Справа №22-ц-4670/2010 рік                                  Головуючий 1 інстанції: Каліберда В.А.

Категорія: інші                                                         доповідач: Ситнік О.М.

       РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року                                                                                                м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого, судді Овсяннікової А.І.

Суддів Ситнік О.М., Сащенка   І.С.

За участі секретаря Голікової  О.П.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду відповідно до вимог закону України від 18 лютого 2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Чугуївському районі Харківської області про поновлення   пропущеного  строку   для   звернення   до  суду  та   зобов’язання  здійснити   нарахування  недоплаченої  щомісячної  державної  соціальної  допомоги  «дітям   війни».

 за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України ( далі УПФУ) в   Чугуївському   районі Харківської області

на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від  08 лютого  2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1  у якому вона вказувала, що  народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року і відповідно до ст. 1 Закону України за № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” має відповідний статус дитини війни. За ст. 6 вказаного закону з 1 січня 2006 року йому мала виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2006-2007 роках така допомога не виплачувалася.

Законами „Про Державний бюджет на 2006 рік” та „Про Державний бюджет на 2007 рік” було призупинено дію ст. 6 Закону № 2195-IV. Однак за рішенням Конституційного Суду України з 9 липня 2007 року вказана стаття закону „Про державний бюджет на 2007 рік” була визнана неконституційною, тому дія  статті 6  Закону № 2195-I відновлена.

Просила, враховуючи розмір мінімальної пенсії, стягнути з УПФУ 2733,30 грн. соціальної допомоги та поновити пропущений строк для звернення до суду.

Представник УПФУ проти позову заперечував.

Справа розглянута за нормами КАС України у порядку письмового провадження.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від  08 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФУ у Чугуївському районі Харківської області. Зобов’язано УПФУ здійснити  перерахунок пенсії ОСОБА_1, проживаючої  по АДРЕСА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, УПФУ подали апеляційну скаргу, у якій просили  постанову суду скасувати та відмовити позивачці у позові, посилаючись на ті обставини, що  ст. 7 закону за № 2195-IV передбачалося фінансування соціальних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, однак Державний бюджет такого фінансування не передбачав, а кошти Пенсійного Фонду формуються із чітко визначених джерел відповідно до закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за № 1058 і щороку затверджується Кабінетом Міністрів України. Вказані кошти  ПФУ за ч. 2  ст. 72 названого закону не включаються до Державного бюджету України і їх витрата на виплату такого підвищення пенсії не передбачено, відповідно до ч.1 ст. 73 закону №1058 надано вичерпний перелік видів виплат на які можуть бути спрямовані кошти ПФУ і за ст. 63 закону №1058 на інші цілі ці кошти направлені бути не можуть.  Також вважали, що розмір мінімальної пенсії, з якого має вираховуватися соціальна гарантія, повинен встановлюватися окремо і не може прийматися до уваги розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений відповідно до закону №1058. Вказували, що з 2007 року було внесено зміни до закону № 2195-IV та діє постанова КМУ „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” за №530 від 28.05.2008 року, якою передбачено інший розмір доплати вказаним категоріям громадян.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона  підлягає частковому  задоволенню.

Позивачка, як достовірно встановлено судом першої інстанції, отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни у розумінні ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Статтею 6 Закону  України „Про соціальний захист дітей війни” за № 2195-IV  ( далі Закон № 2195-IV) , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак   вказавши  період  проведення   перерахунку   пенсії  ОСОБА_2   з  09  липня  2007р.  по  31 грудня   2008  року,  суд  першої  інстанції  не   врахував, що :

За п.12 ч.1 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону № 2195-IV на 2007 рік було призупинено з урахуванням ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” . Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Тобто, п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України  „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що передбачено ч.2 ст. 152 Конституції України і вказані правовідносини регулюються згідно ст. 6 закону № 2195-IV у редакції закону, що діяла до 1 січня 2007 року.

Тобто,  перерахунок   пенсії  слід  здійснювати   з  07   липня   2007   р.  по  31   грудня   2007 р.  Стосовно  виплати   за   2008  рік,  то  відповідно  до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України» текст   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції :  «Дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються у підвищеному розмірі надбавки, встановлені для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

      Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України».

    Зазначені рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженим, і такими, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже   позов  підлягає  задоволенню  в   частині   перерахунку   пенсії  за   період з  22  травня   2008 року  по  31  грудня   2008  року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, оскільки справа, на час провадження  у суді першої інстанції, підлягала розгляду у порядку адміністративного судочинства,  правомірно виходив з того, що УПФУ, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно діяти у відповідності з вимогами ст. 6 закону № 2195-IV і здійснити відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена, тобто з 9 липня 2007 року, але у порушення цих вимог, таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну  бездіяльність, про що обґрунтовано зазначено у рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції обґрунтовано  посилався на ст. 28 закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у контексті визначення розміру мінімальної пенсії за віком, як бази для розрахунку підвищення пенсії, довічного утримання чи державної соціальної допомоги, передбаченого ст. 6 закону № 2195-IV, з посиланням на ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”. Таким чином, посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на відсутність механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який би слугував базою для розрахунку соціальної гарантії, не відповідає дійсності і спростовується вищевказаними законами України.

Безпідставним є посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалювалося рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування ПФУ. Доводи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування доплат, передбачених законом № 2195-IV, не можуть бути підставою для скасування постанови суду та відмови у позові, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору, а реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

    ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу УПФУ у Чугуївському районі Харківської області задовольнити   частково.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 08 лютого 2010 року  змінити.

У   частині  зазначення  періоду   стягнення   з  09 липня 2007  року по  31  грудня   2008   року  скасувати  і   ухвалити   нове  рішення,  вказавши : -  зобов’язати  Управляння   Пенсійного  фонду  України   в   Чугуївському  районі   Харківської  області здійснити  перерахунок пенсії ОСОБА_1, яка   проживає  по АДРЕСА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за   2007   рік -  з  09  липня  2007   року  по  31  грудня   2007  року;   за   2008  рік – з  22   травня   2008  року   по  31   грудня   2008  року.

В   іншій  частині   залишити   без  змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців від дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя    

Судді