справа № 156/503/21

Провадження № 2/156/332/21

рядок статзвіту 68

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явилася,

відповідач ОСОБА_2 - не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

Позивачка 30.06.2021 року звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 31.08.2019 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Іваничівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області за актовим записом № 25. Зазначає, що за час шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що підставою для звернення до суду із даним позовом про розірвання шлюбу є погіршення стосунків, різниця характерів, небажання проживати разом, відсутність взаєморозуміння та довіри. Між ними втрачено почуття розуміння, поваги та любові один до одного. Вважає, що подальше спільне сімейне життя і збереження шлюбу суперечитиме її інтресам. Зазначає, що між ними досягнуто згоди щодо місця проживання та утриманя доньки після розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу дочка проживатиме з нею. Спору про поділ спільного майна подружжя немає. З огляду на наведене, просить суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, дочку залишити проживати з нею.

ІІ. Позиція учасників справи

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без її участі та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій просить суд справу розглядати без його участі та зазначає, що позовні вимоги визнає у повному обсязі. Просить суд не надавати час на примирення між сторонами та задовольнити позов у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 01.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.07.2021 року.

27.07.2021 року сторони в судове засідання не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Сторони перебувають між собою у шлюбі, який зареєстровано 31.08.2019 року Іваничівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області за актовим записом № 25, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 31.08.2019 року (а.с.5). За час шлюбу у них народилася дочка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 06.05.2020 року (а.с. 7).

Як слідує із викладених у позовній заяві пояснень позивачки, між подружжям часто виникають непорозуміння, відсутні почуття любові та взаємоповаги один до одного. Як подружжя сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, жодних шлюбних стосунків не підтримують, шлюб існує лише формально.

Відповідач позов визнав та не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою.

V. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Європейський суд з правлюдини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїхрішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006року у справі "Проніна проти України").

VI. Висновки суду

При таких обставинах, суд прийшов до переконання, що сім`я сторін розпалась остаточно і зберегти її неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам позивача та дитини, а тому згідно з ст. 112 Сімейного кодексу України є всі підстави для розірвання шлюбу.

Враховуючи, що судом установлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними не можливо, суд дійшов до висновку, що збереження сім`ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і згідно з ст. 112 Сімейного кодексу Україниє всі підстави для його розірвання.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує його права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно квитанції позивачкою ОСОБА_1 було сплачено 908,00 грн. судового збору. У зв`язку із повним задоволенням позову ОСОБА_1 , враховуючи визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , суд вважає, що позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Також, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укланий між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та зареєстрований 31 серпня 2019 року Іваничівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області за актовим записом № 25.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.) відповідно до платежу (квитанції) № 69 від 29.06.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І. Є. Малюшевська