Справа № Б-11/45-3/270-21/145

У Х В А Л А

14.07.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, заяву кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вх. № 9157/20 від 22.07.2020) про зобов`язання ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості видати всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудові книжки з належним чином оформленим записом про звільнення, виплатити всі заборгованості звільненим працівникам, сплатити збір до Пенсійного фонду України; заяви ОСОБА_6 (вх. № 14356/20 від 23.10.2020), ОСОБА_7 (вх. № 14355/20 від 23.10.2020), ОСОБА_5 (вх. № 16285/20 від 24.11.2020) про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; заяви ОСОБА_9 (вх. № 13247/20 від 01.10.2020), ОСОБА_10 (вх. № 13246/20 від 01.10.2020), ОСОБА_11 (вх. № 13245/20 від 01.10.2020), ОСОБА_12 (вх. № 13333/20 від 05.10.2020), ОСОБА_13 (вх. № 13632/20 від 09.10.2020), ОСОБА_14 (вх. № 13633/20 від 09.10.2020), ОСОБА_15 (вх. № 13634/20 від 09.10.2020), ОСОБА_16 (вх. № 13689/20 від 12.10.2020), ОСОБА_17 (вх. № 15567/20 від 13.11.2020), ОСОБА_18 (вх. № 15566/20 від 13.11.2020), ОСОБА_19 (вх. № 15565/20 від 13.11.2020), ОСОБА_20 (вх. № 14129/20 від 21.10.2020) про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 повернути трудові книжки,

за участі учасників у справі про банкрутство:

ліквідатора: ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв`язку),

кредитора - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: Воришко Мирослави Василівни,

від прокуратури Івано-Франківської області:  Журавльової Наталії Євгенівни,

від Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: ОСОБА_21 ,                

кредитора: ОСОБА_22 ,

кредитора: ОСОБА_4 ,

кредитора: ОСОБА_14 ,

кредитора: ОСОБА_19 ,

кредитора: ОСОБА_15 ,

від працівників Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості: ОСОБА_23 ,  

інші учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися.

В С Т А Н О В И В:

на розгляді Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Справа перебуває в процедурі ліквідації банкрута, ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_8 .

До суду надійшли заяви: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вх. № 9157/20 від 22.07.2020) про зобов`язання ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості видати всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудові книжки з належним чином оформленим записом про звільнення, виплатити всі заборгованості звільненим працівникам, сплатити збір до Пенсійного фонду України; заяви ОСОБА_6 (вх. № 14356/20 від 23.10.2020), ОСОБА_7 (вх. № 14355/20 від 23.10.2020), ОСОБА_5 (вх. № 16285/20 від 24.11.2020) про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; заяви ОСОБА_9 (вх. № 13247/20 від 01.10.2020), ОСОБА_24 (вх. № 13246/20 від 01.10.2020), ОСОБА_11 (вх. № 13245/20 від 01.10.2020), ОСОБА_12 (вх. № 13333/20 від 05.10.2020), ОСОБА_13 (вх. № 13632/20 від 09.10.2020), ОСОБА_14 (вх. № 13633/20 від 09.10.2020), ОСОБА_15 (вх. № 13634/20 від 09.10.2020), ОСОБА_16  (вх. № 13689/20 від 12.10.2020), ОСОБА_17 (вх. № 15567/20 від 13.11.2020), ОСОБА_18 (вх. № 15566/20 від 13.11.2020), ОСОБА_19 (вх. № 15565/20 від 13.11.2020), ОСОБА_20 (вх. № 14129/20 від 21.10.2020) про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 повернути трудові книжки.

27.10.2020 на електронну адресу суду від ліквідатора Седлецького О. В. надійшли заперечення щодо заяв ОСОБА_12 , ОСОБА_11

28.10.2020 на електронну адресу суду від ліквідатора ОСОБА_8 надійшли заперечення щодо заяв ОСОБА_9 , ОСОБА_24

09.12.2020 на електронну адресу суду від ліквідатора ОСОБА_8 поступило клопотання про долучення документів до матеріалів справи.      

29.06.2021 за вх. № 9912/21 до суду надійшли пояснення ліквідатора Седлецького О. В. щодо заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

15.02.2021 на електронну адресу суду від ліквідатора Седлецького О. В. поступило клопотання про долучення документів до матеріалів справи.      

Так, ухвалою суду від 27.05.2021 призначено розгляд справи та заяв: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вх. № 9157/20 від 22.07.2020) про зобов`язання ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості видати всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудові книжки з належним чином оформленим записом про звільнення, виплатити всі заборгованості звільненим працівникам, сплатити збір до Пенсійного фонду України; заяви ОСОБА_6 (вх. № 14356/20 від 23.10.2020), ОСОБА_7 (вх. № 14355/20 від 23.10.2020), ОСОБА_5 (вх. № 16285/20 від 24.11.2020) про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; заяви ОСОБА_9 (вх. № 13247/20 від 01.10.2020), ОСОБА_24 (вх. № 13246/20 від 01.10.2020), ОСОБА_11 (вх. № 13245/20 від 01.10.2020), ОСОБА_12 (вх. № 13333/20 від 05.10.2020), ОСОБА_13 (вх. № 13632/20 від 09.10.2020), ОСОБА_14 (вх. № 13633/20 від 09.10.2020), ОСОБА_15 (вх. № 13634/20 від 09.10.2020), ОСОБА_16  (вх. № 13689/20 від 12.10.2020), ОСОБА_17 (вх. № 15567/20 від 13.11.2020), ОСОБА_18 (вх. № 15566/20 від 13.11.2020), ОСОБА_19 (вх. № 15565/20 від 13.11.2020), ОСОБА_20 (вх. № 14129/20 від 21.10.2020) про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 повернути трудові книжки, в судовому засіданні на 30.06.2021.

30.06.2021 суд відклав розгляд зазначених заяв на 14.07.2021.

14.07.2021 електронну адресу суду від ліквідатора ОСОБА_8 надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні учасників у справі про банкрутство, суд встановив таке.

08.05.2018 суд припинив процедуру розпорядження майном, визнав Івано-Франківське обласне державне об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначив ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_8 .

Повідомлення про визнання Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було оприлюднено 08.05.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст.440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Абзацом 1 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута (частина 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до  частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;    з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України    про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 24/5005/10848/2012 наведена правова позиція, в якій вказано що при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Крім того, дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Відтак, при розгляді вищевказаних заяв про зобов`язання ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецького О. В. видати всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудові книжки з належним чином оформленим записом про звільнення, виплатити всі заборгованості звільненим працівникам, внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, суд приходить до висновку що в діях ліквідатора вбачається порушення вимог Кодексу законів про працю України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції  про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

За таких обставин суд приходить до висновку, що учасники справи про банкрутство скористались наданим їм правом, встановленим частиною 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, та їх звернення з заявами про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 вчинити дії, слід розцінювати як скарги на дії (бездіяльність ліквідатора).

Щодо вимог видачі працівникам трудових книжок.

Заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_9 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про зобов`язання ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецького О. В. видати всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудові книжки з належним чином оформленим записом про звільнення, обґрунтовані тим, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019 суд зобов`язав ліквідатора ОСОБА_8 видати працівникам банкрута належно оформлені трудові книжки із внесенням до них записів про звільнення, у відповідності до вимог чинного законодавства. Однак, станом на дату подання вказаних заяв ліквідатор вимоги означеної ухвали не виконав, трудові книжки заявниками не отримані, зазначені обставини стали підставою звернення із вищенаведеними заявами до суду.

У запереченнях щодо заяв ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_24 ліквідатор ОСОБА_8 посилається на те що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019 неможливо виконати, оскільки в ухвалі чітко не визначено які саме записи необхідно зробити в трудових книжках, тому ліквідатор звернувся із заявою про роз`яснення ухвали суду. Також у зазначених запереченнях вказано що розгляд заяв про отримання трудових книжок виходять за межі повноважень господарського судочинства.

Водночас, суд зазначає, що ухвалою від 18.11.2020 судом відмовлено у роз`ясненні ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019 у справі № Б-11/45-3/270-21/145 за заявою ліквідатора ОСОБА_8 від 19.10.2020 за вх. № 15604/20.

Арбітражний керуючий ОСОБА_8 не погодився з даною ухвалою і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 13, 14, 42, 169, 245 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2020 у справі № Б-11/45-3/270-21/145 залишено без змін, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Седлецького О. В. - без задоволення.  

У зазначеній постанові Західний апеляційний господарський суд вказав, що заявлена ліквідатором вимога про роз`яснення ухвали не стосується її змісту, неточностей формулювань, не доводить неясність судового акту або неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків, а зводиться до необхідності надання роз`яснень щодо порядку та способу її виконання, тобто правових наслідків постановленого судового рішення. Заява про   роз`яснення судового рішення відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України не   підлягає задоволенню, якщо заявник фактично порушує питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення (висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/12754/14, від 24.04.2018 у справі № 910/19810/17). Крім того, у постанові від 28.01.2019 у справі № 914/208/17 Верховний суд висловив позицію, що в порядку статті 245 Господарського процесуального кодексу України суд не здійснює роз`яснення наслідків судових рішень. Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання статті 245 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про    роз`яснення ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2019.

Ліквідатор ОСОБА_8 в клопотанні від 14.07.2021 вказує, що у відповідності до наданих в судовому засіданні 30.06.2021 усних роз`яснень суду щодо порядку оформлення трудових книжок колишнім працівникам боржника, ним було оформлено та видано трудові книжки колишнім працівникам Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. До клопотання ліквідатором долучено витяг з Книги обліку трудових книжок і вкладишів до них та копії листів на ім`я ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_20 , яким запропоновано зв`язатися з ліквідатором боржника або юристом для отримання трудових книжок.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (частина 1 статті 48 Кодексу законів про працю України).

Суд звертає увагу на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до якої:

- пункт 2.2. - до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника, відомості про роботу, звільнення;

- пункт 2.3. - записи в трудовій книжці при звільненні повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;

- пункт 2.4. - усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- пункт 2.5. - з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27.10.1995 № 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша);

- пункт 2.6. - у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;

- пункт 2.10. - у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

- пункт 2.27. - запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи;

- пункт 4.1. - власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.

Виходячи з приписів частини 1 статті 48 Кодексу законів про працю України та пунктів 2.2., 2.3., 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, основним документом, що відображає відомості про трудову діяльність працівника, є трудова книжка, до якої при припиненні трудових правовідносин роботодавцем, в обов`язковому порядку, вносяться дані про звільнення працівника з посиланням на відповідну статтю, пункт закону, що є підставою для звільнення. Такі відомості вносяться у трудову книжку працівника у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу про звільнення.

З матеріалів справи встановлено, що ліквідатор оформив та видав трудові книжки більшості колишніх працівників Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що підтверджується витягом з Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Однак, як вбачається з витягу з Книги обліку трудових книжок і вкладишів до них, а також листів направлених ліквідатором ОСОБА_8 , трудові книжки ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_20 не отримали.

ОСОБА_4 в судовому засіданні 14.07.2021 повідомила, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 у справі № 352/877/16-ц, її поновлено на роботі на посаді начальника відділу кадрового забезпечення Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 02.06.2016.

У зв`язку із недопущенням ОСОБА_4 до робочого місця, заявниця 23.02.2018 звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про встановлення факту перебування у трудових відносинах з Івано-Франківським ОДОСП з 21.08.2017 та зобов`язання керівника Івано-Франківського ОДОСП допустити її до виконання своїх посадових обов`язків.

Рішенням  Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2018 у справі № 352/307/18 позов ОСОБА_4 до Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про встановлення факту перебування у трудових відносинах задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з Івано-Франківським обласним державним об`єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 21 серпня 2017 року. Зобов`язано керівника Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості допустити ОСОБА_4 до виконання посадових обов`язків.

Також ОСОБА_4 , в судовому засіданні 14.07.2021 надала суду копію витягу з Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. Відповідно до запису № 1 у вказаній Книзі, ОСОБА_4 здала свою трудову книжку до відділу кадрового забезпечення Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості 22.08.2017.

Відтак, як повідомила ОСОБА_4 трудова книжка із внесенням до неї записів про поновлення на роботі з 02.06.2016 (відповідно до рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2016 у справі № 352/877/16-ц), а також про її звільнення 08.05.2018 (винесена судом постанова про визнання Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом) до цього часу їй не видана.

Положеннями статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 7 статті 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При цьому суд звертає увагу, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Детальний порядок дій у разі виявлення неправильних чи неточних записів визначено в пункті 2.10.  Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

Щодо вимог внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області обґрунтовані тим, що ліквідатором Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецьким О. В. на виконання рішень Івано-Франківського міського суду від 22.03.2018 по справі № 344/9429/17, від 22.03.2018 по справі № 344/9444/17 та від 15.04.2019 по справі № 344/7939/17, виплачено на користь заявників середній заробіток на час затримки розрахунку та заборгованість по заробітній платі. Всі відрахування були виконані одним місяцем, та не здані відомості за кожен місяць сплати податків та страхових внесків. Тому в звіті ПФУ не буде врахований стаж при виході на пенсію чи до перерахунку пенсії, оскільки буде враховано тільки один місяць сплати податків. У підтвердження заяв додано копії Форми ОК-5 - про сплату податків помісячно.

У заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вх. № 9157/20 від 22.07.2020) заявники також просять суд зобов`язати ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецького О. В. сплатити збір до Пенсійного фонду України.

Ліквідатором Седлецьким О. В. 09.12.2020 долучено до матеріалів справи лист від 13.11.2020 адресований ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яким ліквідатор просив повідомити про наявність чи відсутність боргу Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з ЄСВ по виплаченій заробітній платі. У відповідь на лист ліквідатора, 17.11.2020 ГУ ДПС в Івано-Франківській області, надіслано лист, яким повідомлено про відсутність за Івано-Франківським обласним державним об`єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Листом від 19.11.2020 адресованому ГУ ПФУ в Івано-Франківській області ліквідатор просив надати інформацію про відображення некоректних відомостей в довідках форми ОК-5 та здійснити виправлення даних відомостей. Листом від 19.11.2020 на адресу Відділу обслуговування громадян № 6 (м. Івано-Франківськ) ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, ліквідатор просив надати інформацію про відображення некоректних відомостей в довідках форми ОК-5 та здійснити виправлення даних відомостей.

З пояснень ліквідатора ОСОБА_8 від 29.06.2021, щодо заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вбачається що відповідно до листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 07.12.2020 № 0900-0612-8/23612 боржником, як страхувальником самостійно відкориговано помилки у звітності за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 та з 01.04.2018 по 31.05.2018.

Ліквідатором Седлецьким О. В. 14.07.2021 долучено до свого клопотання копії звітів які подані до Пенсійного фонду щодо ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_27 ,   ОСОБА_31 , ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_4 , ОСОБА_36 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_37 , ОСОБА_5 та лист до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яким ліквідатор просить повідомити про наявність чи відсутність боргу Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з ЄСВ по виплаченій заробітній платі.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, зокрема такі терміни: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджено "Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування", яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пунктом 3 розділу IV   Реєстру застрахованих осіб визначено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Процедура, форма, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної податкової служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначена "Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Порядок) затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку, страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов`язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за   формою № Д4   згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Абзацом 1 пункту 2 розділу V Порядку визначено що, у разі виявлення страхувальником або правонаступником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов`язаний подати Звіт за поточний звітний період та за потреби окремо за попередній період (періоди) (абз. 1 п. 3 розділу V Порядку).

Згідно із пунктом 5 розділу IV "Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування", у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Судом встановлено, що відповідно до долучених до матеріалів справи ліквідатором ОСОБА_8 "таблиць 6" до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, який подається за   формою № Д4   згідно з додатком 4 до "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вказаний звіт щодо працівників Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості подано до органів доходів і зборів в повному обсязі. Однак в зазначеному звіті відсутні дані щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства не містить норми, яка б врегульовувала порядок закриття провадження по заяві учасника справи про банкрутство, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Положеннями ст. 11 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що один з основних принципів господарського судочинства - верховенство права, а також визначено джерела права, що застосовуються судом. Зокрема, за змістом вказаної статті, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі,    якщо відсутній предмет спору.

Як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (п. п. 69 - 71 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 по справі № 18/266) .

Водночас суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Так, предметом спору в заявах є видача ліквідатором ОСОБА_8 трудових книжок працівникам Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та внесення змін у звіти подані до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Таким чином, зважаючи на видачу ліквідатором ОСОБА_8 трудових книжок колишнім працівникам, предмет спору щодо вимоги повернути трудову книжку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 припинив своє існування в процесі розгляду поданих ними заяв. Відтак суд закриває провадження по заявах ОСОБА_9 (вх. № 13247/20 від 01.10.2020), ОСОБА_10 (вх. № 13246/20 від 01.10.2020), ОСОБА_11 (вх. № 13245/20 від 01.10.2020), ОСОБА_12 (вх. № 13333/20 від 05.10.2020), ОСОБА_13 (вх. № 13632/20 від 09.10.2020), ОСОБА_14 (вх. № 13633/20 від 09.10.2020), ОСОБА_15 (вх. № 13634/20 від 09.10.2020), ОСОБА_16  (вх. № 13689/20 від 12.10.2020), ОСОБА_17 (вх. № 15567/20 від 13.11.2020), ОСОБА_18 (вх. № 15566/20 від 13.11.2020), ОСОБА_19 (вх. № 15565/20 від 13.11.2020), а також по заяві кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вх. № 9157/20 від 22.07.2020) в частині зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 видати трудові книжки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім того, подання ліквідатором ОСОБА_8 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо працівників Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості виключає наявність предмету спору щодо вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий (сплатити збір) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. За таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження по заявах ОСОБА_6 (вх. № 14356/20 від 23.10.2020), ОСОБА_7 (вх. № 14355/20 від 23.10.2020), ОСОБА_5 (вх. № 16285/20 від 24.11.2020), а також по заяві кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вх. № 9157/20 від 22.07.2020) в частині зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 сплатити збір до Пенсійного фонду щодо працівників Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Полякова А. О., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .  

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог по заявах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 видати їм трудові книжки із внесенням до них усіх відповідних записів згідно з вимогами чинного законодавства, а також  про задоволення вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 подати звіт (внести зміни у звіт) про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо вимог про видачу всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудових книжок з належним чином оформленим записом про звільнення та виплатити всі заборгованості звільненим працівникам.

Кредитори ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у своїй заяві від 22.07.2020 вх. № 9157/20 просять суд зобов`язати ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецького О. В. виплатити всі заборгованості звільненим працівникам.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з положеннями частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 1 та пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2021 по справі 914/1201/19, викладена правова позиція відповідно до якої з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. При цьому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів. З урахуванням наведених законодавчих норм, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому    відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту (аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 911/1330/17).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд зазначає, що вимоги про видачу всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудових книжок з належним чином оформленим записом про звільнення та виплатити всі заборгованості звільненим працівникам є необґрунтованою, і суд при цьому не може встановити реальне порушення прав або інтересів окремих заявників, які не зверталися до суду з вищенаведеними вимогами. За таких обставин у задоволенні вимог про видачу всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудових книжок з належним чином оформленим записом про звільнення та про виплату всі заборгованості звільненим працівникам слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 12, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву кредиторів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (вх. № 9157/20 від 22.07.2020) про зобов`язання ліквідатора Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості видати всім працівникам Івано-Франківського ОДОСП трудові книжки з належним чином оформленим записом про звільнення, виплатити всі заборгованості звільненим працівникам; сплатити збір до Пенсійного фонду України – задовольнити частково.

2. Ліквідатору Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецькому О. В видати працівникам банкрута, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належно оформлені трудові книжки із внесенням до них усіх відповідних записів згідно з вимогами чинного законодавства.

3. Ліквідатору Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ОСОБА_8 подати звіт (внести зміни у звіт) про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з червня 2017 року по травень 2018 року.

4. У задоволенні вимог виплатити всі заборгованості звільненим працівникам – відмовити.

5. Закрити провадження по заяві ОСОБА_6 (вх. № 14356/20 від 23.10.2020) про зобов`язання ліквідатора ОСОБА_8 внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

6. Закрити провадження по заяві ОСОБА_7 (вх. № 14355/20 від 23.10.2020) про зобов`язання ліквідатора Седлецького О. В. внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

7. Закрити провадження по заяві ОСОБА_5 (вх. № 16285/20 від 24.11.2020) про зобов`язання ліквідатора Седлецького О. В. внести зміни у звіт поданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

8. Закрити провадження по заяві ОСОБА_9 (вх. № 13247/20 від 01.10.2020) про отримання трудової книжки.

9. Закрити провадження по заяві ОСОБА_10 (вх. № 13246/20 від 01.10.2020) про отримання трудової книжки.

10. Закрити провадження по заяві ОСОБА_11 (вх. № 13245/20 від 01.10.2020) про отримання трудової книжки.

11. Закрити провадження по заяві ОСОБА_12 (вх. № 13333/20 від 05.10.2020) про отримання трудової книжки.

12. Закрити провадження по заяві ОСОБА_13 (вх. № 13632/20 від 09.10.2020) про отримання трудової книжки.

13. Закрити провадження по заяві ОСОБА_14 (вх. № 13633/20 від 09.10.2020) про отримання трудової книжки.

14. Закрити провадження по заяві ОСОБА_15 (вх. № 13634/20 від 09.10.2020) про отримання трудової книжки.

15. Закрити провадження по заяві ОСОБА_16 (вх. № 13689/20 від 12.10.2020)  про отримання трудової книжки.

16. Закрити провадження по заяві ОСОБА_17 (вх. № 15567/20 від 13.11.2020) про отримання трудової книжки.

17. Закрити провадження по заяві ОСОБА_18 (вх. № 15566/20 від 13.11.2020), про отримання трудової книжки.

18. Закрити провадження по заяві ОСОБА_19 (вх. № 15565/20 від 13.11.2020) про отримання трудової книжки.

19. Заяву ОСОБА_20 (вх. № 14129/20 від 21.10.2020) про отримання трудової книжки – задовольнити.

20. Ліквідатору Івано-Франківського обласного державного об`єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Седлецькому О. В. видати ОСОБА_20 належно оформлену трудову книжку із внесенням до неї усіх відповідних записів згідно з вимогами чинного законодавства.

21. Ухвала набирає законної сили 14.07.2021 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

22. Повний текст ухвали складено - 19.07.2021.

Суддя                                                                                                                        В. В.  Михайлишин