, на НАЗК покладено обов`язок проведення контролю подання декларацій відповідними суб`єктами. У разі встановлення факту не подачі декларації НАЗК повідомляє про це особу, яка не подала декларацію, та відповідні суб`єкти у сфері протидії корупції.

       Крім того, виключно на НАЗК покладено обов`язки здійснення контролю щодо своєчасності подання, правильності та повноти заповнення, а також здійснення логічного та арифметичного контролю, перевірки декларацій та проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

       Такими повноваженнями щодо такого контролю інші суб`єкти у сфері протидії корупції, зокрема поліція, в розумінні Закону не наділені.

       Крім того, Закон України «Про національну поліцію» також не містить положень щодо повноважень органів поліції на виявлення саме адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

       Тобто, саме письмове повідомлення чи відповідний висновок НАЗК про несвоєчасність подання декларації буде допустимим доказом, який підтверджує цей факт порушення антикорупційного законодавства. І тільки таке письмове повідомлення чи відповідний висновок НАЗК встановлює факт несвоєчасного подання декларації і є підставою для початку провадження і послідуючого складання протоколу про відповідне адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного вище, суд звертає увагу на те, що сам факт несвоєчасного подання декларації не може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларацій настає лише у разі подання її з порушенням встановлених строків без поважних причин.

Такий факт може бути встановлений лише після проведення відповідної перевірки.

Таким чином, судом встановлено, що контроль за своєчасністю подання декларації ОСОБА_1 уповноваженою особою, а саме, НАЗК не проводився (відповідно до ст.ст. 48-50 Закону України «Про запобігання корупції»).

Тобто, всі обов`язкові дії по проведенню контролю та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб`єкт декларування несвоєчасно подав декларацію чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа уповноваженої особи отримати пояснення від особи, якою не подано (чи подано з порушенням строків) декларацію, вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

За вказаних вище обставин, та враховуючи, що зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази отриманні без дотримання Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що є підстави для закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 172-6, 247, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду О.В. Агеєва

Донецької області