Справа № 2-2154/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Вербицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

    До Малиновського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не піклується про дітей, не допомагає, не надає коштів для нормального існування, навчання та їх виховання. На даний час відповідач проживає в м. Калуга Російської Федерації. Сторони розірвали шлюб ще 15 березня 2006р., а разом не проживають вже більше чотирьох років. За цей час відповідач лише раз надав матеріальну допомогу на дітей. У зв'язку із такими обставинами позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з нього аліментів.

    В процесі судового розгляду ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти по ј частини від всього його заробітку на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Відповідач, у зв'язку із постійним мешканням в м. Калуга Російської Федерації, був допитаний в суді за місцем свого проживання. Згідно протоколу судового засідання від 11 січня 2010р. ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі, дав згоду на розгляд справи у його відсутності.

Враховуючи згоду відповідача та позивачки на розгляд справи без відповідача, суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим проводити судовий розгляд по справі у відсутності відповідача в заочному порядку.

    Суд, оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін та постановлення рішення.

    В судовому засіданні встановлено, що 15 вересня 2006р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвали шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області був зроблений актовий запис № 265.

    Від шлюбу у сторін є діти:

-   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 2 липня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Центральної райадміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів був зроблений актовий запис № 323;

-   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що 23 червня 2003р. відділом ЗАГС міської Управи м. Калуги був зроблений актовий запис № 1467.

Встановлено, що сторони приблизно вже чотири роки проживають окремо.

Зараз діти проживають разом з позивачкою в АДРЕСА_2 та знаходяться на її повному утриманні, що підтверджується довідкою № 1363, виданою органом самоврядування населення комітету мікрорайону «Сахарний» в м. Одесі за підписом голови ОСОБА_5

    Позивачка працює охоронником на хлібзаводі та розмір її заробітної плати складає 800 грн. Вона самостійно не може утримувати сина та доньку.

    Відповідач тривалий час не піклується про своїх дітей, не допомагає матеріально, не приділяє уваги їх духовному вихованню, чим не виконує своїх обов’язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України. За весь час окремого проживання він лише раз надав матеріальну допомогу.

Зобов’язуючи одного з батьків проводити виплату аліментів на утримання дитини суд керується положеннями ч. 3 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, де закріплений обов’язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Стягуючи аліменти з відповідача суд виходить з положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України, яка передбачає виплату аліментів у встановленій частці від заробітку, доходу одного з батьків.

При цьому суд враховує положення ст. 182 Сімейного кодексу України, яка дає перелік обставин при визначення розміру аліментів, а саме: стан здоров'я та матеріальний стан дитини; стан здоров'я та матеріальний стан платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; та інші обставини, які мають суттєве значення.

Суд також враховує, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рівень прожиткового мінімуму на кожний рік визначається в Законі України «Про державний бюджет України».

      Відповідно до вищевикладених положень законодавства, враховуючи одноособове утримання позивачкою дітей, відсутність допомоги відповідача та визнання ним позовних вимог, суд вважає позовні вимоги позивачки обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 180-182 Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

                В И Р І Ш И В :

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини від всіх доходів чи заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 вересня 2009р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до 11 квітня 2015р.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частини від всіх видів доходів чи заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 вересня 2009р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до 16 червня 2021р.

    Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в доход держави в розмірі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий                                                      Н.В.Вербицька