Справа № 323/1890/20

Провадження № 2/323/87/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2021 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді -Гуцал О.П.,

при секретарі -Чубир Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_2 в інтересах своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 07.08.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19.08.2020 року на виконання ухвали суду надійшла уточнена позовна заява, згідно до якої як позивачів зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 липня 2019 року близько 14-34 години ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Фольксваген Пассат, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині провулку Московського зі сторони вул. Богдана Хмельницького в напрямку до перехрестя з вул. Севастопольська в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, здійснила наїзд на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 3-ї плеснової кістки правої гомілки, рани в нижній третині правої гомілки, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день, а ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.06.2020 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. В зв`язку з отриманням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень внаслідок вказаної ДТП, на проведення лікування були витрачені грошові кошти у розмірі 1010,22 грн. та 1581,53 грн. відповідно. Крім цього, подія ДТП спричинила для ОСОБА_3 та ОСОБА_5 фізичний біль, стан стійкої емоціональної напруги, відчуття тривоги, та нервові переживання. Порушено нормальний ритм життя. Таким чином, позивач ОСОБА_5 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь матеріальні збитки в розмірі 1581,53 грн. та моральну шкоду в розмірі 35000,00 грн., а ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 1010,22 грн. та моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн. Крім цього, позивачі просили стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

17.09.2020 року від представника відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно до якого відповідач заперечує проти позову. Представник відповідача вказав, що у вироку суду відсутні відомості про спричинення внаслідок ДТП діями ОСОБА_4 будь-якої шкоди неповнолітній ОСОБА_3 . Крім цього, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована, тому відповідальність за завдану шкоду несе страховик. Розмір моральної шкоди є суттєво завищеним, оскільки дії ОСОБА_4 були неумисними. Також заявлена вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованими, оскільки вказані судові витрати були понесені при розгляді кримінального провадження.

Підготовче судове засідання, призначене на 22.09.2020 року було відкладене за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 .

Підготовче судове засідання 29.10.2020 року не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Підготовчі судові засідання, призначені на 02.12.2020 року, 24.12.2020 року були відкладені за клопотанням представника позивачів.

Підготовче судове засідання 25.01.2021 року не відбулося у зв`язку із зайнятістю судді в іншій справі.

Підготовче судове засідання, призначене на 24.02.2021 року було відкладене за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4

18.03.2021 року від представника позивачів надійшла заява, в якій вона повідомила про зміну прізвища позивача ОСОБА_5 на « ОСОБА_6 ».

18.03.2021 року ухвалою суду витребувано в Оріхівському відділі Пологівської окружної прокуратури Запорізької обласної прокуратури матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №12019080310000367 за обвинуваченням ОСОБА_4 , в Оріхівському районному суді Запорізької області - матеріали кримінального провадження №323/2953/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 , в ПрАТ «СК АСКО Донбас-північний» - інформацію щодо страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4 за полісом № 167087961, та копію страхової справи щодо страхового випадку, який стався 16.07.2019 року (за участі автомобіля Фольксваген Пассат, д/н НОМЕР_1 ).

Підготовче судове засідання, призначене на 20.04.2021 року було відкладене за клопотанням представника позивачів.

13.05.2021 року подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний».

27.05.2021 року подано уточнену позовну заяву, згідно до якої:

- позивач ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на її користь в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 1010,22 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., а з відповідача ОСОБА_4 - моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.;

- позивач ОСОБА_7 просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на її користь матеріальні збитки в розмірі 2951,62 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., а з відповідача ОСОБА_4 - моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн.;

- позивачі просили стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 5000,00 грн.

03.06.2021 року від представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить вирішити позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди на розсуд суду, а в частині стягнення моральної шкоди вказав, що підлягають стягненню 5% від страхової виплати за шкоду, завдану здоров`ю.

Ухвалою суду від 25.06.2021 року підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 липня 2019 року близько 14-34 години ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Фольксваген Пассат, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині провулку Московського зі сторони вул. Богдана Хмельницького в напрямку до перехрестя з вул. Севастопольська в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, здійснила наїзд на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.06.2020 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 3-ї плеснової кістки правої гомілки, рани в нижній третині правої гомілки, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день, що підтверджується вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.06.2020 року.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, рани в лівій завушній ділянці, в лівій щічній ділянці, на нижній щелепі зліва ближче до мочки лівої вушної раковини, садна в лобній ділянці зліва та посередині, в лівій щічній ділянці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та тілесні ушкодження у вигляді синця в області живота зліва, садна в області обох передплічь, лівого плеча, лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні грудної клітки по серединній лінії зліва на рівні другого ребра, в області правого стегна, лівої гомілки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Вказане підтверджується матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №12019080310000367, зокрема висновком експерта №621 від 05.09.2019 року, витягом з ЄРДР під №12019080310000367, в якому зазначено, що ОСОБА_4 здійснила наїзд на двох осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , постановою слідчого Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 13.09.2019 року, якою відмовлено у визнанні неповнолітньої ОСОБА_3 потерпілою у даному кримінальному провадженні у зв`язку із наявністю в неї лише легких тілесних ушкоджень.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану під час використання транспортного засобу Фольксваген Пассат, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована відповідачем ОСОБА_4 в ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» станом на 16.07.2019 року, що підтверджується полісом №167087961.

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , та свідоцтвом про одруження від 17.07.2019 року, яким підтверджується зміна прізвища ОСОБА_8 при одруженні.

Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування та моральної шкоди з відповідача ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану під час використання транспортного засобу Фольксваген Пассат, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» станом на 16.07.2019 року.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого стаття 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно до статті 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Згідно п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках передбачених ст.41 цього закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно до виписки (епікризу) з історії хвороби ОСОБА_5 , остання з 16.07.2019 року по 23.07.2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: закритий перелом 3-ї плеснової кістки правої гомілки, різана рана в нижній третині правої гомілки. При виписці рекомендоване спостереження у травматолога, носіння гіпсової пов`язки 3 тижні.

У довідці №7651, виданої КУ «ЗОКДЛ» ЗОР від 16.07.2019 року, вказано, що ОСОБА_5 рекомендовано приймати препарат «Нурофен».

Згідно до наданих квитанцій, 16.07.2019 року на придбання бинту гіпсового та бинту було витрачено 62 грн., а також 16.07.2019 року було придбано рентгенплівку на суму 96,00 грн.

Докази щодо необхідності придання інших медичних препаратів для лікування ОСОБА_5 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, підтвердженою доказами матеріальна шкода на лікування ОСОБА_5 є сума в розмірі 158,00 грн., яка і підлягає задоволенню.

Згідно до положень ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума моральної шкоди, завданій ОСОБА_5 , яка підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», складає 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а саме - 7,90 грн.

Згідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5899, видної КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР, ОСОБА_3 з 16.07.2019 року по 23.07.2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, синці, садна м`яких тканин обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, рвана рана лівої вушної раковини. Проведено обстеження - УЗД. У відділенні отримувала лікування препаратами: «Кавінтон», «Цефтріаксон», «Ліра», «Фурасемід». При виписці рекомендовано нагляд у педіатра та невролога за місцем прожвання, прийом препаратів «Кавінтон» та «Ліра».

Згідно до наданих квитанцій, 16.07.2019 року було оплачено медичні послуги в розмірі 650,00 грн. та придбано препарат «Фуросемід» на суму 2,19 грн. 17.07.2019 року придбано препарати «Ліра» на суму 235,00 грн., «Цефтріаксон» на суму 197,50 грн., «Кавінтон» на суму 260,00 грн. 22.07.2019 року придбано препарат «Цефтріаксон» на суму 14,08 грн., та препарат «Ліра» на суму 47,00 грн.

Докази щодо необхідності придання інших медичних препаратів для лікування ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, підтвердженою доказами матеріальна шкода на лікування ОСОБА_3 є сума в розмірі 1405,77 грн.

Згідно до ч.1, ч.4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, з огляду на те, що законним представником ОСОБА_3 заявлено до відшкодування суму матеріальної шкоди в розмірі 1010,22 грн., то суд не може вийти за межі висунутих позовних вимог, у зв`язку із чим саме вказана сума підлягає відшкодуванню із ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний».

Згідно до положень ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума моральної шкоди, завданій ОСОБА_3 , яка підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», складає 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а саме - 50,51 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог про стягнення витрат на лікування та моральної шкоди в заявленому позивачами розмірі, та приходить до висновку про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 1010,22 грн. та моральної шкоди в розмірі 50,51 грн., та на користь ОСОБА_7 суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 158,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 7,90 грн.

Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Положеннями статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода, яка має бути сплачена ОСОБА_3 та ОСОБА_7 страховиком у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, складає 50,51 грн. та 7,90 грн. відповідно.

Таким чином, позивачі, вважаючи страхове відшкодування моральної шкоди недостатнім для відшкодування моральної шкоди, мають право на відшкодування відповідачем ОСОБА_4 різниці між фактичним розміром завданої моральної шкоди і страховою виплатою, присудженою до стягнення від страховика.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладених норм закону, враховуючи, що вина відповідача ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена вироком суду, суд приходить до висновку про наявність обов`язку відповідача ОСОБА_4 відшкодувати позивачам завдану моральну шкоду.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно до психологічної характеристики ОСОБА_5 , складеної 13.10.2019 року психологом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 перебуває у посттравматичному стресовому розладі, викликаному аварією. Присутня тривожність, спостерігається зниження самооцінки, невпевненість в собі, ідеї провини, що виражаються в характерних переживаннях та поведінці. ОСОБА_10 уникає нагадувань про подію шляхом уникнення певних місць, людей. Сприйняття того, що сталося, дівчина вважає як крайню несправедливість. На даний час у дівчини є страх автомобіля, страх темряви, страх людини (чоловіка). У ОСОБА_11 посттравматичний стресовий розлад, що виражається в похмурості і песимістичному баченні минулого і майбутнього.

Відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_3 , складеної 10.10.2019 року психологом ОСОБА_9 , ОСОБА_12 перебуває у посттравматичному стресовому розладі, викликаному аварією. Дитині важко говорити про події, що передували, так як вони є гострими та болючими. Попри те, що дівчинка має високий рівень самоконтролю, емоційна сфера дитини перебуває на негативному рівні. Рівень тривоги - високий. Спостерігається фрустрація, що виражається в характерних переживаннях і поведінці. Присутні психомоторні порушення, що проявляються в швидких метушливих рухах. У ОСОБА_13 посттравматичний стресовий розлад.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Позивач ОСОБА_7 та неповнолітня дитина ОСОБА_3 внаслідок отриманих травм в результаті ДТП, без сумніву зазнали сильного фізичного болю та через нанесені їм травми проходили лікування. Отримані ними ушкодження позначились на стані їх здоров`я. Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції та призвели до порушення їх ритму життя.

У відповідача ОСОБА_4 є четверо неповнолітніх дітей, які знаходяться на її утриманні, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині частково та визначити до відшкодування позивачу ОСОБА_7 розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 20000,00 грн., а позивачу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 - в розмірі 10000,00 грн., що буде відповідати засадам розумності та справедливості.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В обґрунтування вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу зазначено, що позивачі звернулися за правничою допомогою до адвоката Тихоліза С.П., який надав консультацію про порядок дій по захисту порушених прав, зібрав докази та здійснив підготовку позовної заяви.

До позовної заяви додано:

- договір про надання правової допомоги від 04.10.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Тихолізом С.П.,

- розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, згідно до якого 04.10.2019 року адвокатом було надано попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин вартістю 500,00 грн., 10.10.2019 року адвокатом проведено вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, що коштує 500,00 гр., 15.10.2019 року адвокатом було підготовлено позовну заяву, що коштує 3000,00 грн.

- квитанцію до прибуткового касового ордера №15 від 15.10.2019 року про сплату ОСОБА_2 адвокату Тихолізу С.П. послуг на суму 5000,00 грн.

Як видно із матеріалів кримінального провадження №323/2953/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, законним представником ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому вона також просила відшкодувати судові витрати, пов`язані із оплатою правової допомоги в розмірі 5000,00 грн. На підтвердження понесених судових витрат ОСОБА_2 до цивільного позову було додано договір про надання правової допомоги від 04.10.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Тихолізом С.П., розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу та квитанцію до прибуткового касового ордера №15 від 15.10.2019 року про сплату ОСОБА_2 адвокату Тихолізу С.П. послуг на суму 5000,00 грн. Пізніше у своїй заяві ОСОБА_2 попросила суд залишити заявлений нею цивільний позов без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 118 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Відповідно до частини першої статті 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (пункт 13 частини першої статті 368 КПК України).

Згідно з частиною другою статті 126 КПК України, сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Отже, питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 462/6473/16-ц та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 року у справі №703/2107/18.

Таким чином, позивачі просять суд стягнути з відповідачів на їх користь процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні у вигляді витрат на правову допомогу у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 статті 286 КК України.

Процесуальні витрати, які заявлені позивачами, були понесені у кримінальному провадженні, та не можуть бути стягнуті в межах даної цивільної справи, оскільки такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивачі згідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору, то судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь державного бюджету пропорційного до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 246, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 1010,22 грн. та моральну шкоду в розмірі 50,51 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 158,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 7,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму завданої моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на користь держави судовий збір у розмірі 43,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 630,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 27.07.2021 року.

Суддя О.П. Гуцал