Справа № 22ц-1166 Головуючий в І інстанції
Решетов В.В.
Категорія 27 Доповідач Колісниченко А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого Колісниченка А.Г.,
суддів Капітан І.А.,
Вадзінського П.О.,
при секретарі Перевознік В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.03.2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен-Банк «Аваль», треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.03.2010 року ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог.
Апелянт та його представник, у судовому засіданні, на задоволенні скарги наполягали посилаючись на те, що судом невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення скарги заперечувала, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених процесуальним законом, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ПАТ «Райффайзен-Банк «Аваль» 18.07.2007 року укладено кредитний договір , за умовами якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 15000 грн. на строк до 18.07.2010 року.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_3, як на підставу визнання вказаного договору недійсним, посилався на укладення його без письмової згоди його як чоловіка ОСОБА_4, яка передбачена ст.65 СК України, тобто з порушенням ч.1 ст.203 ЦК України.
Зі змісту ст.65 СК України випливає, що для укладення договорів щодо розпорядження спільним сумісним майном необхідна згода другого з подружжя, якщо договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти . Таким чином правовідносини, які витікають із укладення одним із подружжя кредитного договору не стосуються розпорядження спільним майном подружжя і його укладення не створює прав та обов'язків для іншого з подружжя. Тому положення ст.65 СК України на спірні правовідносини не поширюються.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає правильним та погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_3, за заявлених ним підстав, задоволенню не підлягають.
Доводи апелянта, які зводяться до посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права, колегією суддів перевірені та до уваги не приймаються, оскільки вони грунтуються на помилковому розумінні і тлумаченні норм цивільного та сімейного законодавства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що скасуванню чи зміні не підлягає. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.03.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Колісниченко А.Г.
судді Вадзінський П.О.
Капітан І.А.