Справа № 365/358/21 Номер провадження: 2-з/365/3/21

У Х В А Л А

21 липня 2021 року                                                смт Згурівка Київської області

       Суддя Згурівського районного суду Київської області Денисенко Н.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

       19 липня 2021 року заявник звернувся до суду із зазначеною вище заявою, в якій посилається на те, що за поданим ним позовом до відповідача його матеріальні вимоги становлять 332584,33 грн. Відповідач в категоричній формі в добровільному порядку відмовляється сплатити борг. Позивачу відомо, що останній у приватній власності має нерухоме майно, а саме, будинок АДРЕСА_1 . Вважає, що цей будинок відповідач може відчужити на користь третіх осіб та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому просить накласти арешт на зазначений будинок та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цього будинку, накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за місцем його реєстрації та проживання по АДРЕСА_1 та накласти арешт на його грошові кошти, які знаходяться у нього або в інших осіб.

       Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

       Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

       Відповідно до змісту п.п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема шляхом накладення арешту на майно.

       Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

       Ця заява подана разом із позовною заявою. На теперішній час суд виконує вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України.

       Враховуючи викладене, з`ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, вбачається, що заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок, майно та грошові кошти відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження належності відповідачу майна на праві приватної власності та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, та інших осіб, для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України. Посилання позивача щодо відчуження будинку на користь третіх осіб є лише припущенням, та у силу ч. 6 ст. 81 ЦПК України (доказування не може ґрунтуватися на припущеннях) не може бути прийнято судом до уваги. Необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно на грошові кошті заявником взагалі необґрунтовано.

       Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

       Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

       На підставі викладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

       Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу залишити без задоволення.

       До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

       Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

       Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала складена суддею 21 липня 2021 року.

Суддя                                                          Н.О. Денисенко