1-371/10

П О С Т А Н О В А

25.02.2010 р.                                                                                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі:

Головуючого судді  - Малюк В.М.

при секретарі  - Гуга Т.П.

з участю прокурора -  Сочки О.І.

законного представника – ОСОБА_1

та потерпілого – ОСОБА_2

розглянувши на попередньому розгляді кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, студента 3 курсу ЗАКДУ, не одруженого, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 296 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

Під час попереднього розгляду зазначеної справи, при з'ясуванні питань зазначених в ст. 237 КПК України було встановлено наступне.

Згідно ст. 228 КПК України прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов'язаний перевірити обставини, зазначені в цій статті, а також чи додержані органами дізнання і досудового слідства інші вимоги цього Кодексу.

Одне з передбачених ч.1 ст. 229 КПК України рішень, зокрема про затвердження обвинувального висновку, прокурор або його заступник приймає після того, як перевірить справу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 245, ч.1 ст. 249-1 КПК України, кримінальна справа, що надійшла від прокурора з обвинувальним висновком, постановою судді призначається до судового розгляду за наявності достатніх для його підстав. В разі суттєвого порушення прокурором вимог ст. 228-232 КПК України, суддя призначати справу до розгляду не вправі, а зобов'язаний своєю постановою повернути її прокурору для усунення виявлених порушень.

З постанови про затвердження обвинувального висновку від 28.12.2007 року (Т.1 а.с. 173) вбачається, що кримінальну справу, яка надійшла з обвинувальним висновком із слідчого відділення Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, розглянула одна посадова особа – прокурор м. Ужгород старший радник юстиції ОСОБА_4, а рішення про затвердження обвинувального висновку підписане від імені іншої посадової особи – в.о. прокурора м. Ужгород, старшого радника юстиції ОСОБА_5.

Отже, за її змістом дійти висновку про те, чи були в справі виконані вимоги ст. 228 і ст. 229 КПК України і якщо так, то ким саме, неможливо.

Вказані обставини, зазначені також і в Ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 02.02.2010 року.

Враховуючи наведене, прихожу до висновку, що кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 294 КК України, в порядку ст. 249-1 КПК України слід повернути прокурору для усунення виявлених порушень.

Керуючись ст.ст. 237, 244, 249-1 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, студента 3 курсу ЗАКДУ, не одруженого, раніше не судимого, в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 122, ч.4 ст. 296 КК України, повернути прокурору м. Ужгород для усунення виявлених порушень.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                                             Малюк В.М.