Справа № 134/759/21        Провадження №11-сс/801/369/2021

Категорія: крим.                Головуючий у суді 1-ї інстанції: Лабай О. В.

Доповідач: Кривошея А. І.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:

головуючого – судді Кривошеї А. І.

суддів: Бурденюка С. І., Спринчука В. В.

за участю секретаря судового засідання Огородник В. О.

захисників: Новака Д. М., Кальніченка В. А.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката Новака Д. М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Крижопільського районного суду від 01.05.2021, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні, за №12021020190000089 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 діб до 29.06.2021 з покладенням обов`язків, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,        

який органами досудового слідства підозрюється за ч. 3 ст. 185 КК України в тому, що 28.04.2021 у період часу з 19 по 23 годину, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою крадіжки чужого майна та власної наживи підійшли до житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошима та виробами з цінних металів, керуючись корисливим мотивом, з метою наживи та звернення чужого майна на свою користь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, переконавшись що за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, пройшли через незамкнену хвіртку на територію домогосподарства за вказаною адресою, де шляхом підбору ключа проникли до приміщення житлового будинку та розпочали здійснювати пошук грошей та виробів з цінних металів.

В результаті пошуків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в одній із кімнат виявили ювелірні прикраси на загальну суму орієнтовно 4 тисячі 500 гривень та гроші у сумі 1 400 польських злотих, що становить 10 304 гривень (станом на 28.04.2021 відповідно до курсу Національного банку України 1 польський злотий дорівнює 7,36 гривень), якими незаконно заволоділи. У подальшому, завершивши огляд будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з викраденим покинули житловий будинок, після чого розпорядилися викраденими грошима на власний розсуд, тим самим своїми умисними діями завдали ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , мотивував прийняте рішення тим, що наявні ризики є не достатніми для переконання, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти дотримання підозрюваним зобов`язань, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, співмешкає з ОСОБА_4 , на утриманні має неповнолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків та спростовує ризики наведені слідчим, але разом із тим, на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, у зв`язку із чим може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності за злочин у якому підозрюється. Вагомість наявних доказів у підозрі вчинення кримінального правопорушення, наслідки від кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких або жорстких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту не зможе запобігти ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому, з урахуванням всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України та встановлених в судовому засіданні ризиків, до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Адвокат Новак Д. М. у своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової, якою слід відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Свої доводи захисник обґрунтовує тим, що автоматизований розподіл клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу був проведений у неробочий час, на спеціалізацію щодо цієї справи було визначено лише 2 суддів, хоча у Крижопільському районному суді Вінницької області повноваження слідчих суддів здійснюють всі 4 судді, а також сам автоматизований розподіл справи був проведений помічником судді Слободян Т. В., який не мав повноважень цього робити.

Крім того адвокат вказує на те, що відносно ОСОБА_1 було порушено його право на захист, оскільки йому занадто пізно повідомили про розгляд вказаного клопотання, він просив відкласти його розгляд, чого не було зроблено. Іншого захисника, адвоката Кальніченко В. А., взагалі не було повідомлено про розгляд цього кримінального провадження.

Прокурор до початку апеляційного розгляду відмовився від своєї апеляційної скарги.

Підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор були повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги захисника Новака Д. М. однак на апеляційне слухання не з`явились, що не перешкоджає розгляду вказаної апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, захисників Новака Д. М. та Кальніченка В. А., які просили ухвалу слідчого судді скасувати, задовільнивши їхню апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя, дотримуючись вимог ст. 194 КПК України, належним чином мотивував свій висновок та обґрунтовано прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 врахувавши всі обставини провадження.

З огляду на матеріали судового провадження, захисник Новак Д. М. був присутнім 01.05.2021 в Крижопільському районному суді під час розгляду клопотання де заявив відвід слідчому судді, після чого не з`явився на розгляд ні власне відводу, ні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного.

Після чого, ОСОБА_1 було призначено захисника Самара В. О. з регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області, чим забезпечено належну професійну правову допомогу підозрюваному без порушення строків розгляду відповідного клопотання.

Посилання захисника, що він мав бути повідомлений за 3 дні до розгляду клопотання слідчого не береться апеляційним судом до уваги, оскільки клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі має бути розглянуто слідчим суддею впродовж 72 годин з моменту затримання підозрюваного, а тому повідомити адвоката про час, дату та місце розгляду вказаного клопотання за 3 дні до його розгляду взагалі неможливо.

Також, стислі строки розгляду клопотання слідчогоунеможливлювали працівникам місцевого суду викликати в судове засідання іншого адвоката підозрюваного – Кальніченка В. А., оскільки в матеріалах справи відсутні засоби зв`язку із ним в матеріалах справи відсутні, а номер телефону, зазначений в Єдиному реєстрі адвокатів України є нечинним, в чому переконався і апеляційний суд, в ході розгляду цієї справи.

Таким чином, з огляду на матеріали судового провадження, відносно ОСОБА_1 не було встановлено порушення його права на захист, як про це вказує захисник.

Також, не є підставою для скасування рішення слідчого судді посилання адвоката на порушення порядку автоматизованого розподілу справи.

Так, підпунктом 1 пункту 21 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затверджене рішенням Ради суддів України від 02.03.2018, та який набрав чинності з 15.03.2018 визначено, що передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо клопотань (подань), які надійшли у межах одного кримінального провадження (за номером ЄДРДР).

З огляду на те, що слідчим суддею Крижопільського районного суду Лабаєм О. В. раніше розглядалась скарга в порядку ст. 206 КПК України та ухвалою від 30.04.2021 він відмовив у звільненні затриманого підозрюваного ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню, а тому враховуючи положення п.п. 1 п. 21 розділу VІІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке затверджене рішенням Ради суддів України від 02.03.2018, та який набрав чинності з 15.03.2018, клопотання про обрання запобіжного заходу було вірно розподілено автоматизованою системою документообігу суду раніше визначеному складу суду.

Крім того, адвокат посилається на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 було зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду у неробочий день в порушення п. 2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 02.04.2015.

Однак, враховуючи короткі строки розгляду, який обраховується годинами, клопотання щодо обрання запобіжного заходу затриманій особі, в судах здійснюється чергування слідчих суддів у вихідні та святкові дні, а тому твердження адвоката про незаконність автоматизованого розподілу справи у вихідний день не береться Судом до уваги.

Посилання захисника на здійснення автоматизованого розподілу справи неуповноваженою особою, також не є тією істотною підставою, яка тягне за собою скасування рішення слідчого судді.

Так, відповідно до п. 2.3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 02.04.2015, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Жодної вказівки на те, що дана особа має бути саме державним службовцем дане положення не має.

Згідно з нормами п. 3 Положення про помічника судді від 18.05.2018 помічник судді є працівником апарату суду.

А тому посилання адвоката Новака Д. М. на те, що помічник судді не є працівником апарату суду, не підтверджується зазначеними нормами, а тому і в цій частині апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Також, суперечать вимогам закону доводи захисника про те, що підсудність розгляду клопотань органу досудового розслідування Національної поліції має визначатися лише за місцем реєстрації юридичної особи публічного права.

Так, виходячи зі змісту відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

За змістом ч. 1, 2, 4 ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

В структуру головних управлінь Національної поліції в областях входить, зокрема, відділ (відділення) поліції як територіальний (відокремлений) підрозділ у складі управління (відділу) поліції як територіального (відокремленого) підрозділу.

Отже, органи досудового розслідування (слідчі управління, слідчі відділи, слідчі відділення) розташовані відповідно у територіальних органах поліції, одні з яких мають статус юридичних осіб публічного права (головні управління Національної поліції в областях), а інші ні, але виступають їх територіальними (відокремленими) підрозділами (відділ, відділення поліції). При цьому як головні управління Національної поліції в областях, так і відділи (відділення) поліції мають чітко визначену поштову адресу, а також територію, на яку поширюється їх юрисдикція.

Тому, місцезнаходженням відповідного органу досудового розслідування Національної поліції є місце розташування (реєстрації) територіального підрозділу Національної поліції, який має статус юридичної особи територіального права, або розташування його територіального (відокремленого) підрозділу, який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний орган досудового розслідування.

Таким чином, відділення поліції № 1 Тульчинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області є слідчим територіальними (відокремленим) підрозділом ГУ НП у Вінницькій області, тобто органом досудового слідства, який розташований у межах територіальної юрисдикції Крижопільського районного суду Вінницької області.

Такий висновок узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 17.05.2021 у справі №308/5497/21.

       Посилання сторони захисту на те, що закінчення строку запобіжного заходу, як зазначено в ухвалі слідчого судді – 29.06.2021, припадає на 61 день перебування під домашнім арештом, а не на 60 день, як визначено кримінальним процесуальним законом, є лише арифметичною помилкою слідчого судді, оскільки загальний строк чітко визначений слідчим суддею – 60 діб.

       Тому, дана обставина не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, який тягне за собою скасування ухвали слідчого судді, а може бути виправлена шляхом постановлення ухвали про виправлення описок чи арифметичних помилок.

Крім того, Суд враховує, що        на день розгляду апеляційної скарги захисника вже вийшов строк дії ухвали, якою обрано запобіжний захід ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрити.

Апеляційну скаргу адвоката Новака Д. М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Крижопільського районного суду від 01.05.2021, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні, за №12021020190000089 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 діб до 29.06.2021 з покладенням обов`язків, щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

А. І. Кривошея С. І. Бурденюк В. В. Спринчук