А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Х А Р К І В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 11-1594 2009г. Головуючий І інстанції:
Категорія: ч.3 ст. 186 Гришин П.В.
КК України Доповідач: Мікулін М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2009 року м. Харків
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді Аверіної Н.В.
суддів Мікуліна М.І., Зубкова Л.Я.
з участю прокурора Попової Ю.А.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляцією засудженого на вирок Зачепилівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цім вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новомажарове Зачепилівського району Харківської області, громадянина Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, в тому числі 31 жовтня 2008 року Зачепилівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 161 КК України до 2 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, -
засуджено за ч.3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.
В силу ст. ст. 71ч.1, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2008 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Як встановив суд, 26 лютого 2009 року, близько 19 год., ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, шляхом злому дверей проник в житловий будинок ОСОБА_4, розташований по вул. Тракторній с. Новомажарове Зачепилівського району Харківської області, де із застосуванням у відношенні останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, відкрито заволодів майном потерпілого, тобто телевізором « Рейнфорд» вартістю 1166 грн.
В апеляції засуджений порушив питання про зміну судового рішення у зв’язку неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі. На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що злом дверей та фізичне насильство у відношенні ОСОБА_4 він не скоював. Просить пом’якшити йому покарання тому що він був затриманий працівниками міліції, коли відносив телевізор потерпілому, який не має до нього ніяких претензій.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, думку засудженого про задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло і насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, ретельно досліджених та належно оцінених судом.
Зокрема, він ґрунтується на показаннях: потерпілого ОСОБА_4 про те, що 26 лютого 2009 року, близько 19 год., ОСОБА_2 шляхом злому дверей проник в його будинок, де із застосуванням фізичного насильства, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, відкрито заволодів телевізором « Рейнфорд» вартістю 1166 грн.; свідка ОСОБА_5, який зазначив, ввечері 26 лютого 2009 року до нього прийшов ОСОБА_2, тримаючи в руках телевізор « Рейнфорд», який він раніше бачив у ОСОБА_4; свідка ОСОБА_6 – співмешканки ОСОБА_4, яка показала, що ввечері 26 лютого 2009 року вона прийшла до себе додому і побачила, що вхідні двері будинку побиті та відсутній телевізор « Рейнфорд». ОСОБА_4. пояснів їй, що приходив п’яний ОСОБА_2, вибив двері, побив його і забрав телевізор.
Крім того, в судовому засіданні були досліджені протокол огляду домоволодіння ОСОБА_4 від 27.02.2009р. в якому зафіксовано пошкодження вхідних дверей та відсутність телевізора /а.с.6/ та висновок судово-медичної експертизи №133-КР/09 якою у потерпілого ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження, могли утворитись в строки та при зазначених обставинах/а.с. 55-56/.
Отже, посилання засудженого у апеляційній скарзі на те, що він злом дверей та фізичне насильство у відношенні ОСОБА_4 не скоював, є безпідставними.
Твердження ОСОБА_2 про те, що він був затриманий працівниками міліції, коли відносив телевізор потерпілому спростовується дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду домоволодіння ОСОБА_7 від 27.02.2009р. в якому проживав ОСОБА_2 і знаходився телевізор « Рейнфорд» /а.с.8/.
Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 186 КК України.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, місцевий суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч.4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини вчиненого злочину, особу засудженого, який характеризується негативно, ніде не працює, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів, вчинив злочин під час іспитового строку за попереднім вироком, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.
З огляду на викладене, суд призначив ОСОБА_2 покарання у мінімальній межі санкції статті кримінального закону, за якою він засуджений, і при визначенні остаточного покарання за сукупністю вироків частково приєднав не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
З урахуванням цих обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами засудженого про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості і не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69 КК України.
Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Зачепилівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2009 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.
Головуючий суддя -
Судді