Справа № 323/39/21

Провадження № 1-кп/323/130/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2021м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання            Романовій І.О.,

за участю прокурора                  Ілієнка Д.В.,

захисника обвинуваченого Шутака Ю.В.,

в присутності

обвинуваченого                      ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Оріхівського районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12020080310000883 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Преображенка Оріхівського (Пологівського) району Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, працюючого на посаді водія в ТОВ «Аврора», одруженого, маючого на утриманні двох малолітній дітей та батьків пенсіонерів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2020 року, приблизно о 14 год. 37 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь, з боку м. Маріуполя в напрямку м. Запоріжжя, на території Оріхівського (Пологівського) району Запорізької області, зі швидкістю не менше 114,9 км/год, що перевищує дозволену швидкість за межами населеного пункту.

В цей же час, в попутному з автомобілем «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , напрямку, попереду нього, рухався велосипедист ОСОБА_2 , який, не впевнившись в тому, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок руху вліво, доїхавши до центру смуги руху в напрямку м. Запоріжжя, змінив напрямок руху вправо та виїхав на праве узбіччя за ходом свого руху.

Під час руху в районі 448 км вказаної автодороги, водій ОСОБА_1 , у зв`язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи зі злочинною недбалістю, маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити велосипедиста ОСОБА_3 та зміну ним напрямку руху, маючи при цьому технічну можливість уникнути наїзду на нього, при русі з максимальною допустимою швидкістю, відповідних заходів направлених на зниження швидкості не вжив та змінив напрямок руху вправо.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.9 а), 12.3, 12.6 ґ), 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року:

п. 2.9.: а) водієві забороняється - керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п. 12.3.: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 12.6 ґ): поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю - іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою — не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах — не більше 90 км/год.

п. 12.9 б): водієві забороняється: перевищувати максимальну швидність, зазначену в пунктах 12.4 – 12.7.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченими ч. 2 ст. 286 КК України, повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся. Суду пояснив, що 14.11.2020 року він з компанією випивав на день народженні друга. Коли вони випивали, вияснилося, що необхідно відвезти ключі за адресою, де проживав потерпілий ( ОСОБА_2 ) та він, вирішивши, що це не далеко, сам визвався їх відвезти. Він сів за кермо автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та поїхав в бік села Таврійське. Їхав зі швидкістю близько 114 км/год. Побачивши, що попереду нього їхав велосипедист, він прийняв вліво, щоб його оминути. Коли велосипедист зробив маневр вліво, він вирішив оминути його з правої сторони і в цей момент велосипедист також зробив маневр вправо та відбулося зіткнення. Зіткнення відбулося між селом Таврійське та селом Преображенка, у період часу з 14 год. 30 хв. до 15 год. 00 хв. Після цього, він розвернув автомобіль у протилежний бік, від`їхав з місця ДТП та зупинився на відстані близько 50 м від трупа потерпілого, де стояв до моменту приїзду працівників поліції, які його затримали. Також пояснив, що він перебував у середньому стані алкогольного сп`яніння, все добре пам`ятає та розумів, що сталося. З потерпілою (сестрою загиблого) він спілкувався, повністю відшкодував витрати на поховання її брата, а також близько 20 тисяч гривень моральної шкоди. Все це він зробив за власною ініціативою, так як потерпіла взагалі нічого від нього не вимагала та не просила.

Фактичні обставини справи обвинуваченим не оспорюються.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 26.04.2021 року, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що очевидцем подій, під час яких загинув її брат – ОСОБА_2 вона не була та на місце ДТП того дня не виїжджала. Про обставини ДТП вона вже дізналася від працівників поліції. До обвинуваченого жодних претензій матеріального чи морального характеру вона не має, просить суд при вирішенні питання про призначення останньому покарання не застосовувати покарання, яке б було пов`язано з реальним його відбуванням з місцях позбавлення волі.

Допитана у судовому засіданні, яке відбувалося 29.06.2021 року, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона є квартальною по АДРЕСА_2 , куди входить і будинок ОСОБА_1 , так як він стоїть на вуглі вулиці Жуковського та провулку Короленка. ОСОБА_1 вона знає з дня його народження. Він є спокійною людиною, в бійки ніколи не вступав, з мешканцями села конфліктів не мав і не має, роботящий, підробляє роботами по будівництву. Останній є добрим сім`янином, має дружину, двох дітей. В родині обвинуваченого проживають також і батьки останнього, які є пенсіонерами. Відносини з батьками у ОСОБА_1 добрі, він про них піклується. Наркотики не вживає, алкоголь вживав, але після скоєного не вживає взагалі. П`яним за кермом вона обвинуваченого не бачила.

Допитаний у судовому засіданні, яке відбувалося 21.07.2021 року, свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює вчителем у місцевій гімназії та є депутатом Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області. З обвинуваченим ОСОБА_1 він знайомий вже майже 6 років. Знає його лише з позитивної сторони, конфліктних ситуацій з його участю не знає, останній є роботящою людиною.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, допитом свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які надали характеристику обвинуваченому, допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 № 125 від 11.12.2020 року, яким встановлено локалізацію отриманих велосипедистом ОСОБА_2 тілесних ушкоджень під час ДТП, висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 9-1042 від 24.12.2020 року, яким встановлено, що автомобіль, яким керував обвинувачений, був у справному стані, висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 9-1041 від 30.12.2020 року, яким встановлено ймовірне місце зіткнення велосипедиста та водія автомобіля, висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ/19/108-20/44-ІТ/9-1091 від 24.12.2020 року, яким встановлено порушення водієм автомобіля та велосипедистом Правил дорожнього руху, їх причинний зв`язок з ДТП та можливість уникнення ДТП останніми, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.11.2020 року.

Так, відповідно до висновку експерта № 125 від 11.12.2020 року: 1. Смерть ОСОБА_2 наступила від поєднаної тупої травми голови, тулуба та нижніх кінцівок. Це підтверджується виявленням ушкоджень, зазначених п. 2 «висновку» з ознаками при життєвості їх утворення, нерівномірного кровонаповнення та набряку внутрішніх органів, рідкого стану крові. 2. При експертизі трупа виявлені наступні ушкодження: забійні рани, поширене садно шкіряних покривів з відповідними їм крововиливами м`яких тканин волосистої частини голови та обличчя зліва; синці орбітальних ділянок, відкритий вдавлений багато уламковий перелом кісток склепіння та основи черепа по типу Лефор 3 з умовним центром в правій тім`яній ділянці; значні ушкодження головного мозку та його оболонок, а також повним відчленуванням головного мозку від спинного на рівні стовбуру, які утворилися від дії масивного тупого твердого предмету з переважаючою травмуючою поверхнею, яка включала в себе елементи обмеженої травмуючої поверхні в праву половину голови; садна шкірних покривів лівого надпліччя, садна поперекових ділянок з відповідними їм крововиливами та студнеподібний набряк м`яких тканин з карманоподібним їх отшаруванням; множинні розгинальні переломи хребетного стовбуру з ушкодженням спинного мозку та його оболонок на рівні 3 і 4, а також 4 та 5, а також 12 грудного і 1 поперекового хребців; множинні двобічні локальні та віддалені переломи ребер: справа: локальні 1-6-го, 10-12-го по біляхребетній лінії, а також локальні 1-9-го по лопатковій лінії, конструкційні 2-10-го по заднє-паховій, повний відрив хрящевої частини 2-го ребра по біля грудинній лінії; ліворуч: локальні 1-4-го, а також 10 і 11 ребер по біляхребетній лінії, а також 4 і 5 по лопатковій лінії, віддалені 1-5-го ребер по косій лінії між середнє-ключичною і середнє-паховою, локальні 5-9-го ребер по горизонтальній лінії між переднє-паховою і лопатковою з ушкодженням пристінкової та легеневої плеври, уламками ребер праворуч; двобічний гемоторакс (20мл та 400 мл відповідно праворуч та ліворуч), гемоперегоніум, розрив правого куполу діафрагми; множинні розриви тканини печінки та правої нирки з крововиливом в жирову клітковину; ознаки струсу тіла у вигляді множинних дрібно вогнищевих крововиливів під серозні оболонки та в місцях їх анатомічного прикріплення, які утворилися від дії тупого масивного предмету з переважаючою травмуючою поверхнею, яка включала в себе елементи обмеженої травмуючої поверхні в задню поверхню тулубу; множинні поверхневі ранки, садна та поширений синець шкіряних покривів стоп та лівого стопногомілкового суглобу, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. 3. Весь комплекс ушкоджень утворилися безпосередньо перед настанням смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння та перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 4. Враховуючи характер, локалізацію, рівень та взаєморозташування ушкоджень, ознаки струсу тіла та обставини випадку, весь комплекс ушкоджень міг утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні транспортного засобу з велосипедистом та подальшого його падінні на дорожнє покриття з первинним контактом в ділянці правої половини голови. Для більш детального з`ясування травмування необхідна комплексна медико-технічна експертиза. 5. Будь-яких ушкоджень, виключаючих зазначений механізм травмування при експертизі трупа не виявлено. 6. Знаків переїзду колесами через тіло, а також слідів волочіння при експертизі не виявлено. 7. Весь комплекс зазначених ушкоджень утворився майже одномоментно (враховуючи морфологічні ознаки та обставини випадку), що унеможливлює визначитись з їх послідовністю. 8. При судово токсикологічному дослідженні крові, сечі трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації в крові – 1,0 проміле, в сечі – 0,6 проміле; не виявлено – метилового, пропілових, бутилових, амілових спиртів. Зазначена концентрація етанолу в крові, звичайно у живих осіб викликає стан алкогольного сп`яніння легкого ступеню. 9. При судово-імунологічній експертизі рідкої крові трупа ОСОБА_2 , кров відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 з супутнім антигеном Н. 10.При експертизі трупа виявлені морфологічні ознаки жовче-кам`яної хвороби. 11. Судячи з характеру розвитку і вираженості трупних явищ з урахуванням причини смерті та умов, при яких знаходився труп до розтину, з часу настання смерті ОСОБА_2 до початку експертизи, пройшло близько 1-1,5 доби, але зазначений час можливо збільшити.

Відповідно до висновку експерта № 9-1042 від 24.12.2020 року, на момент експертного дослідження рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частини автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходяться у працездатному стані. Відповіді на запитання слідчого №№ 2, 3 (Якщо зазначені системи знаходяться в непрацездатному стані, то коли виникла відмова до, в момент або після події?, Чи мав водій автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , технічну можливість виявити несправність, що призвела до утворення відмови, до виїзду або в процесі керування транспортним засобом?) експертом не надавалися, так як вони, з урахуванням справності рульового керування, робочої гальмівної системи та ходової частини автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позбавлені логічного сенсу.

Відповідно до висновку експерта № 9-1041 від 30.12.2020 року, визначити, якими частинами та під яким кутом відбувся первинний контакт автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипеда в момент первинного контакту, не надається можливим. Визначити, яким було розташування відносно елементів проїзної частини автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипеда, в момент первинного контакту, не надається можливим, оскільки для цього недостатньо слідової інформації в протоколі огляду місця події та схеми до нього. Визначити розташування відносно елементів проїзної частини місця зіткнення автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипеда у вигляді геометричної точки не є можливим, однак воно повинно розташовуватись до початку утворення сліду тертя заднього колеса велосипеда, який утворився внаслідок затискання його між переднім бампером та опорною поверхнею.

Відповідно до висновку експерта № СЕ/19/108-20/44-ІТ/9-1091 від 24.12.2020 року: 1. В даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_3 , змінивши напрямок руху ліворуч, сам своїми діями створив небезпеку для руху. 2. В даній дорожній ситуації небезпека для руху водію автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер  НОМЕР_1 ,  ОСОБА_1  виникає з моменту зміни напрямку руху ліворуч велосипедистом  ОСОБА_2 . 3. В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер  НОМЕР_1 ,  ОСОБА_1  повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.3, 12.6 ґ), 12.9б Правил дорожнього руху. В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається велосипедист ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 10.1, 11.14 Правил дорожнього руху. 4. В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, дії водія автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер  НОМЕР_1 ,  ОСОБА_1  не відповідали вимогам пп. 12.3, 12.6 ґ), 12.9б Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам пп. 12.6 ґ), 12.9б Правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, в діях велосипедиста ОСОБА_2 невідповідності вимогам п. 11.14 Правил дорожнього руху не вбачається, проте його дії не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій велосипедиста ОСОБА_2 вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. 5. В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_2 шляхом своєчасного застосування заходів гальмування при умові руху з дозволеною швидкістю. 6. В дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, технічна можливість велосипедиста ОСОБА_2 уникнути дорожньо-транспортної пригоди залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.11.2020 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових злочинів засудженими та іншими особами.

Відповідно до вимог п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином;

-характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння;

-дані про особу обвинуваченого, який на час вчинення злочину раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується лише з позитивної сторони, проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 , двома дітьми – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які є пенсіонерами за віком, гарний сім`янин, приділяє належну увагу вихованню та розвитку своїх дітей, не конфліктний, з сусідами доброзичливий, скарг від сусідів та мешканців села на нього не надходило, наразі є працевлаштованим: працює на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «Аврора»;

-обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину;

-обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, судом, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, враховується й те, що у діях велосипедиста ОСОБА_2 також вбачається невідповідність вимогам п. 10.1. Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, а також те, що велосипедист ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується висновком експерта № СЕ/19/108-20/44-ІТ/9-1091 від 24.12.2020 року.

Крім того, судом, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, враховується й те, що велосипедист ОСОБА_2 , під час керування велосипедом, також перебував у стані легкого алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком експерта № 125 від 11.12.2020 року, так як це вплинуло на дії останнього під час його перебування на проїзній частині і його неадекватна поведінка під час руху на проїзній частині, в тому числі, стала причиною ДТП.

Враховуючи зазначене, та визнання вини обвинуваченим, його каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд, з урахуванням думки прокурора, потерпілої, вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті. Саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і матиме для нього достатню превентивну роль.

Однак, з урахуванням особи обвинуваченого, відношення винного до скоєного, що виразилось у його щирому каятті, засудженні своєї протиправної поведінки, відшкодування обвинуваченим потерпілій матеріальної шкоди шляхом оплати витрат на поховання її брата, часткового відшкодування потерпілій моральної шкоди та бажання обвинуваченого в подальшому допомагати потерпілій, думки потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не карати та не призначати останньому покарання, пов`язаного з реальним його відбуванням в місцях позбавлення волі, наявність на утриманні обвинуваченого двох малолітніх дітей та двох батьків пенсіонерів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення останнього без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою і за доцільне вважає застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з покладанням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Крім цього суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-ІХ від 16.02.2021 року були внесені зміни до ч. 1 ст. 75 КК України, відповідно до яких було визначено заборону застосування іспитового строку до осіб, які вчинили порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту під час керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Даний закон набрав чинності 17.03.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Таким чином, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин 14.11.2020 року, тобто до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», яким були внесені зміни до ч. 1 ст. 75 КК України, тоді як дані зміни певним чином погіршують його становище, так як позбавляють можливості бути звільненим від реального відбування покарання з іспитовим строком, суд вважає за необхідне в даному випадку, при призначенні обвинуваченому покарання, керуватися нормами ч. 1 ст. 75 КК України, які діяли на момент вчинення останнім кримінального протиправного діяння.

Що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки, потерпілої, яка покладається у даному питанні на розсуд суду, відсутність у обвинуваченого за останні п`ять років правопорушень пов`язаних з невиконанням Правил дорожнього руху, керування обвинуваченим автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, а також те, що внаслідок необережних дій обвинуваченого з джерелом підвищеної безпеки настали негативні наслідки у вигляді смерті потерпілого.

Відповідно до вимог п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. Позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому враховує, що хоча й керування транспортним засобом для обвинуваченого є джерелом його заробітку, однак застосування даного виду покарання буде сприяти запобіганню вчиненню нових злочинів обвинуваченим, його виправленню, що має суттєве значення. Незастосування додаткового покарання на переконання суду не забезпечить у достатній мірі досягнення мети покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 7845 гривень 60 копійок необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, сплинув 17.01.2021 року та інший запобіжний захід по справі відносно обвинуваченого судом не обирався.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, за умови, що протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового злочину, та виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 7845 гривень 60 копійок.

Речові докази:

- автомобіль «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчика Відділення поліції № 2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області – повернути ОСОБА_1 , як власнику; пару черевиків та куртку, що належали загиблому в наслідок ДТП ОСОБА_2 , які зберігаються в камері збереження речових доказів Відділення поліції № 2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, повернути потерпілій ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 17.11.2020 року.

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія  НОМЕР_2 , видане ТСЦ 2345 від 15.03.2018 року; водійське посвідчення на ім`я  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_3 , видане 20.02.2013 року, поліс обов`язкового страхування серія  НОМЕР_4 , оформлений на  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії якого з 05.05.2020 року по 04.05.2021 року; реєстраційний номер  НОМЕР_1 ,які перебувають на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 , залишити йому, як власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області                                                                               М.В.Смокович