Номер справи 220/1195/21

Номер провадження № 2-о/220/143/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       21 липня 2021 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді                -        Яненко Г.М.;

за участю секретаря                -        Демішева А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великоновосілківський районний Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

       Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

       Вимоги заявника мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та після його смерті заявником була отримана довідка про причини смерті № 4519, видана 12.10.2020 року «Бюро судово - медичних експертиз» м. Донецьк Донецької області.

Через невідповідність довідки про причини смерті неможливо здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , що стало підставою для звернення заявника до суду з даною заявою.

       Ухвалою від 21.07.2021 року провадження у справі відкрито.

       Заявник в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, разом з тим заявив про розгляд справи за його відсутності. Заявлену вимогу про встановлення факту смерті підтримав повністю.

       Представник заінтересованої особи - Великоновосілківського районного Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, надав заяву про можливість розгляду справи за відсутності його представника та вирішення справи на розсуд суду.

       Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

       Як вбачається з паспортних даних заявника  ОСОБА_1 , він зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1 .

       Згідно: свідоцтва про народження заявника, копії паспорту заявника та померлого,  ОСОБА_1 та померлий  ОСОБА_2 є сином та батьком.

       Відповідно до копії паспорту НОМЕР_1 , виданого Великоновосілківським РВ УМВС України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

       Згідно довідки про причини смерті № 4519, виданої 12.10.2020 року, ОСОБА_2 , 1930 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Донецької області та причиною його смерті є атеросклеротична хвороба серця.

       Заявник має намір після смерті батька оформити спадщину та отримати допомогу на поховання, але відсутність належно оформленого свідоцтва про смерть чинить йому перешкоди у цьому, оскільки, документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження не відповідають діючому законодавству України, а тому є незаконними та не створюють правових наслідків.

       Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви.

       Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

       У п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року визначено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

       Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

       07 листопада 2014 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», пунктом 3 якої встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації мають забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

       Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

       Враховуючи викладене, надана заявником довідка про причину смерті є незаконною і не створює правових наслідків.

       Разом з тим, оцінюючи досліджені докази, суд враховує висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

       Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

       Як зазначалось вище ОСОБА_2 , , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Донецької області. Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику після смерті батька для отримання допомоги на поховання та оформлення спадщини.

       Враховуючи обставини справи, з огляду на усе вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 315, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

       Заяву про встановлення факту смерті - задовольнити.

       Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Донецької області, Україна, громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

       Рішення підлягає негайному виконанню.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

       Суддя                                                                Г.М. Яненко