22-ц/804/2148/21

                                                                               263/16760/19

Єдиний унікальний номер 263/16760/19

Номер провадження 22-ц/804/2148/21

Головуючий у 1-й інстанції Шевченко О.А.

                                                                                                                                      Суддя-доповідач: Ткаченко Т.Б.

У  Х  В  А  Л  А

21 липня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі судді Ткаченко Т.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним,

В с т а н о в и в:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним.

Не погоджуючись із рішенням суду позивачка ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 08 липня 2021 року подала апеляційну скаргу, яка разом із матеріалами справи надійшла до апеляційного суду. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, визнати недійсним договір дарування 27/50 частки домоволодіння АДРЕСА_1 від 22 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В апеляційній скарзі також викладено клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення у справі.

Між тим, апеляційне провадження у даній справі не може бути відкрито згідно з вимогами частини 2 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частин 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

В апеляційній скарзі щодо звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі ОСОБА_1 посилається на те, що вона є пенсіонеркою, особою похилого віку (78 років) та за матеріальним станом не може сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Частиною першою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, за певних умов та у порядку, передбаченому законом, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положенням статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а тому суд не надає привілеїв тим чи іншим особам зі сплати судового збору.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «KNIAT v. POLAND» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «JEDAMSKI and JEDAMSKA v. POLAND» від 26 липня 2005 року, пункти 63, 64).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Посилаючись на неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 не додано до апеляційної скарги будь-яких доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Такі докази відсутні і в матеріалах справи.

Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, звільнити від його сплати, за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору свідчить, що зазначені обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення або відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору, оскільки не свідчать про наявність умов, які відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору, тому її клопотання  про звільнення або відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже,  ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 6 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» або надати документи, які підтверджують підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. 

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за  подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом 13 листопада 2019 року, тому розмір судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 становить 1152,60 грн (1921 грн х 0,4 х 150%).

Судовий збір необхідно сплачувати на розрахунковий рахунок – UA688999980313161206080005686, отримувач коштів - Донецьке ГУК/Марiуполь. МТГ/Г22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат. , код класифікації доходів бюджету - 22030101  призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Донецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідно до положень частини 2 статті 357 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням встановленого законом строку для надання апеляційному суду: оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1152,60 гривень з печаткою банківської установи та вказівкою про зарахування судового збору до Державного бюджету України або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Керуючись статтями 185, 260, 356, 357 ЦПК України та Законом № 540-IX, апеляційний суд,

У х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2021 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк скаржник виконає зазначені вимоги щодо сплати судового збору, апеляційна скарга вважатиметься поданою в день її первісного подання. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Суддя Донецького апеляційного суду                                                  Т.Б.Ткаченко