Справа № 386/449/21

Провадження № 1-кп/386/96/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року                                                смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді                                        Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання                        Фенюшиної Ю.Ю.,

прокурора                                                                Дубової Т.Є.,

обвинуваченого                                                         ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121110000167 від 05.05.2021 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, але проходить стажування з метою працевлаштування, не одруженого, дітей та повнолітніх утриманців не маючого, не маючого інвалідності, військовозобов`язаного, пільг не маючого, не депутата, закордонного паспорта не маючого, майна у власності та доходу не маючого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, за таких обставин.

26 квітня 2021 року близько 19 години ОСОБА_1 , маючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись у відсутності сторонніх осіб та власника домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , шляхом відчинення металевої хвіртки, яка перебувала в зачиненому положенні, однак не була зачинена на замок, проник на територію домоволодіння, яке має ідентифікуючі ознаки території, як такої, що призначена для постійного зберігання матеріальних цінностей, де з подвір`я поруч з приміщенням літньої кухні, таємно викрав та обернув на свою користь драбину, яка складається з двох повздовжніх жердин у вигляді металевих труб довжиною по 4 метри, діаметром 40 мм. та восьми перемичок у вигляді труб довжиною по 40 см., діаметром 30 мм., внаслідок чого завдав ОСОБА_2 матеріальних збитків на суму 400 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, суду показав, що кримінальне правопорушення вчинив за тих обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Так, в 26.04.2021 близько 19 год. відхиливши хвіртку, яка не була зачинена на замок, зайшов до домоволодіння ОСОБА_2 , розташованого в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, де з подвір`я викрав металеву драбину, яка здав на металобрухт. Потім цю ж драбину викупив та повернув потерпілій. Щиро розкаюється у скоєному.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю доведена, вважала за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 за цією нормою у виді позбавлення волі на строк три роки та звільнити його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням одного року іспитового строку.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась, жодних претензій до обвинуваченого не заявила, в тому числі не подала цивільний позов. В поданій письмовій заяві, зазначила, що до обвинуваченого претензій матеріального або морального характеру не має, обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , зазначені в обвинувальному акті, нею не оспорюються та визнаються.

Обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Обвинувачений у судовому засіданні дав покази правдиво та добровільно, повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. У зв`язку з цим, після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та за їх згодою, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, про речові докази та про вартість викраденого майна, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності їх позицій, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення, вказаних в обвинувальному акті у кримінальному провадженні та його кваліфікацію.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та кваліфікує його дії за цією нормою, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 цього Кодексу є тяжким злочином.

Пом`якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України  для обвинуваченого є щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин відповідно до ст. 67 КК України  для обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно з довідкою про склад сім`ї №337 та довідкою-характеристикою №14-22/109, виданих 20.05.2021 Побузькою селищною радою Голованівського району Кіровоградської області, обвинувачений ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_3 , 1983 року народження, характеризується добре, скарги до селищної ради відносно ОСОБА_1 не надходили.

Відповідно довідок Комунального некомерційного підприємства «Голованівська центральна районна лікарня» Голованівської районної ради від 07.05.2021 та від 12.05.2021, ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно з довідками МВС України та ГУНП в Кіровоградській області від 06.05.2021, з урахуванням повідомлення Голованівського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Кіровоградській області від 11.05.2021, ОСОБА_1 раніше не судимий.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує всі обставини провадження та характеризуючі дані про його особу, його молодий вік та стан здоров`я, який на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, майна у власності не має, не одружений, дітей не має; проходив військову службу; хоч і не працює, однак має намір працевлаштуватись; вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів; вчинив кримінальне правопорушення вперше; за місцем проживання характеризуються добре; наявність обставини, яка пом`якшує покарання, до якої відноситься щире каяття; відсутність обставин, які обтяжують покарання; не значний розмір завданих збитків, який склав 400 грн., який відшкодовано потерпілій; відсутність будь яких претензій зі сторони потерпілої; ставлення обвинуваченого до скоєного.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічні характеристики обвинуваченого наданої Голованівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, в якій зазначено, що виправлення обвинуваченого без обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб; виконання покарання можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначене, дані про особу обвинуваченого, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи позицію потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього норми ст.ст. 75, 76 КК України, що служитиме засудженому попередженням і запобіганням вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчої експертизи від 17.05.2021 в сумі 320 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого відсутні і такі заходи згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не застосовувались.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме: залишити потерпілій як власнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Речові докази по справі, а саме драбину, яка складається з двох повздовжніх жердин у вигляді металевих труб довжиною по 4 метри, діаметром 40 мм. та восьми перемичок у вигляді труб довжиною по 40 см., діаметром 30 мм., яка знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити їй як власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя                                                                 Гарбуз О. С.