Справа номер 243/6053/21

2/243/1969/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Агеєвої О.В.

за участю секретаря судового засідання - Чуйко Д.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

Вчервні 2021 року позивач Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 02 вересня 2013 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 укладено договір № 1284478 про відкриття та обслуговування фізичній особі карткового рахунку НОМЕР_1 , випуск та надання платіжної картки. 11 квітня 2014 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 укладено додатковий договір № 1 до Договору № 1284478. На підставі п. 1.1.4 Договору, ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 17000,00 гривень з відсотковою ставкою 25 % річних. Строк дії кредитної лінії встановлено на строк дії платіжної картки, в тому числі при випуску платіжної картки на новий строк. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, й після його смерті відповідачі прийняли спадщину. У зв`язку з порушеннями умов вищевказаного договору, загальна сума заборгованості ОСОБА_4 становить 16744,07 гривень, з яких:

- основна заборгованість (прострочена) – 16738,07 гривень;

- комісія за розрахункове обслуговування (прострочена) – 6,00 гривень.

Тому, просить суд стягнути з відповідачів, як спадкоємців, суму заборгованості за кредитом у розмірі 16744,07 гривень, а також судові витрати.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 , повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

Відповідач ОСОБА_2 , 29 червня 2021 року на адресу суду надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову, з тих підстав, що зазначені у позовній заяві факти не відповідаю дійсності, а саме: за свідоцтвами про спадщину за законом від 15 листопада 2018 року після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями майна, що йому належало стали вона та його син ОСОБА_1 . Зокрема відповідачі ОСОБА_5 успадкувала 1/3 квартири загальною площею 48,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 21099, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . Про будь-які борги батька, ані їй, ані її брату не було відомо до теперішнього часу та протягом чотирьох років після смерті батька банк не звертався до них з вимогами про повернення боргу.

Представником позивача на адресу суду засобами електронного зв`язку надіслано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв`язку з визнанням проблемною заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором, позивач 26 травня 2020 року звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 . Відповідно до ухвали від 11 червня 2020 року, банку відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом, у зв`язку зі смертю останнього. Таким чином, про смерть ОСОБА_4 банку стало відомо після отримання вищевказаної ухвали, а саме 01 липня 2020 року. Отже, позивачем 26 жовтня 2020 року, не порушуючи шестимісячний строк на звернення з вимогою до спадкоємців ОСОБА_4 , направлено заяву до нотаріальної контори з проханням прийняти заяву АТ «Ощадбанк» як кредитора з вимогою до спадкоємців ОСОБА_4 19 січня 2021 року нотаріальною конторою надано відповідь, з якої вбачалось, що нотаріусом 15 листопада 2018 року видано свідоцтва про спадщину за законом на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Також, зазначив, що ОСОБА_4 відповідно до договору № 1284478 від 02 вересня 2013 року відкрито рахунок за продуктом «Пенсійний Арсенал». 02 вересня 2013 року до рахунку відкрита картка зі строком дії 14/09. 15 квітня 2014 року відповідно до договору встановлено кредитний ліміт в сумі 17000 гривень. 13 вересня 2014 року подовжено термі дії картки з новим номером та терміном дії -15/09. 02 вересня 2015 року, 07 вересня 2016 року та 03 серпня 2017 року відбувалось продовження терміну дії картки та її видача.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом не підлягають задоволенню з наступниз підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, банком ОСОБА_4 встановлено кредитний ліміт у сумі 17000,00 гривень, тобто процент за користування кредитом у розмірі 2451,04 гривень на його пенсійну картку «Арсенал», яка видається за вищевказаним договором строком на 12 місяців та перевипускається за заявою кожен рік. Тобто, починаючи з 20 жовтня 2017 року пенсійна картка з кредитним лімітом не перевипускалась і не використовувалась. Згідно з тим ж договором та додатком до нього, у випадку наявності протягом 1 місяця заборгованості за кредитом банк заносить платіжну картку в електронний стоп-лист, а також неактивними вважається картрахунок по якому протягом 6 місяців не було жодного зарахування та/або списання коштів. Таким чином, позивач не здійснював жодних дій протягом трьох років з моменту закінчення строку кредитування та дії платіжної картки, не вчиняв ніяких дій щодо встановлення спадкоємців померлого понад трьох років, хоча якщо не зміг розшукати позичальника, міг направити насамперед запити в пенсійний фон, а також направити запити до Слов`янського МВ ДРАЦС.

Таким чином, за положеннями ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, кредитор спадкодавця не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки встановлені цією статтею, і тому він позбавляється права вимоги, а також згідно зі ст.ст. 257, 258 ЦК України, усі строки позовної давності подачі позову позивачем сплинули.

Крім того, позивачем не надано належного графіку погашення суми заборгованості з усіма виплатами позичальника з моменту укладання договору та до моменту припинення дії договору або до його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із наданих суду доказів позичальником вбачається, що ОСОБА_4 був клієнтом банку до 10 квітня 2015 року, тобто ще до моменту його смерті. Таким чином, зазначена сума у позові 16744 гривень викликає сумніви, оскільки у вказаному договорі вказана таблиця з розрахунку платежів, починаючи з 11 квітня 2014 року до 10 квітня 2015 року. Відповідно до договору, боржник щомісячно здійснював часткове повернення кредиту у розмірі обов`язкового щомісячного платежу. Починаючи з моменту підписання договору у 2014 році та до моменту поки був клієнтом і отримував пенсію. Виходячи з доказів, які надані позивачем, батько відповідача отримував пенсію на вказану платіжну картку, та як вказано у договорі, банк автоматично списував кошти погашення кредиту. Тому заборгованість перед банком при житті у ОСОБА_4 ніяк виникнути не могла, тому порушити свої грошові зобов`язання він не міг, простроченої суми він не мав.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

 Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Під час судового розгляду встановлено, що 02 вересня 2013 року ОСОБА_4 уклав з АТ «Ощадбанк» договір про відкриття та обслуговування фізичній особі карткового рахунку № НОМЕР_3 . Крім того, 11 квітня 2014 року між сторонами укладено Додатковий договір № 1 до наведеного договору. За умовами Договору та Правилами надання банківських послуг в АТ «Ощадбанк», ОСОБА_4 отримав у банку картку з кредитним лімітом, погодився з тим, що дані Умови, Правила та Тарифи складають між ним та банком, договір про надання банківських послуг. На підставі вказаних договорів, ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 17000,00 гривень з відсотковою ставкою 25 % річних та строком дії кредитної лінії встановлюється на строк дії платіжної картки, в тому числі при випуску платіжної картки на новий строк.

У відповідності до умов наведеного Договору, ОСОБА_4 було відкрито рахунок та видано платіжну картку № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 20 жовтня 2017 року.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з копіями письмових доказів, а саме Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54102470 від 15 листопада 2018 року, Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1412 від 15 листопада 2018 року, Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-1410 від 15 листопада 2018 року Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 146071107 від 20 листопада 2018 року, після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, яка складалась з 1/3 частини квартири загальною площею 48,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 21099, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . Вказані об`єкти рухомого та нерухомого майна успадкувала діти померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є відповідачами у даній справі.

Окрім цього, після смерті ОСОБА_4 залишилась непогашена заборгованість за вищевказаним кредитним договором.

За розрахунком заборгованості, загальна заборгованість ОСОБА_4 за договором становить 16744,07 гривень, яка складається з: суми основної заборгованості (простроченої) у розмірі 16738,07 гривень; та комісії за розрахункове обслуговування (простроченої) у розмірі 6,00 гривень.

Так, банком не надано належного розрахунку заборгованості, а отже суд позбавлений можливості встановити дійсне існування заборгованості, правильність її обчислення й нарахування, а так не має підстав для виключення обставин проведення нарахування процентів за користування кредитом після дати смерті позичальника, тобто після ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неможливість встановлення таких фактів, зокрема, нарахування процентів за користування кредитом після дати смерті боржника, яке не відповідає чинному цивільному законодавству, зокрема, ст.608 ЦК України, оскільки настання смерті фізичної особи тягне за собою припинення зобов`язання, унеможливлює встановлення важливих у справі обставин.

Крім того, згідно із п. 32 постанови пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч.1). Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (ч.2).

Згідно з ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги (ч.1). Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (ч.2). Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (ч.3). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (ч.4).

Згідно із умовами кредитного договору, укладеного між банком та спадкодавцем, кредит надавався ОСОБА_4 з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Саме від цієї дати, у відповідності до положення ст. 1281 ЦК України, слід обчислювати річний строк для пред`явлення кредитором спадкодавця своїх вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Натомість, відомості про те, що АТ «Ощадбанк» протягом року, починаючи з моменту виникнення у нього права вимоги, пред`явив вимоги до спадкоємця, відсутні.

Пропуск встановленого ч. 3 ст. 1281 ЦК України річного строку (який є преклюзивним) припиняє права кредитора щодо пред`явлення вимоги до спадкоємців позичальника.

Встановлені ст.1281 ЦК України, строки не призупиняються, не перериваються і не поновлюються, оскільки за своєю суттю не є строками позовної давності.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, тож в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 26 липня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області                                                        О.В. Агеєва