154/2056/21

2/154/688/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинській області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря Баскакової К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 30 червня 2021 року звернувся до суду з позовом до Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті якого залишився заповіт посвідчений 04 липня 2000 року секретарем Рогожанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області. Згідно заповіту все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в селі Рогожани Володимир-Волинського району Волинської області, заповів йому. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом на належне йому майно. Позивач відповідно до заповіту успадкував майно, яке належало покійному, оскільки доглядав спадкодавця, користується і утримує в належному стані спадкове майно, зберігає всі документи, які належали спадкодавцю.

Зазначив, що згідно рішення Рогожанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області № 16/2 від 04.02.1994 року, земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, та земельну ділянку площею 0,51 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташовані в с. Рогожани Володимир-Волинського району Волинської області, було безкоштовно передано його батькові ОСОБА_2 у приватну власність .

В даний час виникла необхідність оформити право власності на спадщину за заповітом, яка залишилась після смерті батька, однак у звязку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, він не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку. За результатом його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у видачі йому свідоцтва про право на спадщину було відмовлено.

У зв`язку з цим просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації та отримання на своє імя правостановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, розташованої в с. Рогожани Володимир-Волинського району Волинської області, земельну ділянку площею 0,51 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованої в с. Рогожани Володимир-Волинського району Волинської області, згідно заповіту після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 01 липня 2021 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, до суду надійшла заява, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (відзив), згідно якої позов визнав повністю та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Згідно із ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає за можливе провести розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статей 12,13ЦПК України учасникисправи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно витягу з погосподарської книги № 1 за 2001 року Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_2 .

Рішенням Рогожанської сільської ради народних депутатів № 16/2 від 04 лютого 1994 року ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, загальною площею 0,76 га, що складається із: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,51 га для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані у с. Рогожани Володимир-Волинського району Волинської області.

Відповідно до заповіту від 04 липня 2000 року, посвідченого секретарем Рогожанської сільської ради Волинського району Волинської області, ОСОБА_2 все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті, в тому числі на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в с. Рогожани Володимир-Волинського району Волинської області, заповів позивачу ОСОБА_1 . Вказаний заповіт не змінений і не скасований.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Рогожани Володимир-Волинського району Волинської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Рогожанською сільською радою Володимир-Волинського району Волинської області 30 травня 2001 року .

Померлий ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 26.08.1966 року.

Довідкою Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області стверджується, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав по місцю реєстрації по АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався секретарем Рогожанської сільської ради Володимир-Волинського району 04 липня 2000 року і зареєстрований в реєстрі за № 87. Заповіт не змінено і не скасовано. Спадщину на протязі шести місяців після його смерті прийняв його син, ОСОБА_1 , який має на руках правовостановлюючі документи на спадкове майно покійного батька.

Фактично після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв його син ОСОБА_1 , який користується і утримує в належному стані спадкове майно, зберігає всі документи, які належали спадкодавцю. Крім нього інших спадкоємців немає.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велемчаниці А.І., позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , земельні ділянки загальною площею 0,76 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства у зв`язку з тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на зазначене спадкове майно, та запропоновано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно.

Як вбачається із фактичних даних, які містяться в матеріалах справи, правовідносини, що мають в ній юридичне значення, виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 01 січня 2004 року та продовжують існувати у даний момент.

У відповідностідо п.п.4та 5Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

За таких умов, при розгляді даної справи суд опирається на норми законодавства, які діяли як до 01 січня 2004 року, так і на даний час, залежно від часу виникнення та існування відповідних правовідносин.

У відповідності до ст.ст. 524, 525 ЦК УРСР (1963 року), які діяли на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

У відповідності до ст. 534 ЦК УРСР (1963 року), яка діяла на момент складення ОСОБА_2 заповіту, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відтак, згідно заповіту ОСОБА_2 від 04 липня 2000 року, який не був змінений чи скасований до моменту його смерті, спадкоємцем спадкового майна було визначено його сина ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі.

У відповідності до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР (1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту

відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо вінподав державнійнотаріальній конторіза місцемвідкриття спадщинизаяву проприйняття спадщини.

Отже, як підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, усі правовстановлюючі документи належні покійному батьку, знаходяться у нього, отже він фактично вступив у володіння даним спадковим майном.

Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса, оскільки спадкодавець за життя не завершив приватизацію згаданих земельних ділянок та не отримав правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Суд враховує роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/13 від 16.05.2013 року, згідно яких, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації (ч.3 ст. 116 ЗК).

Згідно вказаного роз`яснення визнається правильною практика судів, які задовольняють вимоги спадкоємців, що звернулися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, а також права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за заповітом після смерті батька слід задовольнити, надавши йому право на отримання правовстановлюючих документів на своє ім`я.

На підставі ст.ст. 524-525, 534, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 206,247, 258, 259 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) право на завершення приватизації та отримання на своє ім`я правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, розташованої в с. Рогожани, Володимир-Волинського району, Волинської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) право на завершення приватизації та отримання на своє ім`я правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,51 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташованої в с. Рогожани, Володимир-Волинського району, Волинської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: (підпис)

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер