Справа №22-ц-2940/2010 рік                             Головуючий 1 інстанції: Діденко С.А.

Категорія: стягнення суми                                  Доповідач: Ситнік О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року                                                                               м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого, судді Овсяннікової А.І.

Суддів Ситнік О.М., Довгаль Г.П.

За участі секретаря Черниш К.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ВАТ „ Банк „Фінанси та Кредит” в особі філії „Слобожанське  регіонального управління” ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”  (далі ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

За апеляційною скаргою  ОСОБА_1

На заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

До суду з позовом звернувся ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому зазначали, що 13 червня 2007 року між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №10-20С,  відповідно до якого банк надавав ОСОБА_1 кредитні ресурси у сумі 15 тисяч грн.. з оплатою по процентній ставці 0,0001% річних. Позичальник зобов’язувався здійснювати погашення заборгованості  щомісячно рівними сумами ( ануїтетні платежі) з 1 по 10 число у розмірі 417 грн. згідно графіка зниження розміру заборгованості. Також передбачено, що позичальник щомісяця повинен сплачувати банку комісійну винагороду у розмірі 262,50 грн. У випадку виникнення заборгованості,  розмір щомісячного ануїтетного платежу становить 723 грн.,  та застосовується  36% процентної ставки.

При простроченні повернення кредитних ресурсів та сплати процентів позичальник повинен сплачувати пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.  

Сплата за кредитом встановлювалася до 10 червня 2010 року.

На забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, 13 червня 2007 року між ВАТ „Банком „Фінанси та Кредит” укладено договір поруки №10-20/С-П, за яким ОСОБА_2 зобов’язувався перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язань за кредитним договором №1-20/С від 13 червня 2007 року, укладеним банком з ОСОБА_3 у розмірі 15 тисяч грн.. зі сплатою 0,0001% річних. Цим договором передбачалося, що ОСОБА_3. та ОСОБА_2, у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором виступають як солідарні боржники.

З квітня 2008 року ОСОБА_3 не сплачує заборгованість за кредитним договором та комісійну винагороду банку.  Прострочена заборгованість за кредитом складає 4622,84 грн., по процентам – 576,16 грн., по комісії – 1887,50 грн. Пеня за прострочення сплати кредиту – 7581,06 грн., пеня за прострочення сплати процентів – 135,21 грн., пеня за прострочення сплати комісії – 4045,25 грн., а всього 11761,52 грн., крім того, строкова заборгованість за кредитом становить 6623,66 грн., строкова заборгованість по процентам – 288,4 грн., строкова заборгованість за комісією – 262,50 грн., а всього 7174,56 грн.

Просили стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь банка 26022,58 грн. заборгованості , 260,23 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2010 року позов задоволено Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором №10-20/с від 13 червня 2007 року, станом на 22 лютого 2009 року у розмірі 26022,58 грн., судовий збір у розмірі 260,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 26312,81 грн.

ОСОБА_3 подав заяву про перегляд заочного рішення, однак ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2010 року його заява залишена без задоволення.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, ОСОБА_3 просить заочне рішення скасувати. а справу повернути на новий розгляд, оскільки вважав, що порушено принцип рівності сторін у судовому процесі,  так як не було встановлено причин відсутності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що справа до розгляду призначалася неодноразово, однак судові засідання переносилися у зв*язку з неявкою відповідачів, які  декілька разів повідомляли про неможливість прийняти участь у розгляді справи за поважних причин.

23 грудня 2009 року судове засідання також не відбулося у зв*язку із неявкою відповідачів.(а.с.65).

Про судове засідання, призначене на 25 січня 2010 року  ОСОБА_3 було повідомлено 30 грудня 2009 року, про що свідчить його підпис у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.67).

Однак ОСОБА_2 повідомлено про час та місце розгляду справи, про судове засідання, призначене на 25 січня 2010 року не повідомлено належним чином, оскільки конверт із судовою повісткою повернувся до суду із  зазначенням, що при його доставці адресата вдома не було, і протягом строку зберігання рекомендованого поштового відправлення він не з’явився на пошту за його отриманням. (а.с.69).

ЦПК України врегульовано порядок повідомлення осіб, які беруть участь у справі про час та місце розгляду справи.

Такі повідомлення здійснюються, відповідно до ст. 74 ЦПК судовими повістками.

За ч.1 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

За ч.2 ст. 76 ЦПК розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручили, повертається до суду.

У даному випадку ОСОБА_2 судова повістка вручена не була, а матеріали справи не містять доказів, що він повідомлявся про час та місце судового розгляду справи, призначеного на 25 січня 2010 року, будь-яким іншим, передбаченим ЦПК способом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд зобов’язаний відкласти розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Крім того, згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України умовою проведення заочного розгляду справи є належне повідомлення відповідача у справі, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними. Разом з тим, приймаючи ухвалу про проведення заочного розгляду справу, суд першої інстанції не пересвідчився у тому, чи всі відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Вказане порушення цивільного судочинства не можна виправити при апеляційному перегляді справи, тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України вказана підстава  слугує для скасування рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.5 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 311, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.  Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2010 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду у іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців від дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя                                                         Судді