22-ц/804/1454/21

                                                                                2-1739/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 2-1739/10

Номер провадження  22-ц/804/1454/21

          21 липня 2021 року                                                                                місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

                 головуючого судді Лопатіної М.Ю.

                 суддів –Биліни Т.І., Пономарьової О.М.

                 за участю секретаря – Сидельнікової А.В.,

         сторони:

заявник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

заінтересовані особи – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2021 року,  ухвалене у складі судді Черкова В.Г.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2021 року  Товариство з  обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (надалі: ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») звернулось до суду  з заявою  про

про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред`явлення на виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що 03 вересня 2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 2-1739 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (надалі: ПАТ  «ОТП Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 04 вересня 2019 року ухвалою Селидівського міського суду Донецької області частково відновлене втрачене судове провадження по справі в частині тексту рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 03 вересня 2010 року. 04 червня 2020 року Селидівським міським судом Донецької області замінено сторону виконавчого провадження з виконання даного судового рішення з ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», після чого заявник звернувся до відділу державної виконавчої служби з інформаційними запитами щодо стану виконавчого провадження. Виконавча служба повідомила заявника про те, що 03 липня 2014 року виконавчі документи з виконання рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 03 вересня 2010 року були повернуті стягувачу. У зв`язку із обставинами, що відбуваються на території Луганської та Донецької областей фактично з 2013 року, які є загальновідомими та не потребують доказування, заявник вважає, що виконавчі документи були загублені під час поштової пересилки на адресу стягувача.

З урахуванням наведених обставин, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», просило видати дублікати виконавчих листів з виконання заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька  від 03 вересня 2010 року  про стягнення солідарно з  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та  ОСОБА_3   на користь ПАТ «ОТП Банк»  заборгованості за кредитним договором, яка складається з тіла кредиту у сумі  246 997,67 доларів США,  процентів у сумі  8 457,37  доларів США, пені у сумі 177 365,93 грн та штрафних санкцій в сумі 150,00 грн., а також судового збору в сумі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього 255 455,04 доларів США та 179 335,93 грн.   Заявник  також просив визнати поважною причину пропуску ним строку для пред`явлення даних виконавчих листів до виконання та поновити цей строк.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2021 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, місцевий суд дійшов висновку про те, що оскільки в Покровському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на виконанні  перебуває виконавче провадження № 51314319 з примусового виконання рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька  від 03 вересня 2010 року  відносно боржника  ОСОБА_3 , підстав для видачі дубліката виконавчого листа відносно зазначеного боржника та поновлення пропущеного строку для  пред`явлення його до виконання немає.

Крім того, суд виходив з того, що наведені ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів відносно боржників ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 до виконання не можуть вважатися поважними, а тому підстави для  поновлення даного строку та видачі дублікатів виконавчих листів відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»,  посилаючись на порушення судом першої інстанції  норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги його заяви про видачу дублікатів виконавчих листів з виконання рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька  від 03 вересня 2010 року  відносно боржників  ОСОБА_1 та ОСОБА_2   та поновити строк для їх пред`явлення на виконання.

Скарга мотивована тим, що місцевим судом не надано належної оцінки доказам, які свідчать про втрату виконавчих документів, зокрема  запиту ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на адресу виконавчої служби щодо наявності на виконанні виконавчих листів та відповіді на запити, акту від 29 грудня 2020 року, з якого вбачається, що ПАТ «ОТП Банк» не передав заявнику виконавчі листи.  Крім того, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зазначило, що матеріали виконавчого провадження залишились на території,  на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що є також підставою вважати, що виконавчі документи втрачені. Суд не врахував, що заявник мав можливість звернутись  до суду з цією заявою тільки після того, як набув статусу стягувача.

Доводи і заперечення інших учасників справи.

Заінтересовані особи своїм процесуальним правом на подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались.

Представник заявника – ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційного суду підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені  належним чином, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

            Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька  від 03 вересня 2010 року  позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «ОТП Банк»  заборгованість за кредитом в сумі 246 997,67 доларів США, за процентами  в сумі  8 457,37  доларів США, за пенею  в сумі  177 365,93 грн, за штрафними санкціями в сумі 150,00 грн., а також судовий збір в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього 255 455,04 доларів США та 179 335,93 грн.( т.1, а.с 100 зворот-102).

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04 вересня 2019 року частково відновлене втрачене судове провадження в частині відновлення тексту судового рішення  (т1.а с.100).

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04 червня 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні  з виконання рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька  від 03 вересня 2010 року  ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (т1. а.с.201-202).

З листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) вбачається, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження у Ворошиловському районному відділі державної виконавчої служби у м. Донецьку на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 2-1739/10 від 23 вересня 2010 року, виданий Ворошиловським районним судом у м.Донецьку про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «ОТП банк» заборгованості за  кредитом. 03 липня 2014 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Місто Донецьк розташоване на території проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій області, у зв`язку з чим надати більш детальну інформацію Управління не має можливості. Усі виконавчі провадження, у тому числі передані до архіву, акти утилізації виконавчих проваджень, реєстраційні журнали, тощо, залишені на тимчасово окупованій території. Тому підтвердити або спростувати факт та спосіб надіслання виконавчих документів стягувачеві неможливо. Виконавчі провадження, завершені до 05  січня 2017 року, переміщені до спец розділу Автоматизованої системи виконавчого провадження, в якому відсутні сформовані державними виконавцями постанови, відомості про прийняті рішення висвітлюються у вигляді інформаційної довідки. Вказаний виконавчий документ на примусовому виконанні у відділах державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 06 липня 2020 року не перебуває (т.1, а.с 209).

Згідно акту від 29 грудня 2020 року, наданого заявником,  від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» виконавчі листи № 2-1739/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості не надходили (т.1, а.с 210).

З відповіді Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) вбачається,  що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 51314319 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1739/10, виданого Ворошиловським районним судом м.Донецька 23 вересня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «ОТП Банк» суми заборгованості. Документ надійшов на виконання 02 червня 2016 року, боржником зазначено ОСОБА_3 (т.1, а.с 237).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права.

          У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

         Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

           Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

          Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

           У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Як правильно встановлено судом першої інстанції, підстави для видачі дубліката виконавчого листа з примусового виконання рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька  від 03 вересня 2010 року  відносно боржника  ОСОБА_3 та поновлення строку для пред`явлення його на виконання відсутні, оскільки цей виконавчий документ перебуває на виконанні у Покровському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Крім того, з постанови про відкриття зазначеного виконавчого провадження від 06 червня 2016 року, винесеної старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції, вбачається, що заява про примусове виконання подана стягувачем 02 червня 2016 року ( т. 1 а.с.238).

Таким чином, пред`являючи  до виконання в червні 2016 року  виконавчий лист з примусового виконання рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька  від 03 вересня 2010 року  відносно боржника  ОСОБА_3 , стягувач мав об`єктивну можливість  вчинити  дії, спрямовані на з`ясування стадії виконання  судового рішення  відносно інших боржників – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і встановити  факт повернення виконавчих листів стягувачу.  

При цьому слід зазначити, що як первісний стягувач, так і новий (заявник), які є юридичними особами, зобов`язані забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі й щодо контролю за примусовим виконанням рішень. Натомість доказів, які  б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, суду не надано.

          З огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази поважності причин пропуску  строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для його поновлення, а також видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки  заяву про видачу дублікату виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги  не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з  додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення -  без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374,375,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» залишити без задоволення.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Судді:

Повний текст постанови складено 22 липня 2021 року. 

Суддя: