Справа № 22-ц-4835/2009 рік.                                  Головуючий 1 інст.: - Шуліка Ю.В. Категорія: аліменти.                                                     Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.        

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                     І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

            1 жовтня 2009 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                          головуючого - судді:  - Ізмайлової Г. Н.,  

                          суддів: - Ситнік О.М., Кокоші В.В.,

                          при секретарі: - Остапович Л.В.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Червонозаводського районного суду  м. Харкова від 29 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат на лікування дітей,

                                                          в с т а н о в и л а :

          У березні 2009 року ОСОБА_7 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у липні 2009 року.

          В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6

          Від сумісного проживання  вони мають двох дітей: сина - ОСОБА_4 та дочку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

          З січня 2009 року відповідач з сім’єю не проживає, матеріальної допомоги  на утримання малолітніх дітей не надає, додаткових витрат на їх лікування не несе.

          Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_7 просила суд стягнути з ОСОБА_6 на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом в суд до їх повноліття, але не менше  30 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку на кожну дитину, а також додаткові витрати на лікування дітей в сумі 400 грн. щомісячно.

         При розгляді справи ОСОБА_7  уточила вимоги та просила суд стягнути з  ОСОБА_6 на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) та додаткові витрати на лікування дітей в сумі 400 грн. щомісячно.

        Відповідач ОСОБА_6 позов визнав частково.

         Не заперечував проти стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно до їх повноліття.

        Вимоги про стягнення додаткових витрат на лікування дітей не визнав.

        При цьому посилався на те, що лікування їх дітям може бути надано  безкоштовно в державних медичних закладах.

        Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 липня 2009 року позов задоволено.

         Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки -  ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 5 березня 2009 року до їх повноліття, а також  додаткові витрати на лікування дітей у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 24 червня 2009 року до зміни стану здоров’я дітей.

         Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання дітей у розмір 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно до їх повноліття,  але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а також відмовити позивачці  у задоволенні вимог про стягнення додаткових витрат на лікування дітей.

         Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.

           Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

         Відповідно ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

         Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

         У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

         Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2009 році визначено Законом України № 835 від 26 грудня 2008 року «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який складає  на дітей віком до 6 років  557 грн.

         З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_6 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 вересня 2006 року.

         Від сумісного проживання вони мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_4 та дочку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

         З січня 2009 року подружжя однією сім’єю не проживає.

         Відповідач працює, отримує заробітну плату, однак добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей та їх лікування позивачці не надає.

        За таких обставин, суд правильно дійшов висновку про те, що відповідач не виконує обов’язки по утриманню малолітніх дітей та обґрунтовано стягнув з нього на користь ОСОБА_7 аліментів на їх утримання.

         Проте стягуючи з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, суд не врахував, що згідно вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

         За таких обставин, судова колегія змінює рішення суду першої інстанції та стягує з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_9, дочки  ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожного, починаючи з 5 березня 2009 року до їх повноліття.

        Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

         Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

         Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

         Матеріали справи свідчать, що малолітні діти ОСОБА_4, ОСОБА_8 перебувають на диспансерному обліку у Валківській центральній районній лікарні з приводу перетонального пошкодження центральної нервової системи, потребують постійного догляду та тривалого лікування курсами по 1.5 - 2 місяці,  через  кожні  1.5 - 2 місяці.

        Крім того, ОСОБА_8 проходить платний курс лазеротерапії  у клініці «Доктор Алекс» м.  Харкова  у зв’язку з кавернозною геменгномою області перенісся.

       З огляду на це, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на лікування дітей, що викликані особливими обставинами, тобто їх хворобою.

        Однак визначаючи розмір додаткових витрат на лікування дітей, суд не врахував матеріальний стан самого відповідача.

         Із довідки, яка залучена до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 працює покрівельником у АТ «Ремонтно-будівельне управлінні № 11» м. Харкова та його  щомісячний  середній заробіток становить 630 грн. 43 коп. (січень 2009 року - 613 грн.; лютий 2009 року - 616 грн. 96 коп.; березень 2009 року - 647 грн. 81 коп.;  квітень 2009 року - 643 грн. 95 коп.).

        Сума щомісячних аліментів, які він має сплатити позивачці за рішення суду на утримання двох дітей становить 210 грн. 14 грн.( 630 грн. 43 коп. : 1/3).

       Вказана сума є меншою ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років Законом України № 835 від 26 грудня 2008 року «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

        Тому сума щомісячних аліментів на утримання двох дітей становитиме 334 грн. 20 коп.( 557 х 30 % : 100 х 2).

        Таким чином, за рішення суду відповідач має сплатити позивачці щомісячно  аліменти на утримання дітей  та додаткові витрати на їх лікування в сумі 743 грн. 20 коп.( 334 грн. 20 коп. + 400 грн.), що перевищує суму його середньомісячної заробітної плати за місцем роботи.

         З огляду на це, судова колегія зменшує розмір щомісячних додаткових витрат на лікування дітей, стягнутих за рішенням суду з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7,  з 400 грн. щомісячно  до 100 грн. щомісячно.

         Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що їх діти не потребують додаткових витрат на лікування, не можуть бути прийняті судовою колегії до уваги,  оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_8 перебувають на диспансерному обліку у лікаря невропатолога, потребують догляду та тривалого  лікування.

        Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року «Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 5 серпня 2009 року, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ, що виникають з інших сімейних відносин становлять 120 грн.

        При стягненні з ОСОБА_6 на користь держави витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., суд допустився помилки та  не вірно визначив їх розмір, у зв’язку з чим судова колегія збільшує суму витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, стягнутих з відповідача на користь держави з 30 грн. до 120 грн.

          Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314,  ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                          в и р і ш и л а  :

        Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

        Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 липня 2009 року змінити.

        Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кіровоград, працюючого покрівельником в АТ «Ремонтно-будівельне підприємство № 11» м. Харкова, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7, проживаючої в АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 5 березня 2009 року до їх повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожного.

        Зменшити розмір додаткових витрат, стягнутих з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на лікування неповнолітніх  дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  з  400 (чотирьохсот) грн. щомісячно до 100 (ста) грн. щомісячно.

        Збільшити розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду  справи, стягнутих з ОСОБА_6 на користь держави з 30 (тридцяти) грн. до 120 (ста двадцяти) грн.

         В іншій частині рішення суду залишити без змін.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

        Головуючий:

        Судді: