Справа № 323/612/21

Провадження № 2/323/390/21

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

13.07.2021                 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Смоковича М.В., при секретарі судового засідання Романовій І.О., за участю позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області про зобов`язання надати безоплатне житло, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовною заявою до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Оріхівської міської ради Запорізької області про зобов`язання надати безоплатне житло.

Ухвалою суду від 11.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області про зобов`язання надати безоплатне житло було залишено без руху.

24.03.2021 року до суду, на виконання ухвали суду від 11.03.2021 року, від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області про зобов`язання надати безоплатне житло.

В обгрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач зазначає, що 16.10.2018 року він звернувся з заявою до Оріхівської міської ради Запорізької області, в якій просив зареєструвати його як бездомного у разі продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на яку 25.10.2018 року від виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області отримав відмову, у зв`язку з тим, що не було створено центру обліку. 01.09.2020 року він звернувся з заявою до Оріхівської міської ради Запорізької області, в якій просив, на виконання вимог ст. 47 Конституції України, надати йому безоплатно житло. В даній заяві він також просив, у разі неможливості самостійно вирішити дане питання, залучити до його вирішення Державу Україна. 03.09.2020 року виконавчим комітетом Оріхівської міської ради Запорізької області у задоволенні його заяви було відмовлено, що ним розцінюється як посягання на його життя. 18.09.2020 року він повторно звернувся з заявою до Оріхівської міської ради Запорізької області, в якій просив залучити до розгляду повторної заяви Державу України, під час розгляду повторної заяви врахувати його заяву від 16.10.2018 року, відповідь на дану заяву Оріхівської міської ради Запорізької області від 25.10.2020 року, те, що 27.08.2019 року виконавчою службою було продано нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тяжкий матеріальний стан, постійні суди, COVID-19 та інше. 23.09.2020 року виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області повторно відмовив у його заяві. 26.10.2020 року він звернувся з заявою до Держави України в особі Міністерства юстиції України про надання йому безоплатного житла. 30.11.2020 року Міністерством юстиції України у задоволенні заяви було відмовлено. Вважає дії виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області та Міністерства юстиції України незаконними, а тому і звертається до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи викладене, просить суд зобов`язати відповідачів надати йому безоплатне житло у м. Оріхів до 2094 року, з покладенням на них будь-яких витрат за це житло; за ненадання йому житла постановити окрему ухвалу. Також позивач, через його тяжкий матеріальний стан, просив звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 25.03.2021 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.04.2021 року. Також, даною ухвалою було звільнено позивача від сплати судового збору за подачу позовної заяви.

19.04.2021 року до суду від представника відповідача – виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування відзиву зазначає, що позивачем не було дотримано встановленої законодавством України процедури для отримання безоплатного житла.

20.04.2021 року до суду від представника відповідача – Держави Україна в особі Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування відзиву зазначає, що Міністерство юстиції України не є належним відповідачем по справі, позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Підготовче судове засідання, яке було призначено на 21.04.2021 року, за клопотанням позивача було відкладено на 20.05.2021 року.

26.04.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, в якій він просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обгрунтування відповіді на відзив, зазначає, що відповідач у відзиві виклав обгрунтування, які не входять до предмету доказування, аргументація не скасовує посилання позивача.

26.04.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, в якій він просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обгрунтування відповіді на відзив, зазначає, що відповідач у відзиві виклав обгрунтування, які не входять до предмету доказування, аргументація не скасовує посилання позивача.

Заперечення на відповідь на відзив від відповідачів до суду не надходили.

Ухвалою суду від 20.05.2021 року підготовче провадження з розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області про зобов`язання надати безоплатне житло – закрито; призначено справу до судового розгляду на 15.06.2021 року.

Судове засідання, яке було призначено на 15.06.2021 року, було відкладено на 12.07.2021 року у зв`язку з відсутністю у Оріхівському районному суду Запорізької області електроенергії.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підставі, які зазначені у позовній заяві та у відповіді на відзив. Також позивач зазначив, що жодних документів до Оріхівської міської ради Запорізької області, які б підтверджували необхідність надання йому безоплатного житла ним не подавалися, заяви про взяття його на квартирний облік не подавав, як і не додавалися такі документи до заяви, яка була адресована Міністерству юстиції України.

Представник відповідача - виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача - Держави України в особі Міністерства юстиції України у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила у їх задоволенні відмовити з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши учасників справи, дослідивши обставини справи в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Оріхівської міської ради Запорізької області, в якій просив зареєструвати його як бездомного у разі продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на яку 25.10.2018 року від виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області отримав відмову, у зв`язку з тим, що не було створено центру обліку (даний факт було визнано відповідачем - виконавчим комітетом Оріхівської міської ради Запорізької області, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не потребує додаткового доказування).

10.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Оріхівської міської ради Запорізької області, в якій просив, на виконання вимог ст. 47 Конституції України, надати йому безоплатно житло. В даній заяві він також просив, у разі неможливості самостійно вирішити дане питання, залучити до його вирішення ОСОБА_4 (а.с. 5).

03.09.2020 року виконавчим комітетом Оріхівської міської ради Запорізької області у задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено, посилаючись на те, що останній не перебуває на соціальному квартирному обліку та не надав відповідних документів для постановлення на зазначений квартирний облік.

18.09.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою до Оріхівської міської ради Запорізької області, в якій просив залучити до розгляду повторної заяви Державу України, під час розгляду повторної заяви врахувати його заяву від 16.10.2018 року, відповідь на дану заяву Оріхівської міської ради Запорізької області від 25.10.2020 року, те, що 27.08.2019 року виконавчою службою було продано нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тяжкий матеріальний стан, постійні суди, COVID-19 та інше (а.с. 7).

23.09.2020 року виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області повторно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 (даний факт було визнано відповідачем - виконавчим комітетом Оріхівської міської ради Запорізької області, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не потребує додаткового доказування).

26.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Держави України в особі Міністерства юстиції України про надання йому безоплатного житла (а.с. 8).

30.11.2020 року Міністерством юстиції України було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 , у якій фактично у задоволенні заяви останнього відмовлено, посилаючись на те, що надання житла громадянам виходить за межі компетенції Міністерства юстиції України (а.с. 9-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 47 Конституції України є бланкетною нормою, тоді як порядок реалізації громадянами України свого права на отримання безоплатного житла, у разі такої потреби, зазначений у Житловому кодексі УРСР та Законі України «Про житловий фонд соціального страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Згідно ч. 1 ст. 39 Житлового кодексу УРСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.ст. 51-53 Житлового кодексу УРСР жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів. Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення. Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Згідно ст. 2 Закону України «Про житловий фонд соціального страхування» відповідно до Конституції України кожен має право на житло. Громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту, соціальне житло надається безоплатно. Користування соціальним житлом є платним. Плата за соціальне житло, визначена статтею 28 цього Закону, складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, що надається відповідно до закону. Соціальне житло надається органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про житловий фонд соціального страхування» до житла з житлового фонду соціального призначення належать: 1) квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла; 2) жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житловий фонд соціального страхування» органи місцевого самоврядування відповідно до закону ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житловий фонд соціального страхування» соціальний квартирний облік здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування за місцем проживання громадян (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за місцем походження або проживання дітей такої категорії до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; для внутрішньо переміщених осіб - за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб; для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення ними 16 років, а також осіб з їх числа, місцем походження яких є населені пункти тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та які не перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, - за місцем фактичного проживання на території населених пунктів України, крім тимчасово окупованих територій та територій населених пунктів на лінії зіткнення), які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про житловий фонд соціального страхування» правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України: а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону; б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством; в) внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Згідно ст. 13 Закону України Закону України «Про житловий фонд соціального страхування» взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їх письмової заяви. Взяття громадян на соціальний квартирний облік може здійснюватися за заявою осіб, уповноважених ними на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку. Взяття на соціальний квартирний облік недієздатних громадян здійснюється за заявою опікуна або органу опіки та піклування. Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за їх заявою. До заяви про взяття на соціальний квартирний облік додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік. Внутрішньо переміщена особа до заяви про взяття на соціальний квартирний облік, крім зазначених документів, додає копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копії довідок про взяття на такий облік членів її сім`ї. Громадянинові, який подав заяву про взяття на соціальний квартирний облік, відповідним органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, видається розписка в одержанні документів з обов`язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання. Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на облік, за результатами розгляду заяви та інших представлених відповідно до частини третьої цієї статті документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання зазначених документів у даний орган. Орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про взяття на соціальний квартирний облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою зазначеного громадянина, приймає рішення про надання йому жилого приміщення у соціальному гуртожитку протягом усього терміну його перебування на соціальному квартирному обліку. Орган місцевого самоврядування, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, не пізніше семи робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви. Орган місцевого самоврядування укладає з громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку з дати взяття його на облік. Відмова у взятті громадян на соціальний квартирний облік може бути оскаржена в судовому порядку.

Суд беззаперечно погоджується з твердженнями позивача з приводу того, що громадяни України, які потребують соціального захисту, у відповідності до ст. 47 Конституції України, мають право на отримання безоплатного житла, а також з тим, що Конституція України має вищу юридичну силу і усі закони та підзаконні нормативно-правові акти повинні їй відповідати.

Однак у ст. 47 Конституції України, окрім права на отримання безоплатного житла, зазначається, що таке право можливо реалізувати у відповідності до закону.

Як Житловий кодекс УРСР, так і Закон України «Про житловий фонд соціального страхування», містять певний порядок надання громадянам безоплатного житла, а саме: подання громадянином заяви про взяття на соціальний квартирний облік та долучення до даної заяви документів, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла, вичерпний перелік яких встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік.

Як було встановлено судом під час судового розгляду даної справи позивач із заявою про взяття його на соціальний квартирний облік до Оріхівської міської ради Запорізької області не звертався, як і не надавав документів, які підтверджували обґрунтованість визнання у встановленому порядку його малозабезпеченою особою та таким, що потребує надання соціального житла, що було підтверджено позивачем під час судового засідання, яке відбувалося 12.07.2021 року.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано порядку отримання безоплатного житла, а тому зі сторони виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області порушень вимог чинного законодавства, яке регулює питання надання громадянам безоплатного житла, під час відмови у задоволенні заяв позивача про надання безоплатного житла, судом не встановлено, а тому в задоволенні позовних вимог позивача до виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області слід відмовити.

Також суд погоджується з запереченнями, які були надані Міністерством юстиції України у їх відзиві на позовну заяву в частині того, що Міністерство юстиції України не є належним відповідачем у даній справі, виходячи з наступного.

Так, у своїй діяльності Міністерство юстиції України керується Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 02.07.2014 року.

Пункт 3 даного положення містить перелік основних завдань Міністерства юстиції України, до яких забезпечення громадян безоплатним житлом не входить.

Таким чином, враховуючи, що Міністерство юстиції України не представляє інтереси держави у сфері надання громадянам безоплатного житла, воно не може бути відповідачем у даній справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до даного відповідача.

Крім цього, у своїй позовній заяві позивач вказує на те, що нібито здійснюється посягання на його життя, однак жодних доказів на підтвердження цього суду надано не було.

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо того, що виконавчим комітетом Оріхівської міської ради Запорізької області при повторному розгляді його заяви про надання безоплатного житла безпідставно не було залучено до її розгляду Державу Україну, так як це не передбаченого нормами чинного законодавства, які регулюють надання громадянам безоплатного житла.

Також суд не приймає посилання позивача на невідповідність норм Житлового кодексу УРСР нормам Конституції України, так як Житловий кодекс УРСР на даний момент є чинним та Конституційним Судом України не приймались рішення, якими б норми цього кодексу були визнані неконституційними.

Отже, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити у повному обсязі, у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, враховуючи те, що судом не встановлено порушень норм законодавства відповідачами або недоліків у їх діяльності, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали у даній справі.

Крім цього, суд критично відноситься до посилань представника Міністерства юстиції України з приводу відсутності у суду повноважень для винесення окремої ухвали у даній справі, так як дане право передбачено ч. 1 ст. 262 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області про зобов`язання надати безоплатне житло – відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлений 23.07.2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення .

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області                                 М.В. Смокович