21.05.2021

Справа № 369/15520/20

Провадження № 2/369/1824/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Усатова Д.Д.

за участю секретаря - Житар А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі ,-

В С Т А Н О В И В:

07.12.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить:

стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 02.12.2020 року;

стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 02.12.2020;

покласти на відповідача та стягнути з ОСОБА_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, ОСОБА_1 зареєструвала з відповідачем ОСОБА_2 шлюб 19 листопада 2010 року у відділі актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Від спільного подружнього життя з відповідачем у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2015 № 369/9856/15-ц шлюб розірвано. Позивач зазначає, що малолітні діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідками Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Відповідач проживає окремо від них та практично не надає жодної матеріальної допомоги на утримання спільних дітей, ухиляється від виконання своїх обов`язків.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, має свідоцтво на здійснення адвокатської діяльності, видане 24.04.2008 № 3304 Київською міською КДКА, та працює адвокатом безпосередньо у місті Києві за адресою: АДРЕСА_2 . Також відповідач є учасником та керівником: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія Наша Справа», ЄДРПОУ 31606265; Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Атланта», ЄДРПОУ 32210558; учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМК Київ Компані», ЄДРПОУ 39972519.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг додається), на праві власності відповідач володіє: однокімнатною квартирою загальна площа (кв.м) 38.5, житлова площа (кв.м): 17.9 за адресою АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування, серія та номер: 54838, виданий 12.09.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О. ; однокімнатною квартирою загальна площа (кв.м): 36.8, житлова площа (кв.м): 17 за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договір купівлі-продажу, серія та номер: 1776, виданий 24.10.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Топілко О.О.; земельною ділянкою (кадастровий номер 3224987200:02:005:0053) площею 0.0919 га., адреса: АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 10445, виданий 22.02.2019, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О.; садовим будинком за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею кв.м): 63,7, житлова площа (кв.м): 26,9, площа земельної ділянки (кв.м): 989 на підставі свідоцтво про право власності, НОМЕР_2 , 06.01.2012, виконком Червономотовилівської сільської ради.

Позивач наголошує, що витрати на утримання дітей на місяць складають: на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 20 000,00 грн.; на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 20 000,00 грн.

При таких обставинах, позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у визначеному нею розмірі - в твердій грошовій сумі в розмірі по 10 000,00 грн. на кожну дитину.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.12.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.

Ухвалою суду від 10.12.2020 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.01.2021 р. до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що зазначені твердження позивача не відповідають дійсності.

В своєму відзиві зазначає, що з моменту народження дітей та по теперішній час він приймав та приймає повну та належну участь в утриманні та вихованні дітей. Позивач до 2012 року навчалась на заочній формі у ВУЗІ, та до 2015 року та ніде працювала. Під час навчання позивача у ВУЗІ діти завжди були з ним. Після подружньої зради з боку позивача ОСОБА_1 , що відбувалось з квітня до вересня 2015 року, шлюб за позовом відповідача ОСОБА_2 було розірвано. Після подружньої зради з боку позивача та як результат припинення шлюбних відносин позивач та відповідач припинили проживати разом. Але, при цьому, діти за домовленістю між ними почали порівну проживати як з матір`ю (позивачем) так і з батьком (відповідачем). При цьому, якщо під час перебування у матері діти в денний час перебували спочатку в дитячому садочку, потім у школі, та під час перебування у батька діти виховувались та утримувались (виховуються та утримуються) відповідачем 24 години на добу.

Відповідач наголошує, що дітей він дуже любить, поважає, підтримує у всьому, виховує в дусі поваги до оточуючих та шанобливого ставлення до матері, батька та інших родичів.

Зазначає, що з обіду кожної п`ятниці та до понеділка або навіть вівторка щотижня діти цілодобово перебувають із ним. В цей час він також забирає дітей зі школи та заводить до школи. Також систематично придбаває дітям їжу, одяг, несе витрати по їх навчанню, лікуванню. Влітку цього року забезпечував проведення хірургічної операції у сина, приймає рівну участь в лікуванні у дітей зубів та інше. Багато разів перераховував позивачу грошові кошти на утримання дітей на її карткові рахунки в Приватбанку та Універсалбанку (Монобанк).

Так відповідача вказує, що такий розмір аліментів, по 10 000,00 грн. на дитину не зможе сплачувати, оскільки не має відповідних доходів і це поставить відповідача у край скрутне становище. З таблицею витрат, наведених в позовній заяві не погоджується.

З огляду на вищевикладене, відповідач просив суд стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 2800,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 2800,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття; відмовити ОСОБА_1 у стягнені з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн., або зменшити до обґрунтованого, розумного та справедливого розміру, який відповідатиме об`єму наданих правничих послуг та складності справи.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, оскільки розмір аліментів в сумі 10 000,00 грн. на кожну дитину є завищеним.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, врахувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи‚ приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що сторони 19.11.2010 р. зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

У шлюбі у сторін народились діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Оболонським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 25.11.2020 року; доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 25.11.2020 року.

Шлюб з відповідачем було розірвано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2015 року.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що добровільної згоди з приводу матеріального утримання неповнолітніх дітей між ними не досягнуто.

Позивач вважає, що дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

В позовній заяві позивачем наведено таблицю, фактичних витрат на дітей які складають на одну дитину 10 000,00 грн. та включають в себе: витрати на харчування (сніданок, обід, вечеря на місяць 5430,00 грн.); проїзд в школу в день для однієї дитини 16 грн./день; гроші в школу в день для однієї дитини 25 грн./день; додаткові уроки (4400,00 грн.).

При цьому, відповідач є здоровим та працездатним, отримує великий дохід, інших утриманців немає, має нерухоме майно на праві власності, також має транспортний засіб. При таких обставинах, позивач вважає, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у визначеному нею розмірі - в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.ч. 7, 10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3---2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає, розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Як роз`яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Також, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.ст. 182, 183 СК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо заявлених вимог заперечував, пояснив суду, що визначена позивачем сума в розмірі 10 000,00 грн. на кожну дитину окремо є завищеною та такою, що ставить його в край невигідне становище. За підрахунками відповідача витрати на одну дитину на місця складають 5 000,00 грн. Просив суд врахувати рівні обов`язки позивача та відповідача по утриманню дітей, а тому вважає, що з нього підлягає до стягнення 2800,00 грн. на кожну дитину окремо щомісячно. Саме такий розмір аліментів відповідач вважає таким, що відповідає засадам розумності та справедливості. Визначений позивачем розмір аліментів в сумі 10 000,00 грн., відповідач вважає завищеним та не підтвердженим жодним доказом. При цьому, відповідач виконує свої обов`язки по утриманню дітей.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є адвокатом. Також відповідач є учасником та керівником: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія Наша Справа», ЄДРПОУ 31606265; Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Атланта», ЄДРПОУ 32210558; учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМК Київ Компані», ЄДРПОУ 39972519.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 229834234 на праві власності відповідачу ОСОБА_2 належить:

однокімнатна квартира загальна площа (кв.м) 38.5, житлова площа (кв.м): 17.9 за адресою АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування, серія та номер: 54838, виданий 12.09.2017, видавний Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О.;

однокімнатна квартира загальна площа (кв.м): 36.8, житлова площа (кв.м): 17 за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договір купівлі-продажу, серія та номер: 1776, виданий 24.10.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Топілко О.О.;

земельна ділянка (кадастровий номер 3224987200:02:005:0053) площею 0.0919 га., адреса: АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 10445, виданий 22.02.2019, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О.;

садовий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею кв.м): 63,7, житлова площа (кв.м): 26,9, площа земельної ділянки (кв.м): 989 на підставі свідоцтво про право власності, НОМЕР_5 , 06.01.2012, виконком Червономотовилівської сільської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є працездатним, відповідно до ст. 180 СК України зобов`язаний утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлені обставини, що дають змогу для часткового задоволення позову про стягнення аліментів.

При цьому, суд зважає, що обов`язок з утримання дітей покладений на обох батьків.

При цьому, судом встановлено, що відповідач приймає участь у матеріальному забезпеченні дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується наданими суду копіями квитанцій, з яких вбачається перерахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок, та квитанції з оплати харчування, одягу та дитячих розваг.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Аналізуючи матеріали справи щодо порядку утримання та способу життя, який склався відносно утримання неповнолітнього сина сторін, з врахуванням: віку дитини, стану здоров`я, витрат на забезпечення життєдіяльності, підтримання нормального здоров`я та відпочинок, а відповідач зобов`язаний утримувати дитину до досягнення повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації життя, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Так, аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні та надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також приймаючи до уваги обов`язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину на підставі описаних вище норм права, тому суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів в сумі 10 000,00 грн. на кожну дитину окремо щомісячно, є завищеним.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги розмір законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей- дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі в розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 02 грудня 2020 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття

Суд вважає, що саме такий розмір аліментів відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести батьки на утримання дитини.

Визначаючи вказаний вище розмір аліментів в твердій грошовій сумі, суд враховує також ту обставину, що відповідач працює та отримує дохід, що підтверджується даними наданих суду доказів, обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, що лежить на обох батьках. Судом також враховується відсутність будь-яких доказів та обґрунтування позовних вимог позивачем з приводу необхідності стягнення аліментів в сумі 10 000,00 грн. на кожну дитину, зокрема жодного розрахунку витрат позивача на утримання дитітей в розмірі, про який зазначає позивач суду не надано протягом всього часу розгляду справи.

Зважає також суд і на відсутність аргументів та доказів необхідності стягувати аліменти з відповідача саме в розмірі 20 000,00 грн.

Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

За змістом ч. 8 ст. 7, ч. 2 ст. 150, ст. 180 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Суд звертає увагу обох сторін на те, що для гармонійного та повноцінного розвитку дитини участь обох батьків у вихованні неповнолітніх дітей є важливою.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.

Крім того, позивач не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на лікування або навчання дитини в порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.

Судовий збір в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнена від його сплати на підставі закону.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України, п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст.ст. 141, 150, 155, 180-184, 185, 191, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі в розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, на кожну дитину , починаючи з 02 грудня 2020 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Вимогу позивача ОСОБА_1 щодо стягнення судових витрат на правову допомогу задовольнити.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, ОСОБА_1 , протягом п`яти днів після ухвалення рішення надати суду докази здійснення витрат на правову допомогу, які сторона сплатила або має сплатити.

Рішення про стягнення витрат на правову допомогу прийняти після надання суду доказів здійснених таких витрат.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляцій скаргу подано не було.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.Д.Усатов