Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-704 2007 р.                                  Головуючий у 1-й інстанції-Ковальчук С.Я.

Категорія - 31,32                                                                      Доповідач -   Єгорова С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого Вербицького B.C.

суддів : Єгорової С.М., Дуковського О.Л.

при секретарі:Пономаренко А.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 1 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до Гайворонської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року ОСОБА_1звернулась в суд з позовом до Гайворонської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної ділянки в натурі.

Зазначала, що вона з 1959 року була членом колгоспу «Мир» с.Червоне Гайворонського району і пропрацювала до 1977 року. З 1993 року перебуває на пенсії за віком. За станом здоров*я в період з 1977 року по 1984 рік році не працювала. При складанні списків членів КСП «Мир», яке утворилося на базі колгоспу «Мир», що додаються до Державного акту на право колективної власності на землю, її прізвище було безпідставно пропущено.

Просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 3,00 га в умовних кадастрових гектарах на території Червоненької сільської ради Гайворонського району та вилідити їй землю із резервного фонду..

Рішенням Гайворонського районного суду від 1 лютого 2007року в задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що позивачка не була членом КСП «Мир» на час розпаювання землі, тому права на одержання земельної частки (паю) не має.

Крім того позивачка безпідставно своєчасно не звернулась за вирішенням земельного спору, з позовом в суд звернулась через 10 років після розпаювання земель.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд дав неправильну оцінку доказам по справі, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи дотримано, а доводи апеляційної скарги не є істотними ( статті 308 ЦПК України).

У відповідності з Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», пенсіонери, що раніше працювали у колективних сільськогосподарських підприємствах, сільськогосподарських кооперативах, сільськогосподарських акціонерних товариствах ( у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств), яким землю передано у колективну власність, мають право на земельну частку (пай) в тому разі, якщо вони залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства.

Пенсіонери, які були членами колгоспу, замість якого створено інший сільськогосподарський кооператив, колективне сільськогосподарське товариство, що одержали землю в колективну власність, мають право на земельну частку (пай) в цьому підприємстві, кооперативі, товаристві, якщо при створенні останніх вони ввійшли на загальних засадах до складу їх членів (було збережене їх членство при реорганізації відповідно до умов її проведення).

Суд дійшов правильного висновку, що оскільки на час розпаювання землі позивачка не була членом КПС «Мир», а навіть була виключена з його членів в 1984 році, і з цих підстав не була включена до списку, що додається до Державного акту про право колективної власності на землю, який господарство отримало в 1996 році, то вона не має права на земельну частку (пай). Позивачка не оспорює того факту, що заяви про вступ до КСП вона не подавала, в КСП не працювала.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка як всі інші пенсіонери-колгоспники отримувала натуральну винагороду щомісячно, не свідчить про набуття нею членства в КСП.

Крім того, на час пред»явлення позову вона пропустила без поважних причин встановлений законом трирічний строк позовної давності.

Право на одержання земельної частки (паю) у членів КСП виникає з моменту передачі членам КСП державного акта про право колективної власності на землю.

Державний акт про право колективної власності на землю КСП «Мир» видано в 1996 році і до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, прізвище позивачки не було включено.

Позивачка стверджує, що протягом всього часу зверталась в різні інстанції за вирішенням даного питання, проте її не заяви не були задоволені, з позовом в суд вона звернулась тільки в січня 2007 року, тобто через 10 років з дня видачі Державного акту про право колективної власності на землю.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що строк звернення з позовом до суду пропущено безпідставно і підстави для його поновлення відсутні, а відповідно до ст.80 ЦК УРСР (що діяв на час виникнення спору) закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст..308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Гайворонського районного суду   від 1 лютого 2007року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.