Справа №22-ц-2871/2010 рік                               Головуючий 1 інстанції: Лігус С.М.

Категорія: аліментна                                             Доповідач: Ситнік О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року                                                                                    м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого, судді Овсяннікової А.І.

Суддів Ситнік О.М., Довгаль Г.П.

За участі секретаря Черниш К.В.,

Розглянувши у відкритому  судовому  засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитини  та неустойки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення заборгованості по аліментам, звільнення від сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів,

За апеляційною скаргою ОСОБА_1

На рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

До суду з позовом звернулася ОСОБА_1, яка вказувала, що від шлюбу з ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 4 червня 2003 року з ОСОБА_2 було стягнуто на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі ј частини доходу щомісячно, починаючи з 20.05.2003 року до його повнолітня. Виконавчий лист знаходився у відділі ДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області на примусовому виконанні.

Після досягнення сином ОСОБА_3 повноліття вона звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчався у Харківському індустріально-педагогічному технікумі. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 7 квітня 2008 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 200 грн. щомісячно, до досягнення ним 23 років. Виконавчий лист також передано для примусового виконання.

Однак відповідач ухилявся від сплати аліментів. Виникла заборгованість за виконавчим листом від 09.06.2003 року у розмірі 2008,10 грн. та за виконавчим листом від 21.05.2008 року у розмірі 1457,01 грн., яку просила стягнути з відповідача.

У наступному уточнила позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 за виконавчим листом від 09.06.2003 року  заборгованість у розмірі 1926,70 грн. та неустойку у розмірі 8172,97 грн. та за виконавчим листом від 21.05.2008 року неустойку у розмірі 430 грн.(а.с.14-16).

У наступному ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просила  стягнути з ОСОБА_2 неустойку у розмірі 16165,85 грн. за виконавчим листом від 09.06.2003 року та визнати за відповідачем заборгованість у розмірі 3507,70 грн. за вказаним виконавчим листом. Зобов’язати ОСОБА_2 зобов’язати протягом місяця із дня ухвалення рішення сплатити вказану заборгованість та сплатити на її користь 773,16 грн. заборгованість по аліментам за виконавчим листом від 21.05.2008 року.(а.с. 46-49).

ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги і  стягнути з ОСОБА_2 неустойку у розмірі 24564 грн. за виконавчим листом від 09.06.2003 року у зв*язку із заборгованістю по сплаті аліментів. Визнати за ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом від 09.06.2003 року у розмірі 2463,27 грн., визнати за ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом від 09.06.2003 року у розмірі 3800 грн., оскільки вказані кошти були сплачені ним безпосередньо ОСОБА_3, який не є стягувачем., визнати за ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом від 21.05.2008 року у розмірі 639,76 грн. зобов’язати ОСОБА_2 сплатити заборгованість за виконавчим листом від 09.06.2003 року у розмірі 6263,27 грн. протягом місяця із дня ухвалення рішення суду та у цей же термін стягнути з нього заборгованість у розмірі 639,76 грн. за виконавчим листом від 21.05.2008 року.(а.с. 166-169).

Відповідач проти позову заперечував, вказував, що аліменти сплачував своєчасно, сума переплати становить 645,67 грн. Крім того, позивачем не враховано, що протягом тривалого часу він страждає на хронічне захворювання, був визнаний інвалідом 2, а потім 3 групи.(а.с.22-25).

У наступному ОСОБА_2 подав зустрічний позов, у якому вказував, що  за виконавчим листом від 09.06.2003 року ним регулярно сплачувалися аліменти. При повідомлення державним виконавцем про заборгованість, яка виникла на 14.08.2008 року він того ж дня її сплатив у розмірі 466,40 грн.

У 2006-2007 роках аліменти він пересилав не на ім’я ОСОБА_1, а на ім’я сина ОСОБА_3, оскільки позивачка у цей час перебувала за межами України і син залишався один під наглядом сусідів і без коштів для проживання. Крім того, ОСОБА_1 часто скандалила із ОСОБА_3, виганяла його з дому і син тривалий час проживав із ним. Про це свідчать заяви ОСОБА_3 до служби у справах неповнолітніх.

З 10 вересня 2007 року по 15 січня 2008 року ОСОБА_3, після того, як його вигнала з дому ОСОБА_1 проживав з ним і знаходився на його утриманні. Про це свідчить і довідка Коротичанської селищної ради. За таких умов у вказаний період він не повинен був виплачувати ОСОБА_1 аліменти на утримання сина.

Вважав, що існує переплата по аліментам.

Крім того, він приймав участь у додаткових витратах на утримання сина, пов’язаних із заняттями у футбольній секції.

Простив зарахувати усі сплачені ним суми на утримання сина. Звільнити його від сплати аліментів за період з 10 вересня 2007 року по 15 січня 2008 року та звільнити його від сплати аліментів за виконавчим листом від 21.05.2008 року.(а.с.75-81).

У наступному доповнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь аліменти з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 за період з 10 вересня 2007 року по 15 січня 2008 року у розмірі ј частини усіх видів заробітку.(а.с.111-112).

ОСОБА_2 доповнив позовні вимоги і просив звільнити його від сплати аліментів за період з 19 жовтня 2005 року по 20 грудня 2005 року, оскільки у цей період син ОСОБА_3 проживав разом з ним, так як ОСОБА_1 вигнала його з дому.(а.с.174).

ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечувала.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_2 заборгованість по аліментам за виконавчим листом №2-5247 від 09.06.2003 року за період з 2005 року по 4 червня 2008 року у розмірі 1103,03 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 331,95 грн. пені за прострочення сплати аліментів за період з 2005 року по 4 червня 2008 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Припинено з 29 квітня 2009 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом „ВЛ-969 від 21.05.2008 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 державне мито на користь держави у розмірі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погодившись із висновками суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила   змінити рішення суду та визнати за ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом від 09.06.2003 року у розмірі 4903,03 грн. та стягнути з нього 7027,93 грн. пені за прострочення у сплаті аліментів та припинити стягнення аліментів за виконавчим листом від 21.05.2008 року з 29.04.2009 року по 29.04.2010 року., оскільки вважала, що судом не прийнято до уваги, що за розрахунком державного виконавця заборгованість зі сплати аліментів становила 2463,27 грн., крім того, у розмір виплачених аліментів було зараховано перекази, які надсилалися ОСОБА_2 безпосередньо ОСОБА_3, який не був стягувачем за виконавчим листом. Розмір таких переказів становив 1450 грн. у 2006 році та 2350 грн. у 2007 році відповідно. Тому вважала, що вказані суми не повинні були зараховуватися до розміру сплачених аліментів. При розрахунку пені суд не врахував, що вона розраховується із 1% від суми прострочки за кожен день прострочки у виплаті аліментів. За думкою ОСОБА_1 розмір пені має складати 7027,93 грн.

Вважала, що у рішенні суду необхідно зазначити, що строк припинення аліментів на утримання сина стосується лише періоду, коли він перебуває на службі у збройних силах України, і повинен бути продовжений на весь наступний термін навчання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні вказаного спору судом першої інстанції не враховано, що за ч.1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 про те, що він перераховував аліменти безпосередньо на ім’я сина не можуть враховуватися, а вказані суми не є аліментами, сплаченими на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 і вказані кошти підлягають виключенню із суми сплачених аліментів.

З наданих квитанцій про грошові перекази, зроблені ОСОБА_2, на виплату аліментів, вбачається. що у 2006 році безпосередньо на ім’я ОСОБА_3 було перераховано: у квітні, травні, липні, серпні вересня та грудні по 200 грн., у листопаді -250 грн., а всього на 1450 грн.

У 2007 році безпосередньо на ім’я ОСОБА_3 було перераховано у січня 50 грн. квітні 300 грн., у  лютому, березні,  травні, червні, липні та серпні – 250 грн.

Оскільки сторони не згодні із розрахунком заборгованості по аліментам, виконаним ДВС, то колегія суддів розраховує розмір заборгованості, виходячи з  наступного:

Із наданих квитанції, розміру щомісячного нарахування аліментів до 4 червня 2008 року вбачається, що у 2005 році у ОСОБА_2 виникла заборгованість по сплаті аліментів ( із врахуванням сум, які він щомісячно перераховував ОСОБА_5.), помісячно у такому розмірі: січень – 44,88 грн., лютий – 52,27 грн., березень – 51,75 грн., квітень – 56,36 грн., травень – 62.96 грн., липень – 95,34 грн., серпень – 100, 16 грн.,  вересень – 102,16 грн., жовтень – 102,69 грн., листопад – 213,47 грн., грудень – 129,88 грн. З урахуванням переплати у червні -30,58 грн. загальний розмір заборгованості за 2005 рік становить 981,14 грн.

Розраховуючи розмір заборгованості за 2006 рік, колегія суддів, виходячи з пояснень ОСОБА_3 про проживання у жовтні-листопаді 2006 року з батьком та його перебуванні у цей час на повному матеріальному забезпеченні батька, вважає, що за жовтень-листопад 2006 року з ОСОБА_2 аліменти не підлягають стягненню, оскільки він повністю утримував ОСОБА_3, і стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_1 буде суперечити самій суті аліментних правовідносин, передбачених ст. 180 СК України, оскільки у цей час мати ОСОБА_1 не утримувала сина ОСОБА_3 (а.с.116).

Заборгованість у 2006 році розраховується таким чином: помісячно, з урахуванням сплачених ОСОБА_2 сум вона становить: січень -90,91 грн., лютий – 96,66 грн., квітень – 222,59 грн., травень – 230,97 грн., червень – 30,97 грн., липень – 241,30 грн., серпень – 241.30 грн., вересень – 241,30 грн., грудень – 244,68 грн. Переплата у березні – 303,34 грн. Загальна сума заборгованості – 1337,34 грн.

У 2007 році колегія суддів не враховує у розмір заборгованості по аліментам період з вересня по грудень включно, оскільки у вказаний період ОСОБА_3 проживав разом з батьком і перебував на його утриманні, тому стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 безпідставно, так як вона у цей період не приймала участі в утриманні сина, що підтверджується як письмовими доказами – зверненнями ОСОБА_3 до органу опіки та піклування та його поясненнями, так і довідкою органу місцевого самоврядування. (а.с.27, 28, 84, 85,  90, 116).

Колегія суддів враховує як заборгованість у місяці, коли кошти ОСОБА_2 перераховувалися безпосередньо на ім’я ОСОБА_3 Разом з тим, у випадку, коли у квитанції про перерахування аліментів вказано прізвище ОСОБА_3 без ініціалів і відсутні будь-які докази про те, що вказані кошти перераховувалися ОСОБА_3, слід вважати, що ці кошти отримано ОСОБА_1, яка підтвердила, що протягом усього часу отримання аліментів, і після укладення шлюбу та зміну прізвища, вона отримувала аліменти на ім’я ОСОБА_5, як це було і у 2008 та 2009 роках.

Заборгованість у 2007 році становить:  лютому  -240, березні – 248,75 грн., квітень – 258,25 грн., травень - 273,75 грн., червень – 291.50 грн., липень – 310,25 грн., серпень – 299 грн.

У січні переплата 14,5 грн.  Всього заборгованість 1907 грн.

У 2008 році до 4 червня  ( до повноліття ОСОБА_3.) заборгованість складає: січень – 75,75 грн., лютий – 73,84 грн., березень – 94,9 грн., квітень – 106,97 грн., травень -115,32 грн., а всього – 446,78 грн.

У червні 2008 року за 4 дні розмір аліментів за виконавчим листом від 2003 року мав складати 13,82 грн., а за виконавчим листом від 21 травня 2008 року – за 26 днів – 173,33 грн. З урахуванням сплати 200 грн., переплата становить – 12,05 грн.

Переплата за липень 2008 року за виконавчим листом від 21 травня 2008 року становить 400 грн., серпень – 496,40 грн., грудень – 817 грн.

Всього переплата за 2008 рік становить 1279,47 грн.

Загальний розмір заборгованості становить: 981,14 грн.+1337,34грн.+1907 грн. =4225,48 грн.

У 2009 році ОСОБА_3 з 29 квітня 2009 року перебуває у лавах Збройних Сил України, тому аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягненню не підлягають. До 29 квітня 2009 року переплата становить: у січні – 400 грн., а заборгованість – у березні 200 грн., квітні – 193,33 грн. Всього переплата становить 6,67 грн.

З урахуванням переплати у 2008 році та 2009 році розмір заборгованості по аліментам становить: 4225,48 грн. – 1279,47 грн. – 6,67 грн. = 2939,34 грн.

Щодо стягнення пені, то за ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі  1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Тобто, відповідальність платника аліментів виникає лише у тому разі, коли така заборгованість виникла за вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_2 страждає на хронічні захворювання, не працює, однак щомісячно перераховував кошти на утримання сина ОСОБА_3, навіть у період, коли він перераховував кошти безпосередньо на ім’я ОСОБА_3, що колегія суддів не вважала за сплату аліментів, однак приймає до уваги як участь в утриманні сина.

Також заслуговує на увагу пояснення ОСОБА_2 про те, що відділ ДВС не повідом його про виникнення заборгованості зі сплати аліментів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені) від суми заборгованості за аліментами за кожен день прострочення, відсутні.

Рішення суду першої інстанції у частині стягнення неустойки ( пені) підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо припинення стягнення аліментів, то при вирішенні вказаного питання слід керуватися ст. 199 СК України. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчатися і у зв*язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У даному випадку, з 29 квітня 2009 року, ОСОБА_3 перебуває у лавах Збройних Сил України, що підтверджується довідкою військового комісара Орджонікідзевського РВК м. Харкова (а.с.187) та командира в/ч 3007 ( а.с.206).

Доказів того, що ОСОБА_3 продовжує навчання  матеріали справи не містять.

Після поновлення навчання ОСОБА_3, ОСОБА_1 має право звернутися до суду про стягнення аліментів. Таке право має і сам ОСОБА_3 у випадку продовження навчання.

Підстав для скасування рішення суду у цій частині, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И  Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2010 року у частині стягнення  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 331,95 грн. пені за прострочення сплати аліментів за період з 2005 року по 4 червня 2008 року скасувати і у позові ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 2005 року по 4 червня 2008 року відмовити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2010 року у частині визнання за ОСОБА_2 заборгованість по аліментам за виконавчим листом №2-5247 від 09.06.2003 року за період з 2005 року по 4 червня 2008 року у розмірі 1103,03 грн. змінити. Визнати за ОСОБА_2 заборгованість перед ОСОБА_1  по аліментам за виконавчим листом №2-5247 від 09.06.2003 року за період з 2005 року по 4 червня 2008 року у розмірі 2939,34 грн. ( двох тисяч дев’ятисот тридцяти дев’яти грн.. 34 коп.).

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом 2 місяців від дня його проголошення.

Головуючий, суддя

Судді