П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  282/400/21

Головуючий у 1-й інстанції:  Вальчук В.В.

          Суддя-доповідач:  Франовська К.С.

22 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Франовської К.С.

суддів:  Боровицького О. А.  Матохнюка Д.Б.

за участю секретаря судового засідання Москалюк Ю.П.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Герасимчука Олександра Сергійовича на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 20 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Герасимчука Олександра Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адімістративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Герасимчука Олександра Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3955208 від 22.03.2021 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 20 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а також такою, що не підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, представника  відповідача перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Як встановив суд, постановою серії ЕАН №3955208 від 22.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,   ОСОБА_1 , інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Герасимчуком О.С. притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.12.4 ПДР України та піддано штрафу в розмірі 340,00 гривень..

За змістом оскаржуваної постанови, 22.03.2021 року о 12 год. 47 хв. в с.Якушинці , ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 (початок населеного пункту) с.Якушинці та рухався зі швидкістю 76 км/год, при цьому перевищив дозволену швидкість на 26 км/год. Швидкість вимірювалася приладом ТРУКАМ ТС 0007441, чим порушив п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволено не більше 50 км/год)., чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Не погодившись з постановою Інспектора, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1ст. 4 КАС України).

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.09.2020 у справі №742/2298/17.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що органом Національної поліції, у розглядуваній справі є  Департамент патрульної поліції, від імені якого, зокрема Інспектор 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Герасимчука Олександра Сергійовича  уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Однак, Департамент патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи, судом першої інстанції залучений не був.

Відповідно ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Виходячи із зазначених положень закону, а також предмету позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що у цій справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну та/або не залучив як другого відповідача, чим допустив порушення норм процесуального законодавства.

За такого правового регулювання, предмета і підстави позову в даному адміністративному спорі, апеляційний суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, позбавлений можливості усунути недоліки допущені судом першої інстанції на стадії апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню.

При цьому, відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, за умови неможливості його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Герасимчука Олександра Сергійовича задовольнити  частково.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 20 травня 2021 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у позові ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Герасимчука Олександра Сергійовича про скасування постанови серії ЕАН №3955208 від 22.03.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі  22 липня 2021 року.

Головуючий Франовська К.С.

Судді Боровицький О. А.  Матохнюк Д.Б.