Справа № 22-ц - 4917/2009 рік. Головуючий І інстанції: - Лазюк С.В.
Категорія: захист прав споживача. Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2009 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді : - Ізмайлової Г.Н.,
суддів: - Ситнік О.М., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Остапович Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії - про захист порушеного права споживача на користування газопостачанням,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він користується природним газом для опалення будинку АДРЕСА_1, який постачає йому ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії.
У лютому 2009 року він дізнався, що відповідач здійснив перерахунок оплати використаного ним у 2008 році природного газу та нарахував йому борг за спожитий газ у сумі 5 510 грн. 35 коп.
Вважав, що оплата за газопостачання по збільшеним тарифам та переведення його до іншої категорії споживачів, проведені відповідачем з порушенням «Правил надання населенню послуг з газопостачання», а обсяги спожитого ним газу у 2008 році штучно завищені за рахунок обсягів газопостачання у 2007 році, які не були належним чином обліковані відповідачем.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд зобов’язати ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії зробити перерахунок суми оплати за використаний ним природний газ з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року за фактично використаний газ, виходячи з середнього обсягу газопостачання за останні п’ять років, а також зобов’язати відповідача здійснювати розрахунок суми оплати за постачання газу протягом 2009 року виходячи з тарифу, що застосовується для споживачів з річним об’ємом споживання газу до 6 000 м. куб.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2009 року позов задоволено частково.
Зобов’язано ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії ВАТ «Харківгаз» зробити перерахунок ОСОБА_6 суми оплати за постачання газу з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року за фактично використаний природний газ, виходячи з середнього обсягу газопостачання 4 825 м. куб. за календарний рік.
Стягнуто з ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії ВАТ «Харківгаз» на користь держави судові витрати у сумі 81 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 липня 2009 року заява ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії про перегляд заочного рішення суду залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, а також скасувати заходи забезпечення позову обрані судом.
Апеляційна скарга підлягаю частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач штучно завищив обсяги використаного позивачем у 2008 році природного газу та безпідставно нарахував йому різницю у вартості оплати за використаний ним газ.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами - споживачами газу регулюються «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 821.
Відповідно до пункту 10 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.
Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році.
У разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році, споживач зобов’язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості.
Постановю НКРЕ України від 25 жовтня 2008 року № 1239, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2008 року за № 1088/15779, затверджено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення у залежності від річного обсягу використаного газу (річні обсяги споживання газу встановлені НКРЕ - 2 500 м. куб. на рік, - 6 000 м. куб. на рік, - 12 000 м. куб. на рік та більше ніж - 12 000 м. куб. на рік).
З матеріалів справи вбачається , що з 2002 року ОСОБА_6 користується послугами газопостачання, які надає йому ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії.
Письмовий договір з приводу газопостачання між сторонами не вкладено.
Відповідач відкрив на ім’я ОСОБА_6 особовий рахунок № 208557, відповідно до якого проводить облік використаного споживачем природного газу, нарахування та його оплату.
З січня 2007 року ОСОБА_6 здійснює розрахунки за послуги газопостачання з ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ та за показаннями лічильника газу, встановленого у буд. АДРЕСА_1, власником якого він являється.
Із копії особового рахунку, оборотної відомості на ім’я споживача ОСОБА_6, залучених до справи вбачається, що у 2007 році позивач використав для своїх потреб 2 239 м. куб. природного газу, у зв’язку з чим відповідач з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року нараховував йому оплату за спожитий газ за роздрібними цінами, виходячи з обсягу спожитого ним природного газу у попередньому році, який не перевищував 2 500 м. куб. на рік.
У 2008 році ОСОБА_6 використав для своїх потреб 7 801,13 м. куб. природного газу та сплатив за нього на рахунок відповідача у серпні 2008 року - 1 617 грн. 68 коп. та лютому 2009 року - 631 грн. 87 коп.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_6 використав у 2008 році природного газу більше ніж 6 000 м. куб. на рік, відповідач відповідно до п. п. 10, 32 «Правил надання населенню послуг з газопостачання» провів за підсумками року станом на 1 січня 2009 року перерахунок оплати споживачем вартості спожитого у 2008 році природного газу залежно від обсягу фактичного використання у попередньому році за роздрібними цінами, що діяли у 2008 році та запропонував ОСОБА_6 сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості.
Відповідач відмовився сплачувати позивачу різницю вартості спожитого газу.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_6 використав у 2007 та 2008 році на свої потреби менше природного газу, ніж це визначено у розрахунках ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії наданих суду.
Не надані такі докази ОСОБА_6 та його представником і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Доводи ОСОБА_6 про те, що відповідач протягом 2007-2008 років не проводив контрольного зняття показань лічильника газу за місцем знаходження його будинку, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.
Із залучених до справи актів ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії вбачається, що її працівники разом з представниками Височанської селищної ради Харківської області неодноразово намагалися провести контрольне зняття показань лічильника газу у будинку ОСОБА_6, однак у зв’язку з відсутністю його власника не мали доступу до приладу обліку.
Крім того, згідно п. п. 17, 29 «Правил надання населенню послуг з газопостачання» щомісячне зняття показань лічильника газу та внесення плати за використаний природний газ покладені безпосередньо на споживача природного газу.
Вирішуючи спір, суд помилково дійшов висновку про штучне завищення відповідачем показників обсягу спожитого природного газу ОСОБА_6 у 2008 році за рахунок обсягів його газопостачання у 2007 році та безпідставно зобов’язав ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії зробити позивачу перерахунок суми оплати за постачання газу з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року за фактично використаний газ, виходячи із середнього обсягу газопостачання 4 825 м. куб. за календарний рік.
З огляду на це, судова колегія скасовує рішення суду в цій частині та відмовляє ОСОБА_6 у задоволенні вказаних позовних вимог.
Зважаючи на те, що судами відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, рішення суду в частині стягнення з ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії на користь держави судових витрат у сумі 81 грн. не може залишатися без змін та підлягає скасуванню.
При зверненні з позовом в суд ОСОБА_6 не сплатив витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи, розмір яких у справах майнового характеру згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року № 825 становить 120 грн.
У зв’язку з цим, судова колегія стягує з ОСОБА_6 на користь держави несплачені ним при звернення з позовом в суд витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у сумі 120 грн.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України судова колегія скасовує заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2009 року, у вигляді заборони ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії відключати від газопостачання будинок ОСОБА_6, розташований по АДРЕСА_1
В іншій частині заочне рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права та підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії - задовольнити частково.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2009 року змінити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2009 року, в частині зобов’язання ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії ВАТ «Харківгаз» зробити ОСОБА_6 перерахунок суми оплати за постачання газу за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року за фактично використаний газ, виходячи із середнього обсягу газопостачання 4 825 м. куб. за календарний рік, а також в частині стягнення з ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії ВАТ «Харківгаз» на користь держави судових витрат у сумі 81 грн. - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії про зобов’язання зробити перерахунок суми оплати за постачання газу за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року за фактично використаний газ, виходячи із середнього обсягу газопостачання за останні п’ять років - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн.
В іншій частині заочне рішення суду залишити без змін.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони ВАТ «Харківгаз» в особі Мереф’янської філії відключати від газопостачання будинок ОСОБА_6, розташований по АДРЕСА_1, обрані ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2009 року.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді :