У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/1357/21

Номер провадження 2/184/523/21

21 липня 2021 рокум. Покров

Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гукова Р.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третя особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з даною позовною заявою, позивач надав заяву про забезпечення позову та просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 16.07.2020 року № 2128 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 6402,37 грн., який оскаржується позивачем у судовому порядку.

Свою заяву обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 2128 від 16.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 6402,37 грн. На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Покровського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 07.07.2020р. було відкрите виконавче провадження №66004904 та винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. На підставі цього виконавчого документа з заробітної плати позивача в липні 2021 року почнуть утримувати кошти. Підстав для стягнення з позивача боргу немає. Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений з численним порушенням законодавства. Зокрема, приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився в безспірності заборгованості по кредитному договору. Зазначена сума коштів є спірна, оскільки не підтверджена жодними документами. При цьому позивач вказує на те, що особам, які беруть участь у справі має бути гарантована реальна можливість захистити свої порушені права. На сьогоднішній день із позивача почнуть стягувати кошти із заробітної плати по оскаржуваному виконавчому напису та доки позивач буде відстоювати свої права у судовому процесі, відповідачем буде звернено стягнення у позасудовому порядку. З огляду на наведене, у позивача наявне обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачений перелік заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Відповідно до Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод ефективний захист повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає міжнародній нормі.

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції — гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, зважаючи на наявність спору між сторонами, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із характером спірних правовідносин, а також ті обставини, що в процесі виконання оспорюваного виконавчого напису на підставі постанови приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. будуть здійснюватися відповідні стягнення із заробітної плати позивача у позасудовому порядку, що у свою чергу у разі задоволення його позовних вимог унеможливить ефективний захист та призведе до надмірного тягаря у поновленні порушених прав позивача, а відтак наявні передбачені ст.149 ЦПК України підстави для забезпечення позову.

Зважаючи на відсутність обставин, визначених ч.3 ст.154 ЦПК України та враховуючи вид застосованого судом заходу забезпечення позову, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.12, 149, 150, 153, 353-355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 16.07.2020 року № 2128, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 6402,37 грн., на підставі якого 07.07.2020 року державним виконавцем Покровського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №66004904 – до вирішення цивільної справи по суті.

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення до виконання ухвали - один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Направити примірник ухвали учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0428/.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова