Справа № 215/3363/21

2/215/2142/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – судді Науменко Я.О., за участю секретаря Чернокун Н.Ю., розглянувши згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

21.05.2021 до суду надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої позивач вказує, що вона із 23.08.2003 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу з відповідачем мають двох дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Шлюбні відносини з відповідачем припинені з квітня 2021 року через відсутність взаєморозуміння та розлад їх сімейних стосунків. Вважає, що збереження шлюбу неможливе, спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Місцем проживання відповідача у позові зазначена адреса: АДРЕСА_1 .

З метою встановлення підсудності справи цьому суду та місця реєстрації відповідача у справі відповідно до ст. 187 ЦПК України 24.05.2021 був зроблений запит до відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради.

09.06.2021 до суду надійшла відповідь відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради, згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території Тернівського району міста Кривого Рогу не зареєстрований. Відповідно до даних реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу дана особа зареєстрована на території Саксаганського району міста Кривого Рогу.

З метою встановлення місця реєстрації відповідача у справі 10.06.2021 був зроблений запит до відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради.

14.06.2021 до суду надійшла відповідь відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради, згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 23.06.2021 залишено без руху позовну заяву для усунення недоліків.

05.07.2021 на виконання ухвали від 23.06.2021 позивачем подано до суду заяву із додатками.

Ухвалою від 06.07.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено проведення першого судового засідання для розгляду справи по суті на 22.07.2021.

22.07.2021 сторони до суду не з`явились.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та підтримку позову. (вх.№14607 від 22.07.2021).

Відповідач надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи проводити за його відсутності. (вх.№14608 від 22.07.2021).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (частини перша, третя статті 55 Сімейного кодексу України). Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (частини третя, четверта статті 56 Сімейного кодексу України).

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі відповідного рішення суду (частина друга статті 104, частина третя статті 105, стаття 110 Сімейного кодексу України).

За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 Сімейного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони 23 серпня 2003 року зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , що видане 23.08.2003 відділом реєстрації актів громадянського стану Тернівського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис №300 (а.с.6).

Сторони мають двох дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7), та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.9).

Як зазначено у позовній заяві та не заперечувалося відповідачем, фактичні шлюбні відносини сторін припинені, подальше спільне життя як подружжя є неможливим, збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам.

З огляду на викладене та зважаючи на фактичну відсутність сімейних відносин між сторонами, суд дійшов до висновку, що рішення сторін про розлучення є виваженим і свідомим, причини, з яких вони наполягають на розірванні шлюбу, – обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження ними сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають. Суд не може примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

З огляду на це суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати за сплачений судовий збір. Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене та відповідно до статей 24, 55, 104, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 82, 89, 141, 142, 189, 197, 198, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 23 серпня 2003 року за актовим записом №300 у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Тернівського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ою, які мають двох неповнолітніх дітей.

Зобов`язати головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП  НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову у АТ "ПРИВАТБАНК" за квитанцією №0.0.2131384732.1 від 19.05.2021, що становить 454 (чотириста чотириста п`ятдесят чотири) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП  НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати, які складаються з 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, що становить 454 (чотириста чотириста п`ятдесят чотири) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 22.07.2021.

Суддя: