Справа № 2-3849/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2010р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Вербицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Солтис О.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги неможливістю збереження цього шлюбу, ведення спільного господарства та подальшого спільного проживання, у зв’язку із втратою почуття любові, взаємопорозуміння, взаємної поваги.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що подала позов до суду, оскільки в неї з відповідачем останнім часом виникало багато протиріч, з листопада 2009 року вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства.

Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечував.

Суд, оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Враховуючи визнання позову відповідачем та згоду сторін, суд проводить судовий розгляд та постановляє рішення в попередньому судовому засіданні, що відповідає вимогам ст.ст. 130, 174 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб 21 квітня 2007 року, про що Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси був зроблений актовий запис № 159.

Від шлюбу у сторін є дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси був зроблений актовий запис № 1029. В судовому засіданні встановлено, що дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сімї та прописку № 270 від 25.01.2010р. Крім того, позивачка підтвердила, що відповідач допомагає в утриманні дитині.

Сторони припинили шлюбі відносини в листопаді 2009р., спільного господарства не ведуть. Для кожного з них це перший шлюб.

Майновий спір відсутній. Примирення між ними неможливе.

Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Судом, відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України були з'ясовані фактичні взаємовідносини подружжя, причини розірвання шлюбу, якими є відсутність порозуміння та взаємної поваги, неможливість подальшого збереження шлюбу, а спільне життя у майбутньому суперечило б інтересам подружжя та дитини.

Задовольняючи позовні вимоги щодо встановлення місця проживання дитини, суд виходить з положень ч. 1 ст. 160 СК України, відповідно до якої місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за загальною згодою батьків. Позивач та відповідачка дійшли взаємної згоди, яку підтвердили в судовому засіданні, що їх донька ОСОБА_4 буде проживати разом з матір’ю.

При цьому, суд наголошує на тому, що згідно ст. 157 СК України той з батьків, від кого окремо проживає дитина, зобов’язаний приймати участь в його вихованні та має право на особисте спілкування з дитиною. Крім того, той з батьків, з ким проживає дитина, не може перешкоджати цьому спілкуванню та прийманні участі у вихованні, якщо воно не перешкоджає нормальному розвитку дитини.    

Аналізуючи вищевикладені обставини, те, що сторони не бажають зберігати шлюб, враховуючи принцип добровільності шлюбу та моральні засади правового інституту сім'ї, а також інтереси дитини, суд вважає позов обґрунтованим та задовольняє його.

Керуючись ст. 3, 5, 55, 105, 157, 160 Сімейного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 21 квітня 2007р. Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 159, розірвати.

    Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., з матір’ю ОСОБА_1.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий                         Н.В.Вербицька