Справа № 184/1611/20

Номер провадження 2/184/37/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 рокум. Покров

       Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Малашиної Ю.Б.,

секретаря судового засідання – Попівніч Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Покровський міський відділ ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення батьківства та про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни Покровським міським відділом ДРАЦ Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) до актового запису №182 від 27.06.2013 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком її сина та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі ј частини всіх видів його заробітку щомісячно до повноліття сина, але менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним, що з літа 2010 року і по листопад 2012 року позивач із відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах. В жовтні 2012 року позивач дізналася про свою вагітність та повідомила про це відповідача. Вони разом ходили до лікаря - гінеколога, щоб переконатися у вагітності позивача. Відповідач спочатку наполягав на тому, щоб позивач зробила аборт. Але позивач не погодилася з цим і стала на облік по вагітності за місцем свого навчання на той час в м. Дніпро. Відповідач визнавав своє батьківство по відношенню до дитини позивача, і перед пологами відповідач за порадою лікарів здав свою кров на той випадок, якщо будуть якісь складнощі під час пологів. Після цього відповідач припинив з позивачем колишні стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач народила сина ОСОБА_3 , який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. 27 червня 2013 року відділом ДРАЦС Орджонікідзевського міського управління юстиції у Дніпропетровській області була здійснена державна реєстрація народження дитини, про що був зроблений відповідний актовий запис № 182. Відомості про батька дитини в зазначеному актовому запису внесені відповідно до вимог ст. 135 Сімейного Кодексу України, за вказівкою матері дитини. Після виповнення дитині трьох років відповідач почав спілкуватися з сином позивача та брати участь в його вихованні. Позивач разом з дитиною відвідувала матір відповідача, і відповідач там також спілкувався з дитиною, відносився до нього як до свого рідного сина. Відповідач визнавав своє батьківство по відношенню до сина позивача. Під час дії карантину в 2020 році, коли були зачинені дитячі садочки, позивач на два місяця залишала сина з відповідачем та його матір`ю. Матір відповідача визнає дитину позивача, як свого онука та піклувалася про нього. Вона особисто періодично, приблизно один раз на три місяця, надавала позивачу матеріальну допомогу на утримання сина в сумі по дві тисячі гривень. Відповідач і до теперішнього часу визнає своє батьківство по відношенню до сина позивача. Однак протягом вже семи років відповідач не знайшов часу, щоб зареєструвати своє батьківство по відношенню до дитини позивача. Постійної матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач особисто позивачу не надає. Враховуючи інтереси дитини, позивач вирішила звернутися до суду з вказаним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, проте надала до суду заяву, в якій просить цивільну справу без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, проте надав письмову заяву, в якій просить суд справу розглянути за його відсутності. Позов визнає у повному обсязі. З наслідками визнання позову ознайомлений.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що сторони фактично проживали однією сім`єю з літа 2010 року і по листопад 2012 року. В жовтні 2012 року позивач дізналася про свою вагітність. І повідомила про це відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач народила сина ОСОБА_3 .

У відповідності з копією свідоцтва про народження дитини – ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є: ОСОБА_4 (відомості про якого внесені зі слів матері) та ОСОБА_1 , свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 27.06.2013 року, актовий запис №182 (а.с.6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , громадянка України, батьком є ОСОБА_4 , громадянин України (а.с.7).

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства сторонами до народження дитини, спільне виховання чи утримання ними дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1ст. 135 СК).

Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державно реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документі закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. 2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походженні дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Судом встановлено, що державна реєстрація народження дитини здійснена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання батьківства обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання свого сина і розмір вказаних аліментів не має бути менш, ніж 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначення аліментів у такому розмірі не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 N 2017-III, Законом України «Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 N 966-XIV), що включають право відповідача на достатній життєвий рівень для себе не нижчий прожиткового мінімуму.

Крім того, суд звертає увагу сторін у справі, що відповідно до положень ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, зважаючи, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 121, 125, 128, 134, 135, 180, 182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259 – 263, 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Покровський міський відділ ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про встановлення батьківства та про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.02.2008 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Орджонікідзе (Покрова) Дніпропетровської області, матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , уродженка с. Полінчет, Тайшетського району, Іркутської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

       Внести зміни Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Підвенно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) до актового запису №182 від 27.06.2013 року про народження дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєструвавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, батьком дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.02.2008 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Орджонікідзевським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 18.03.2008 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дати подання заяви до суду – з 17.09.2020 року, до повноліття сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.02.2008 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.02.2008 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Орджонікідзевським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 18.03.2008 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 20 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Орджонікідзевським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 18.03.2008 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого 10.09.2020 року через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за квитанцією №0.0.1830166905.1 у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць на утримання ОСОБА_3 підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина