28.07.2021                                227/1937/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року                                                                 м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                 Тимофєєвої Г.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання                 Савіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів, ЄУНСС №227/1937/21 -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, стягуваних з нього на підставі рішення Добропільського міськрайонногго суду Донецької області від 29 жовтня 2020 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначив, що він сплачує аліменти на користь відповідачки, ОСОБА_2 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2020 р., а також сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.05.2007 року.

Відповідач зазначає, що на теперішній час його матеріальний стан змінився, зменшився розмір отримуваної ним заробітної плати. Вказує, що сплачуючи разом на двох дітей аліменти в розмірі Ѕ від заробітної плати, його матеріальне становище погіршується, оскільки, крім аліментів, зі своєї заробітної плати він додатково вимушений нести витрати по утриманню житла, забезпечувати себе харчуванням, одягом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив  на підставі ст. 192 СК України зменшити розмір стягнутих з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини його заробітку.

Ухвалою від 21.05.2021р. позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи проводився за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.06.2021р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

08.07.2021р. сторони в судове засідання не з`явились.

В судове засідання 27.07.2021р. позивач не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 27.07.2021р. не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила. Разом з тим, в підготовчому судовому засіданні 09.06.2021р. позов не визнала. Суду пояснила, що позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі, проживають разом. Позивач в 2020 році усиновив сина позивачки, ОСОБА_6 , а потім за його згодою з нього були стягнуті аліменти на утримання хлопця. Зазначає, що звертаючись з позовом про зменшення аліментів на сина, позивач умисно хоче зменшити аліменти на її користь на утримання їх спільної дочки ОСОБА_7 , на яку позивач сплачує аліменти в розмірі ј за судовим рішенням від 16.05.20207 р. Тому, просила в позові відмовити.

Неявка учасників провадження не перешкоджає розгляду даної заяви по суті, тому з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), від 28 серпня 2020 року, серії НОМЕР_1 . (а.с.4)

На виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2020р., 10 грудня 2020 року судом був виписаний та виданий виконавчий лист про стягнення з позивача ОСОБА_4 на користь відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 серпня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.5)

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, виданого виконкомом Добропільської сільської ради Добропільського району Донецької області від 06.06.2006р., позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.19)

Відповідно до виконавчого листа, виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області 05 червня 2007 року, з позивача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягується аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с.20)

З примусового виконання даного виконавчого листа старшим державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Курган Н.Р. відкрито виконавче провадження 11.07.2017 року ВП № 54283897. (а.с.21)

Згідно довідки № 2957 від 08.04.2021 року, позивач ОСОБА_4 працює в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 17.06.2020р. на дільниці КТ – 4. Його заробіток за період з листопада 2020р. по березень 2021р. складав 115855,38 грн. За період з січня 2021р. по березень 2021 року його середньомісячний заробіток складав – 13562,39 грн. (а.с.6)

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на погіршення матеріального стану, зокрема зменшення щомісячного розміру заробітної плати, а також на те, що після стягнення в травні 2007 року аліментів з нього на користь третьої особи ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_7 , в розмірі ј частки від його доходів, з нього також стягнуті аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання їх сина ОСОБА_6 , у розмірі 1/4 частки його доходів, що перевищує, визначений ст. 183 СК України гарантований мінімальний розмір аліментів на двох дітей - 1/3 частки від доходу.

Суд бере до уваги визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд враховує, що дії відповідачки ОСОБА_2 щодо визнання позовних вимог про зміну розміру аліментів (з ј до 1/6 частки від доходів батька) не суперечать інтересам неповнолітнього сина ОСОБА_4 на отримання аліментів на своє утримання від батька у розмірі, встановленому законодавством.

Судом враховується, що стягнення аліментів з позивача у первісному вигляді у розмірі 1/2 (1/4+1/4) частки на двох дітей, з урахуванням того, що його заробіток за останні 3 місяця, що передували пред`явленню позову зменшився, є таким, що погіршує матеріальне становище позивача, зменшення розміру аліментів за цим позовом з 1/4 та 1/6 частини від доходів позивача на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_6 , на думку суду, не суперечить нормам матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Приймаючи до уваги вказану вимогу, суд враховує, що при зменшенні розміру аліментів (за рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2020р.), які присуджені до стягнення, їх мінімальний розмір буде перевищувати 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про те, що позивач та відповідач умисно діють, з метою зменшити аліменти , що сплачуються позивачем їй на утримання дочки ОСОБА_7 , суд зазначає таке.

У відповідності до ст. ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_3 не надано до суду жодного допустимого та належного доказу на підтвердження своїх заяв.

Разом з тим, слід зазначити, що аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків.

Таким чином, суд відноситься критично до заперечень ОСОБА_3 , у зв`язку з їх недоведеністю.

За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів.

Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 81, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів, – задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Добропільського міськрайонногго суду Донецької області від 29 жовтня 2020 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено в судовому засіданні 27 липня 2021 року, повний текст рішення виготовлено 28 липня 2021 року.

Головуючий суддя                                                                Г.Л. Тимофєєва

27.07.2021