Справа № 22-ц - 4769/2009 рік. Головуючий І інстанції: - Зуб Г.А.
Категорія: відшкодування шкоди. Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2009 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді : - Ізмайлової Г.Н.,
суддів: - Ситнік О.М., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Єндовицькій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти», ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року по справі за позовом правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти», ОСОБА_6 до Управління Служби безпеки України в Харківській області, третя особа: Державне казначейство України - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У червні 2008 року ОСОБА_6, діючий в своїх інтересах та інтересах правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти», звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування позову зазначав, що у червні 2007 року громадське формування альянс «Квіріти» звернулося до Управління СБУ в Харківській області із скаргою в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України, в якій просило порушити кримінальну справу відносно перших осіб України і Харківської області за ст. 113 КК України «Диверсія» та ст. 442 КК України «Геноцид», а також визнати ОСОБА_6 потерпілим у справі.
У липні 2007 року відповідач надіслав йому відповідь де вказав, що 6 червня 2007 року слідчим відділом Управління СБУ в Харківській області винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за аналогічними статтями КК України за зверненням ОСОБА_7, в якому викладені ті ж самі факти, що і у скарзі громадського формування альянс «Квіріти», у зв’язку з чим відсутні підстави для розгляду скарги в порядку, визначеному КПК України.
Неправомірність дій Управління СБУ в Харківській області щодо відмови розгляду скарги правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» в порядку, передбаченому КПК України, визнано окремою ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 9 серпня 2007 року.
Неправомірними діями Управління СБУ в Харківській області йому заподіяно матеріальну шкоду у формі упущеної вигоди, оскільки з травня по грудень 2007 року він змушений був витрачати свій час на складання письмових звернень до правоохоронних органів, а також моральної шкоди, яка проявилась в душевних стражданнях, погіршенні настрою, перенесенні стресу.
Крім того, неправомірними діями Управління СБУ в Харківській області принижена ділова репутація правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти», чим заподіяно моральної шкоди.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд стягнути з Управління Служби безпеки України в Харківській області на його користь матеріальну шкоду у сумі 6 096 грн., моральну шкоду у сумі 18 400 грн., та на користь правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» моральну шкоду у сумі 9 200 грн.
Відповідач, в особі свого представника, представник третьої особи, позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто на користь держави із ОСОБА_6 судовий збір у сумі 244 грн. 96 коп., а з правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» судовий збір у сумі 92 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
В апеляційних скаргах ОСОБА_6, правозахисне, неурядове, неприбуткове громадське формування альянс «Квіріти», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності звертаються за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення, до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських судів.
Із довідки Головного управління статистики у Харківській області від 1 жовтня 2009 року вбачається, що громадська організація альянс «Квіріти» з 1993 року числиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа.
Зважаючи на те, що правозахисне, неурядове, неприбуткове громадське формування альянс «Квіріти» та Служба безпеки України в Харківській області є юридичними особами, спір між ними мав розглядатися господарським судом.
Вирішуючи спір між громадським формуванням альянс «Квіріти» та відповідачем по суті, суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув та розглянув справу, яка не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позову правозахисному, неурядовому, неприбутковому громадському формуванні альянс «Квіріти» до Управління Служби безпеки України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, стягнення з правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» на користь держави судового збору у сумі 92 грн., солідарного стягнення з правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., та закрити провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6, суд виходив з того, що позивач не довів, що діями відповідача йому завдано матеріальної та моральної шкоди.
Висновок суду в цій частині є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбачено в ч. ч. 1 - 5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків згідно зі ст. 1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах.
Матеріали справи свідчать, що наказом від 27 травня 2007 року по громадському формуванню альянс «Квіріти», ОСОБА_6 доручено звернутися в інтересах членів альянсу, громадян Харківської області, в тому числі і самого ОСОБА_6 до Управління СБУ в Харківській області з заявою в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України про порушення кримінальної справи відносно перших осіб України і Харківської області за ст. ст. 113, 442 КК України по фактам геноциду, диверсії, привласнення рубльових вкладів Ощадбанку СРСР, позбавлення частки загальноукраїнської власності, тощо.
28 червня 2007 року громадське формування альянс «Квіріти» звернулося до Управління СБУ України в Харківській області із вказаною скаргою та просило порушити кримінальну справу за ст. 113 КК України «Диверсія», ст. 442 КК України «Геноцид», а також визнати ОСОБА_6 потерпілим у справі.
2 липня 2007 року Управління СБУ України в Харківській області направило ОСОБА_6 лист, в якому повідомило, що 6 червня 2007 року слідчим відділом Управління винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. ст. 113, 442 КК України за зверненням члена альянсу ОСОБА_7, в якому викладені ті ж самі факти, що і у скарзі громадського формування альянс «Квіріти», у зв’язку з чим відсутні підстави для розгляду скарги альянсу в порядку, визначеному КПК України.
9 серпня 2007 року Київським районним судом м. Харкова закрито провадження по скарзі ОСОБА_6 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи та винесена окрема постанова, в якій визнано, що в порушення встановленого порядку розгляду заяв і звернень громадян про скоєний злочин, Управління СБУ в Харківській області не прийняла рішення за скаргою громадського формування альянс «Квіріти» в порядку, визначеному КПК України, а лише надало відповідь згідно Закону України «Про звернення громадян».
29 вересня 2007 року Управлінням СБУ України в Харківській області відмовлено у порушенні кримінальної справи за ст. ст. 113, 442 КК України за заявою громадського формування альянс «Квіріти».
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять доказів того, що Управління СБУ в Харківській області завдало позивачу матеріальної та моральної шкоди.
Не надані такі докази позивачем ОСОБА_6 і судовому засіданні апеляційної інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив в цій частині законне й обґрунтовану рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
В той же час рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь держави судового збору у сумі 244 грн. 96 коп. та солідарного стягнення з громадського формування альянс «Квіріти» витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. не можна визнати законним, а тому воно підлягає зміні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди у сумі 6 096 грн. та моральної шкоди у сумі 18 400 грн.
При зверненні з позовом в суд позивач мав сплатити судовий збір у сумі 51 грн. (із спорів майнового характеру 1% від ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), 8 грн. 50 коп.( із спорів немайнового характеру) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
З огляду на це, судова колегія змінює рішення суду першої інстанції та стягує з ОСОБА_6 на користь держави несплачені ним при зверненні з позовом суд судовий збір у сумі 59 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 303, 304, п. п. 3, 4 ст. 307, п. п. 3,4 ст. 309, ст. ст. 310, 313,ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року, в частині відмови у задоволенні позову правозахисному, неурядовому, неприбутковому громадському формуванні альянс «Квіріти» до Управління Служби безпеки України в Харківській області, третя особа: Державне казначейство України про відшкодування моральної шкоди, стягнення з правозахисного, неурядового, неприбуткового громадського формування альянс «Квіріти» на користь держави судового збору у сумі 92 грн., солідарного стягнення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2009 року, в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь держави судового збору у сумі 244 грн. 96 коп., солідарного стягнення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. - змінити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 50 (п’ятдесят) коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцяти) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: